номер провадження справи 35/28/21
26.04.2021 Справа № 908/457/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 129-А, ідентифікаційний код юридичної особи 03327115)
до відповідача Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (71112, Запорізька обл., м. Бердянськ, пр. Східний, б. 97, ідентифікаційний код юридичної особи 37622628)
про стягнення коштів
23.02.2021 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради з позовом до відповідача Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 131 493,41 грн, 3% річних у розмірі 92 752,81 грн.
23.02.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/457/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 01.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/457/21, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.04.2020 у справі №908/670/20 затверджено мирову угоду, за умовами якої визначено графік погашення відповідачем заборгованості за договором №31 від 30.12.2020 про надання послуг з водопостачання. Посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати на суму заборгованості, яка утворилася за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року, починаючи з 08.04.2020 (наступний день після затвердження мирової угоди). При цьому позивач зазначає, що відповідачем прострочено виконання зобов'язань саме по договору №31 від 30.12.2016.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши про це у відзиві, який надійшов на адресу суду 09.03.2020. В обґрунтування заперечень посилається на те, що умовами мирової угоди змінено строки виконання зобов'язання з погашення заборгованості. Відповідачем порушено лише строк внесення оплати у листопаді (оплата мала бути здійснена у строк до 30.11.2020, натомість була здійснена 16.12.2020, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 138,54 грн 3% річних та 8 334,10 грн інфляційних втрат. В задоволенні іншої частини позову просить відмовити.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 01.04.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
08.04.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Бердянську міську раду.
Як вже зазначалося, строк на вчинення процесуальних дій сторонами, сплив 01.04.2020. Клопотання про поновлення строку на подання заяви про залучення третьої особи відповідачем не заявлялося. Відтак, клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, подане з порушенням встановленого строку, судом залишається без розгляду.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 26.04.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
30.12.2016 між Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради та Комунальним підприємством «Бсрдянськводокаиал» Бердянської міської ради укладений договір №31 про надання послуг з водопостачання, за умовами якого виробник зобов'язується безперебійно надавати споживачу послуги з питного водопостачання - далі по договору «послуги» в обсягах, передбачених п. 2.3 договору, а споживач зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх у порядку та умовах даного договору».
За приписами п. 3.4. договору акт прийому-передачі води є підставою для остаточних розрахунків.
Згідно п. 8.1. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за послуги водопостачання проводиться споживачем грошовими коштами до 30 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно п. 15.1. договору він діяв з 01 січня 2017 по 31 грудня 2017 року включно. Додатковими угодами №9 від 28.12.2018 та №21 від 16.01.2020 продовжено строк дії договору на 2019 та 2020 роки.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав послуг з водопостачання за період: жовтень 2019 року - лютий 2020 року.
Відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати послуг виконав неналежним чином, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 17 137 940,25 грн.
КП "Облводоканал" Запорізької обласної ради звернувся до Господарськуого суду Запорізької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради 12973292,17 грн основного боргу за спожиті комунальні послуги (централізоване водопостачання); 625914,67 грн пені, 29472,08 грн інфляційних втрат та 84734,70 грн 3% річних.
Підставою позову зазначено порушення відповідачем умов договору № 31 про надання послуг з водопостачання від 30.12.2016, укладеного між позивачем та відповідачем, щодо своєчасної та у повному обсязі оплати централізованого водопостачання за період: січень 2018, лютий 2018, жовтень 2019 - грудень 2019, січень 2020.
Ухвалою суду від 16.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/670/20. Присвоєно справі номер провадження 34/54/20. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ухвалою суду від 07.04.2020 залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення з Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради на користь Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради 131583,82 грн - основного боргу за січень - лютий 2018, 7737,29 грн - 3% річних нарахованих за невиконання зобов'язань за договором в частині проведення оплати за надані послуги з водопостачання за січень - лютий 2018, та 13237,36 грн - інфляційні втрати враховані за невиконання зобов'язань за договором в частині проведення оплати за надані послуги з водопостачання за січень - лютий 2018.
Судом розглядалися позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради на користь Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради суми основного боргу за договором в розмірі 17137940, 25 грн; пеня в розмірі 625914,67 грн, інфляційні витрати в розмірі 16234,72 грн, 3% річних в розмірі 76997,41 грн та судовий збір у сумі 270144,72 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.04.2021 у справі №908/670/20 затверджено мирову угоду, укладену 07.04.2020 між КП «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради та КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради.
Відповідно до п. 3 зазначеної мирової угоди, відповідач зобов'язується перерахувати на банківський рахунок позивача:
заборгованість за договором № 31 про надання послуг з водопостачання від 30.12.2016 р. в розмірі 17137940,25 грн. (сімнадцять мільйонів сто тридцять сім тисяч дев'ятсот сорок грн.. двадцять п'ять коп.) (за жовтень-грудень 2019 р., січень-лютий 2020 р.);
судові витрати позивача у цій справі в розмірі 270 144,72 грн.(двісті сімдесят тисяч сто сорок чотири грн. 72 коп.);
всього 17408084,97 грн. (сімнадцять мільйонів чотириста вісім тисяч вісімдесят чотири грн дев'яносто сім коп.), наступним чином:
до 15 квітня 2020 року - 10 000 000 (десять мільйонів) грн;
до 30 травня 2020 року - 926010,62 грн (дев'ятсот двадцять шість тисяч десять грн шістдесят дві коп.);
до 30 червня 2020 року - 926010,62 грн (дев'ятсот двадцять шість тисяч десять грн шістдесят дві коп.);
до 30 липня 2020 року- 926010,62 грн (дев'ятсот двадцять шість тисяч десять грн шістдесят дві коп.);
до 30 серпня 2020 року- 926010,62 грн (дев'ятсот двадцять шість тисяч десять грн. шістдесят дві коп.);
до 30 вересня 2020 року - 926010,62 грн (дев'ятсот двадцять шість тисяч десять грн. шістдесят дві коп.);
до 30 жовтня 2020 року - 926010,62 грн (дев'ятсот двадцять шість тисяч десять грн шістдесят дві коп.);
до 30 листопада 2020 року - 926010,62 грн (дев'ятсот двадцять шість тисяч десять грн шістдесят дві коп.);
до 30 грудня 2020 року - 926010,63 грн. (дев'ятсот двадцять шість тисяч десять грн. шістдесят три коп.
Після затвердження судом вирової угоди відповідачем сплачувалася заборгованість наступним чином:
- 08.04.2020 - 250012,83 грн - платіжне доручення №1,
3846420,19 грн - платіжне доручення № 2,
4622542,66 грн - платіжне доручення №3,
1281024,32 грн - платіжне доручення №4,
- 26.05.2020 - 926010,62 грн - платіжне доручення №5346,
- 24.06.2020 - 926010,62 грн - платіжне доручення № 5652,
- 17.07.2.020 - 926010, 62 грн - платіжне доручення №4909,
- 20.08.2020 - 63676,49 грн - платіжне доручення № 6020,
- 20.08.2020 - 862334,13 грн - платіжне доручення №6021,
- 18.09.2020 - 926010,62 грн - платіжне доручення №4960,
- 20.10.2020 - 926 010,62 грн - платіжне доручення №6712,
- 16.12.2020 - 926010,62 грн - платіжне доручення №13519,
- 17.12.2020 - 655865,91 грн - платіжне доручення №7127,
270 144,72 грн - платіжне доручення №7128.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 92 752,81 грн за період з 08.04.2020 по 16.12.2020 (з нарахуванням відсотків по кожному щомісячному платежу окремо) та інфляційних втрат у сумі 131 493,41 грн за період з квітня 2020 року по грудень 2020 року (з нарахуванням по кожному щомісячному платежу окремо).
Дослідивши матеріали справи в розрізі приписів норм чинного законодавства, судом не вбачається підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
За змістом ст.15 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного відповідача та належність (адекватність характеру порушення та вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для позивача, унеможливлює задоволення позову.
Суть спору у даній справі полягає у примусовому стягненні з відповідача 3% річних та інфляційних, нарахованих відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України на суму порушених (прострочених у виконанні) грошових зобов'язань з оплати наданих послуг з централізованого водопостачання за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року.
Суб'єктивне право вимоги виконання спірного грошового зобов'язання, на захист якого спрямовано заявлений позов, ґрунтується на договорі про надання послуг водопостачання №31 від 30.12.2016. Враховуючи встановлену ст. 204 Цивільного кодексу України та не спростовану в межах цієї справи та в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, суд вважає його належною у розумінні ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України, затверджена судом мирова угода є багатостороннім правочином, який відповідно до статті 11 та частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Право сторін на укладення мирової угоди передбачено положеннями статті 192 ГПК України. Мирова угода - це договір, який укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, задля яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.
На відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі: укладається в процесі розгляду справи у господарському суді; укладається у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; не лише змінює матеріально-правові відносини, а й припиняє процесуально-правові відносини; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового акта.
На відміну від звичайного договору, мирова угода укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення. Тобто мирова угода не є договором у цивільному/господарському-правовому розумінні, оскільки порядок її укладення та затвердження регламентовано положеннями ГПК України, проте вона має на меті припинення спору на умовах, погоджених сторонами та затверджених судом (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №904/8731/17 і від 20.06.2018 у справі №913/869/14).
Мирова угода не є рушенням суду про розстрочення чи відстрочення виконання зобов'язання.
Відтак, сторонами при укладені мирової угоди у справі №908/670/20 було досягнуто згоди щодо вирішення спору іншим шляхом, застосовуючи ті заходи, які були зазначені у тексті мирової угоди. Таким чином, з моменту затвердження судом мирової угоди припиняються зобов'язання за одними правовідносинами та виникають зобов'язання, що випливають з мирової угоди, які повинні бути виконані належним чином та у відповідності до умов укладеної угоди.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язується припиняється виконанням проведеним належним чином.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зазначені обставини узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 17.04.2018 у справі № 917/672/17.
В свою чергу, правомірність заявлених вимог на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України залежить від наявності факту прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем протягом саме заявленого періоду нарахування у розумінні ст. 610 та ч.1 ст. 612 цього Кодексу.
Виходячи з характеру та змісту заперечень відповідача проти заявлених вимог, правильність вирішення питання про наявність прострочення за досліджуваний період нарахування перебуває в залежності від можливості/обґрунтованості кваліфікації затвердженої судом мирової угоди як підстави, яка змінює встановлені договором надання послуг з водопостачання №31 від 30.12.2016 строки виконання грошового зобов'язання.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що мировою угодою, яка затверджена ухвалою суду від 07.04.2020 у справі №908/670/20, сторони змінили строки виконання зобов'язання з погашення заборгованості за надані послуги водопостачання відповідно до графіка.
З наданих позивачем платіжних доручень вбачається, що відповідач умови мирової угоди виконував належним чином, окрім платежу за листопад місць, який мав бути здійснений у строк до 30.11.2020, натомість був сплачений 16.12.2020 (прострочення складає 15 днів).
Отже, позивачем не доведене, а матеріалами справи не підтверджено порушення відповідачем змінених умов виконання грошового зобов'язання (окрім платежу за листопад), встановлених узгодженим сторонами і затвердженим судом графіком виконання зобов'язання, що зумовлює висновок про відсутність прострочення грошового зобов'язання за період квітень-жовтень, грудень 2020 року у розумінні ст. 610 та ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України.
Що стосується здійснення платежу за листопад 2020 року, то, як вже зазначалося, відповідач прострочив конання зобов'язання на 15 днів, оскільки відповідно до умов мирової угоди мав здійснити платіж до 30.11.2020, натомість вніс оплату платіжним дорученням №13519 від 16.12.2020.
Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення оплати у листопаді 2020 року підлягає 1 138,54 грн та 8 334,10 грн.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За викладених обставин, позовні вимоги судом задовольняються частково.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 73, 86, 202, 219, п. 2 ч. 1 ст. 231, статтями 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (71112, Запорізька обл., м. Бердянськ, пр. Східний, б. 97, ідентифікаційний код юридичної особи 37622628) на користь Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 129-А, ідентифікаційний код юридичної особи 03327115) інфляційні втрати в розмірі 8 334,10 грн (всімі тисяч триста тридцять чотири гривні 10 коп.), 3% річних в розмірі 1 138,54 грн (одна тисяча сто тридцять вісім гривень 54 коп.), судовий збір у розмірі 142,10 грн (сто сорок дві гривні 10 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26 квітня 2021 року.
Суддя О.А. Топчій