15.04.2021 року м.Дніпро Справа № 908/845/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач),
суддів Коваль Л.А., Чередко А.Є.
Секретар судового засідання Кандиба Н.В.
розглянувши апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" та Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 (суддя Горохов І.С.)
у справі №908/845/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор", м. Дніпро
до відповідача Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, с. Таврійське, Оріхівський район, Запорізька область
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство "Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою", м. Запоріжжя
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради, м. Оріхів, Запорізька область
про визнання недійсним та скасування рішення Таврійської сільської ради №20 від 07.02.2019, визнання права постійного користування земельною ділянкою, проведення державної реєстрації
та за зустрічним позовом Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, с. Таврійське, Оріхівський район, Запорізька область
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор", м. Дніпро
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство "Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою", м. Запоріжжя
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради, м. Оріхів, Запорізька область
про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -
Приватне акціонерне товариство "Розівський елеватор" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про:
1) визнання недійсним та скасування рішення Таврійської сільської ради №20 від 07.02.2019 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)";
2) визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 на підставі державного акту на право постійного користування Серії ЗП №001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів";
3) проведення державної реєстрації іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" на підставі рішення суду (з урахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмета позову).
Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області звернулась до Господарського суду Запорізької області із зустрічним позовом про витребування із незаконного володіння Приватного акціонерного товариство "Розівський елеватор" земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності (кадастровий номер 2323988000:02:001:0002) площею 103,773 га на території Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, надану у постійне користування Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" на підставі державного акту на право постійного користування серії ЗП №001632 від 26.09.1995 для ведення підсобного господарства.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.08.2019 у справі №908/845/19 первісний позов задоволено частково: визнано недійсним та скасовано рішення Таврійської сільської ради №20 від 07.02.2019 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)"; стягнуто з Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на користь Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" 1 921 грн. судового збору; в іншій частині первісного позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2019 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів: Подобєда І.М., Кощеєва І.М.) рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2019 у справі №908/845/19 скасовано в частині відмови у задоволенні вимог про визнання за Приватним акціонерним товариством "Розівський елеватор" права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 на підставі державного акту на право постійного користування Серії ЗП №001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" та проведення державної реєстрації іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" на підставі рішення суду; в цій частині прийнято нове рішення: визнано за Приватним акціонерним товариством "Розівський елеватор" права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 на підставі державного акту на право постійного користування Серії ЗП №001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів"; провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор"; у зв'язку із частковим скасуванням рішення здійснено розподіл судових витрат в цій частині: з Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 2 881,50 грн.; в решті рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2019 у справі №908/845/19 залишено без змін; з Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4 322,25 грн.; витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області покладено на Таврійську сільську раду Оріхівського району Запорізької області.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.06.2020 скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2019 та рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2019 у справі №908/845/19, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 у справі №908/845/19 первісний позов задоволено частково: визнано недійсним рішення Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області №20 від 07.02.2019 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)"; у задоволенні іншої частини позову відмовлено; з Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" 1 921,00 грн. витрат зі сплати судового збору; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
До Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 у справі №908/845/19.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції зроблено висновки, які не відповідають встановленим обставинам справи та ухвалено рішення при неправильному застосуванні норм матеріального права.
Наголошує, що суд задовольнив похідну вимогу про визнання недійсним акту, що порушує речове право на нерухоме майно і відмовиd у задоволені основної вимоги про визнання речових прав на нерухоме майно, тоді як це є взаємовиключні речі з огляду на положення п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України та ст. 173 ГПК України.
Зазначає, що сформована земельна ділянка (кадастровий номер 2323988000:02:001:0002) площею 103,773 га перебуває в межах земельної ділянки, яку було надано в постійне користування згідно державного акту №001632.
Автоматичною системою документообігу від 14.12.2020 для розгляду справи визначено суддю-доповідача Орєшкіну Е.В., суддів: Подобєда І.М., Кощеєва І.М.
16.12.2020 судді Орєшкіна Е.В., Подобєд І.М., Кощеєв І.М. подали заяви про самовідвід у справі №908/845/19.
Заяви мотивовані наявністю підстав, передбачених частиною 3 статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2020 заяви суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М., Кощеєва І.М. про самовідвід у справі №908/845/19 задоволено. Справу №908/845/19 передано для визначення складу суду, в порядку встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020 для розгляду справи №908/845/19 визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Кузнецова В.О., Коваль Л.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 у справі №908/845/19, розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання з викликом сторін на 11.02.2021р. о 14 год. 30 хв.
30.12.2020р. від Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Крім того, від Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 у справі №908/845/19, згідно якої остання просить скасувати рішення господарського суду в частині визнання недійсним рішення Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області № 20 від 07.02.2019 «Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)».
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що ПрАТ "Розівський елеватор" не є підприємством державної або комунальної власності, а отже не може набувати права постійного користування спірною земельною ділянкою.
Зазначає, що земельна ділянка була передана Таврійській сільській раді без будь-яких обтяжень.
Стверджує, що рішення Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області №20 від 07.02.2019 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" є законним та обгрунтованим й у суду не було правових підстав для його скасування.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.01.2021 апеляційну скаргу Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 у справі №908/845/19 залишено без руху, та надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та доказів на підтвердження вказаних обставин; належні докази сплати судового збору у сумі 2 881,50 грн.
На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 05.01.2021 у справі №908/845/19 апелянтом до матеріалів справи надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та докази сплати судового збору.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 по справі №908/845/19. Об'єднано апеляційну скаргу Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 по справі №908/845/19 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 по справі №908/845/19, розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 11.02.2021 о 14 год. 30 хв.
У судовому засіданні 11.02.2021 колегія суддів оголосила перерву в судове засідання на 18.03.2021 на 15:00 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2021 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 18.03.2021р. о 15:00 год.
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Кузнецова В.О., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2021, визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Мороза В.Ф., суддів - Коваль Л.А., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2021 прийнято до свого провадження апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" та Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 у справі №908/845/19.
У судовому засіданні 18.03.2021 колегія суддів оголосила перерву в судове засідання на 15.04.2021 на 16:30 год.
Від представника Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про участь у наступному судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2021 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 15.04.2021 р. о 16:30 год; вирішено судове засідання у справі, призначене на 15.04.2021 р. о 16:30 год. проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області або його представника - Ілієнко І.С. з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
Судове засідання 15.04.2021 року проводилося в режимі відеоконференції, в залі судового засідання був присутній представник Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор"; поза межами приміщення суду приймав участь представник Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon". Треті особи, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання уповноважених представників не направили.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників третіх осіб.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.04.2021 підтримав доводи, викладені в своїй апеляційній скарзі, просив суд оскаржуване рішення у відповідній частині скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник позивача, в свою чергу, підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив суд оскаржуване рішення змінити, задовольнивши позов повністю.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, а також застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області № 20 від 07.02.2019 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" визначено земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення, 01.04 - Для ведення підсобного сільського господарства, площею 103,773 га, кадастровий номер: (2323988000:02:001:0002), розташовану на території Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області за межами населених пунктів для продажу права оренди на неї на земельних торгах (аукціоні), згідно додатку 1 до вказаного рішення "Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення (рілля), розташованих за межами населених пунктів Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області для підготовки документації до земельних торгів (аукціону)".
Згідно з додатком до рішення сесії міської ради від 07.02.2019 № 20 "Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення (рілля), розташованих за межами населених пунктів Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області для підготовки документації до земельних торгів (аукціону): - кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, площа - 103,7730 га (цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства).
В матеріалах справи наявні:
- державний акт на право постійного користування землею серія ЗП 001632 від 26.09.1995, зареєстрований за № 12б, виданий Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" Юрківською сільською радою Оріхівського району Запорізької області у постійне користування - 107,5 га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення підсобного господарства відповідно до рішення Юрківської сільської Ради народних депутатів від 21.03.1995 № 3;
- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який має таку інформацію: - земельна ділянка кадастровий 2323988000:02:001:0002, 01.04 для ведення підсобного сільського господарства, форма власності - комунальна, площа - 103,7730 га.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна:
- земельна ділянка кадастровий номер - 2323988000:02:001:0002, площа 103,7730 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 08.05.2015, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства.
Згідно із наказом Фонду Державного майна України Регіонального відділення у Запорізькій області № 38 від 20.01.1998 "Про перетворення орендного підприємства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" у відкрите акціонерне товариство" наказано: перетворити орендне підприємство "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" у відкрите акціонерне товариство "Оріхівський комбінат хлібопродуктів".
За змістом вказаного наказу ФДМУ Регіонального відділення у Запорізькій області Відкрите акціонерне товариство "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" є правонаступником Орендного підприємства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів".
Згідно з положеннями Статуту Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" (ідентифікаційний код 00954337), який затверджений загальними зборами акціонерів ПАТ "Розівський елеватор" протокол № 2/2017 від 20.12.2017, товариство є правонаступником всіх прав та обов'язків публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Розівський елеватор", засноване на підставі Установчого договору про створення та діяльність ВАТ "Розівський елеватор" від 20.01.1998, затвердженого наказом регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області від 20.01.1998 № 41 шляхом перетворення орендного підприємства "Розівський елеватор" у відкрите акціонерне товариство "Розівський елеватор" відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 10.07.1996.
У статуті Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" зазначено, що 21.05.2016 загальними зборами акціонерів було прийнято рішення (протокол загальних зборів № 1/2016) про приєднання до товариства таких акціонерних товариств: … Публічне акціонерне товариство "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" (ідентифікаційний код 00951579). Товариство є правонаступником всього майна, усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів".
Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 18.03.2019, наданого позивачем, Приватне акціонерне товариство "Розівський елеватор" (ідентифікаційний код 00954337) є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" (ідентифікаційний код 00951579).
Листом № 209 від 30.10.2018 ПрАТ "Розівський елеватор" звернулось до Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області з проханням утриматись від незаконних дій, оскільки приватне акціонерне товариство "Розівський елеватор", як правонаступник ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів", є законним користувачем земельної ділянки площею 103,773 га для ведення підсобного господарства на підставі Державного акту на право постійного користування ЗП № 001632, виданий Юрківською сільською радою народних депутатів 26.09.1995.
Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області листом від 01.11.2018 № 01-20/1530, посилаючись на те, що земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації, запропонувала ПрАТ "Розівський елеватор" прийняти участь у проведенні торгів, щодо продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.
ПрАТ "Розівський елеватор", апелюючи порушення вказаним рішення його прав, як законного користувача земельною ділянкою, вважає наявними підстави для визнання його недійсним та скасування.
В свою чергу, Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області посилаючись на те, що ПрАТ "Розівський елеватор" не набуло права постійного користування спірною земельною ділянкою, оскільки доказів реорганізації відкритого акціонерного товариства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" в публічне акціонерне товариство первісним позивачем не надано, а також на те, що на теперішній час, у зв'язку із зміною у законодавстві, передача земельної ділянки у постійне користування громадянам чи юридичним особам приватного права не передбачена, вважає наявними підстави для витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння ПрАТ "Розівський елеватор".
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог за первісним позовом щодо визнання недійсним та скасування рішення Таврійської сільської ради №20 від 07.02.2019 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)".
Колегія суддів погоджується з даним висновком господарського суду та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Згідно з частиною 1 статті 10 вищевказаного Закону, сільські, селищні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.
Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на нерухоме майно, землю.
Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до пунктів а), г) частини 5 статті 83 Земельного кодексу України територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності, виникнення інших підстав, передбачених законом.
31.01.2018 Кабінетом міністрів України прийнято розпорядження № 60-р від 31.01.2018 «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад», яким передбачено обов'язок Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 року забезпечити, зокрема здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.
Отже, індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені. У зв'язку з цим при вирішенні справи суду належить з'ясувати, які конкретно права та охоронювані законом інтереси позивача порушені оспорюваним актом.
Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у зв'язку з прийняттям оспорюваного акту не порушено.
Згідно із ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.
Згідно із ч. 10 ст. 59 наведеного Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Частиною 1 ст. 155 Земельного кодексу України (далі ЗК України) визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Таким чином, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається недійсним у судовому порядку.
Земельний кодекс України, прийнятий 25.10.2001, визначає у ст. 2 земельні відносини як суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Право постійного користування земельною ділянкою - право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина 1 статті 92 ЗК України). Підстави припинення права користування земельними ділянками наведено у статті 141 цього Кодексу.
Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право. При цьому положення про обов'язок переоформити право користування земельною ділянкою у відповідний строк, передбачений у пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 (у справі № 1-17/2005) за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками).
Так, своєму рішенні Конституційний Суд України вказав на наступне:
- пункт 6 Перехідних положень Кодексу зобов'язує громадян та юридичних осіб переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. При переоформленні права постійного користування у довгострокову оренду її строк визначається "відповідно до закону", що є неконкретним у зв'язку з невизначеністю цього закону, як і закону, який встановив би порядок переоформлення;
- встановлення обов'язку громадян переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди до 1 січня 2008 року потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини другої статті 14, частини другої статті 41 Конституції України. У зв'язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою України цього строку;
- громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об'єктом державно-приватного партнерства або об'єктом концесії.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Статтею 37 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, який втратив чинність 01.01.2004, передбачалось, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). Закон України «Про підприємства в України» не містив такого поняття, як «припинення юридичної особи».
Крім того, згідно з Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України за № 740 від 25.05.1998 р., у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності відбувалася лише перереєстрація такого суб'єкта (п. 20-22 Положення).
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України (прим. ЦК України 2004р.) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Статтею 106 цього Кодексу передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Матеріали справи свідчать, що згідно із наказом Фонду Державного майна України Регіонального відділення у Запорізькій області № 38 від 20.01.1998 "Про перетворення орендного підприємства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" у відкрите акціонерне товариство" наказано: перетворити орендне підприємство "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" у відкрите акціонерне товариство "Оріхівський комбінат хлібопродуктів".
За змістом вказаного наказу ФДМУ Регіонального відділення у Запорізькій області Відкрите акціонерне товариство "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" є правонаступником Орендного підприємства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів".
20.05.2016 на загальних зборах акціонерів ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" було прийнято рішення (оформлене протоколом № 1/2016) (пункт 10.1.) про припинення Публічного акціонерного товариства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" (ідентифікаційний код 00951579) шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" (ідентифікаційний код 00954337).
В подальшому, 12.11.2016 на загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" було прийнято рішення (оформлене протоколом № 2/2016) (пункт 3.6.) затвердити передавальний акт ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" станом на 30.09.2016.
В матеріалах справи міститься передавальний акт станом на 30.09.2016, в якому зазначено, що відповідно до рішення загальних зборів ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" (протокол № 2/2016 від 11.11.2016) та договору про приєднання акціонерних товариств Публічне акціонерне товариство "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" припиняється шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор", ідентифікаційний код 00954337. Також в акті вказано, що внаслідок реорганізації шляхом приєднання юридичної особи Публічного акціонерного товариства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів", ідентифікаційний код 00951579, правонаступником всього майна, усіх прав та обов'язків, відповідно до цього акта є Публічне акціонерне товариство "Розівський елеватор", ідентифікаційний код 00954337, що відповідає приписам ст. 109 Цивільного кодексу України.
До вказаного передавального акту був оформлений Додаток № 5 "Розшифровка до рядка 1135, 1136, 1620, 1621, рахунки 6411, 6413, 6415,642", в якому зазначено земельний податок з юридичних осіб (Юрківська с/р), а в примітках містяться відомості про державний акт на право постійного користування землею серія ЗП № 001632, виданий Оріхівською міською радою 07.06.1995 - 107,5 га.
Державна реєстрація припинення Публічного акціонерного товариства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" відбулася 18.05.2017.
Таким чином, із встановлених обставин справи вбачається, що позивач є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" у результаті його приєднання, яке користувалось земельними ділянками на праві постійного користування на підставі виданих державних актів серії ЗП № 001632.
Проте, матеріали справи свідчать, що 08.05.2015 Управлінням Держземагенства у Пологівському районі Запорізької області та Управлінням Держгеокадастру у Пологівському районі Запорізької області була проведена реєстрація земельної ділянки шляхом внесення відомостей до Державного земельного кадастру, а саме:
- зареєстрована земельна ділянка комунальної форми власності (площа 103,7730 га) з кадастровим номером 2323988000:02:001:0002 (місце розташування: Запорізька область, Оріхівський район, Юрківська сільська рада.
Тобто до моменту припинення ПАТ Оріхівський комбінат хлібопродуктів" шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" вищевказаній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер та визначена її площа.
Матеріали справи свідчать, що після державної реєстрації припинення ПАТ Оріхівський комбінат хлібопродуктів" (18.05.2017), Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області був виданий наказ № 8-1749/15-18-СГ від 26.09.2018, відповідно до якого наказано передати Таврійській сільській об'єднаній територіальній громаді у комунальну власність за актом приймання - передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 791,8755 га, які розташовані на території Таврійської сільської об'єднаної територіальної громади Оріхівського району Заорізької області за межами населеного пункту, згідно з додатком.
Так у Додатку до акту від 27.09.2018 зазначена в тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 2323988000:02:001:0002.
Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про те, що земельна ділянка була передана Таврійській сільській раді без будь-яких обтяжень, оскільки в графі "відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку" щодо вказаних ділянок було зазначено: державний акт на право постійного користування землею серія ЗП № 001632, Орендне підприємство "Оріхівський комбінат хлібопродуктів".
Отже, вказаний наказ був виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області щодо вказаної земельної ділянки, незважаючи на те, що стосовно неї існувало обтяження у вигляді державного акту на право постійного користування.
З матеріалів справи вбачається, що в подальшому саме на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-1749/15-18-СГ від 26.09.2018 відбулась реєстрація права комунальної форми власності на вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 2323988000:02:001:0002, та власником цієї ділянки зазначено територіальну громаду в особі Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.
Як наслідок, саме з посиланням на вищевказаний наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Оріхівською міською радою було прийнято спірне рішення № 20 від 07.02.2019 «Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)», до якого також включена земельна ділянка з кадастровим номером 2323988000:02:001:0002.
В матеріалах справи міститься Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Замовником розробки технічної документації зазначено ПрАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» про що подано позивачем за первісним позовом заяву та підписано договір на виконання робіт. Виконавцем Технічної документації зазначено фізичну особу підприємця Боклаг Валентина Вікторовича. Кадастровий номер: 2323988000:02:001:0002.
Фізична особа підприємець Боклаг В.В. діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи та ліцензії на проведення робіт із землеустрою серія АГ № 583168 від 31.3.2011 № 200, виданої Держаним комітетом України по земельних ресурсах.
При обстеженні земельної ділянки встановлено, що вона знаходиться на території Юрківської сільської ради, Оріхівського району, Запорізької області. Загальна площа ділянки складає 103,7730 га і утворилась вона за рахунок земель Юрківської сільської ради.
Земельна ділянка межує: західною стороною з землями державної власності; північною стороною з землями державної власності; східною стороною з землями державної власності; південною стороною з землями державної власності. Ділянка має не складну конфігурацію.
Підхід та під'їзд до ділянки здійснюється по польовому шляху.
На підставі аналізу архівних матеріалів по відведенню минулих років та аналізу існуючого планово-картографічного матеріалу виявлено, що раніше земельна ділянка площею 107,5000 га була надана в постійне користування Орендному підприємству «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» згідно з рішенням Юрківської сільської ради № 3 від 21.03.1995, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серія ЗГІ 001632 № 56 від 06.10.2006. Але по матеріаліам проведених польових робіт, проведених сучасними засобами обміру земельних ділянок, площа в натурі складає 103,7730 га.
Частина земельної ділянки площею 8,2805 га має обмеження у використані: 01.05 Охорона зона навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи.
Відповідно до Класифікатора використання цільового призначення земель (КВЦПЗ) земельна ділянка площею 103,7730 га віднесена до земель «Для іншого сільськогосподарського призначення». Код цільового використання - 01.13.
Земельна ділянка використовується за цільовим призначенням.
Дані про земельну ділянку занесені до графічної та семантичної бази автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, їй присвоєно кадастровий номер.
На підставі заяви керівника ПАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів», керуючись Земельним кодексом України, підготовлена дана технічна документація, якою передбачено:
Відновити межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення підсобного господарства, на території Юрківської сільської ради, Оріхівського району, Запорізької області площею 103,7730 га та встановити зовнішні межі землекористування за рахунок земель Юрківської сільської ради.
ПрАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» зобов'язане:
- виконувати обов'язки землекористувачів земельної ділянки, відповідно до вимог ст. 91 Земельного кодексу України;
- використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням;
- не допускати самовільного будівництва на наданій земельній ділянці.
08.05.2015 Управлінням Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 23.03.2015, площа 103,7730 гектарів, форма власності комунальна; вид використання земельної ділянки для ведення підсобного господарства, категорія земель землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення: 01.04 для ведення підсобного сільського господарства; місце розташування: Запорізька область, Оріхівський район, Юрківська сільська рада; кадастровий номер: 2323988000:02:001:0002, про що свідчить Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Таким чином, відмінність розміру площі земельної ділянки в державному акті та в витягу з Державного земельного кадастру відбулась саме у зв'язку із проведенням інвентаризації та визначення розміру площі цієї земельної ділянки з урахуванням проведення сучасними засобами обміру земельної ділянки в натурі.
Відповідно до ч. 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" № 3613-VI від 07.07.2011 (який набрав чинності з 01.01.2013, в редакції станом на 01.01.2013) документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.
Аналіз вищенаведених положень законодавства та встановлених обставин свідчить про те, що спірні земельні ділянки набули статус об'єкта цивільних прав з іншими параметрами після присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів та визначення їх точної площі.
Внаслідок приєднання Публічного акціонерного товариства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" до Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор", за передавальним актом, затвердженим протоколом загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства Оріхівський комбінат хлібопродуктів" № 2/2016 від 11.11.2016, до позивача перейшло, зокрема, і право землекористування на земельну ділянку, яка знаходились у постійному користуванні у Публічного акціонерного товариства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" з урахуванням зміни її площі після проведення інвентаризації.
Таким чином, наведене спростовує доводи апелянта Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про те, що ПрАТ "Розівський елеватор" не є підприємством державної або комунальної власності, а отже не може набувати права постійного користування спірною земельною ділянкою.
Водночас, припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення юридичної особи, зважаючи на положення частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, допускається лише у випадку, коли припинення такої особи виключає правонаступництво (зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі № 21-3а11, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 911/4065/16, від 21.05.2018 у справі № 922/1017/17, від 10.10.2018 у справі № 907/916/17).
Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку, не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за змістом чинного Земельного кодексу України не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача.
Зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 26.09.2011 у справі № 6-14цс11 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2019 у справі №914/1104/18, від 15.01.2020 у справі № 925/361/19; у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 924/1114/18.
За приписами ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, враховуючи той факт, що землям, які перебували в постійному користуванні Публічного акціонерного товариства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" на підставі державних актів, були в подальшому присвоєні кадастрові номери, визначені межі та визначена площа, з моменту приєднання ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" до ПАТ "Розівський елеватор" до ПАТ "Розівський елеватор" перейшло і право постійного користування вказаними ділянками з урахуванням їх площ, які зазначені в Державному земельному кадастрі.
Відтак, апеляційний суд доходить висновку, що прийняте Таврійською сільською радою Оріхівського району Запорізької області рішенням № 20 від 07.02.2019 порушує права позивача в даній справі як законного користувача вказаних земельних ділянок, до якого перейшли права постійного користування цими ділянками внаслідок правонаступництва.
Статтею 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування". Однак ця норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 (див. Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005). Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Принцип змагальності сторін, закріплений у частині 3 статті 13 та частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції сприяв в реалізації сторонами принципу змагальності та забезпечив процесуальну можливість для подання ними доказів, на які вони посилалися в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Оскільки позивач довів суду факт порушення своїх прав прийнятим Таврійською сільською радою Оріхівського району Запорізької області рішенням № 20 від 07.02.2019, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор» про визнання недійсним рішення Таврійської сільської ради Запорізької області № 20 від 07.02.2019 «Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)» є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.
Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання права постійного користування земельними ділянками, господарський суд допустив порушення норм матеріального права, що стало наслідком неправильного вирішення справи у відповідній частині.
Враховуючи той факт, що земля, яка перебувала в постійному користуванні Публічного акціонерного товариства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" на підставі державного акту, було в подальшому присвоєно кадастровий номер та визначена площа (інша, ніж в державному акті), з моменту приєднання ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" до ПрАТ "Розівський елеватор" до позивача перейшли і права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 з урахуванням її площі, яка зазначена в Державному земельному кадастрі.
Висновок суду про те, що право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою перейшло до позивача як правонаступника Публічного акціонерного товариства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" в силу Закону, а відтак не потребує додаткового визнання, є помилковим з огляду на таке.
Згідно з положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є його порушення, невизнання або оспорення. Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
У розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 року у справі № 525/505/16-ц).
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019р. у справі № 922/1500/18 та від 31.10.2019р. у справі № 916/1134/18.
З матеріалів справи вбачається, що Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області не визнає речові права Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" на спірну земельну ділянку, що підтверджується рішенням Таврійської сільської ради Запорізької області № 20 від 07.02.2019 «Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)» та про що свідчить позиція відповідача, викладена ним у поданих до суду процесуальних документах.
Наведені обставини наділяють позивача правом на судовий спосіб захисту своїх невизнаних речових прав на земельну ділянку, шляхом подання даного позову, і зважаючи на встановлену законність набуття ним права постійного користування земельною ділянкою, суд повинен був захистити їх у передбачений законом спосіб.
За таких умов, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ЗП № 0016232 виданого 26 вересня 1995 року Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" підлягають задоволенню.
Відносно позовних вимог про проведення державної реєстрації права постійного користування на спірні земельні ділянки на підставі рішення суду, то суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення таких вимог, оскільки право позивача в цій частині не порушено, з чим колегія суддів погоджується та зазначає додатково наступне.
Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як передбачено ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:
1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого с нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів): якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;
13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у держави) власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; подані документи не відповідають вимогам встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
За приписами ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом Приватним акціонерним товариством "Розівський елеватор", всупереч приписам частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, не надано суду доказів звернення ним у встановленому законом порядку до державного реєстратора/суб'єкта державної реєстрації прав з приводу проведення державної реєстрації іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор".
При цьому, необхідно зауважити, що проведення державної реєстрації відповідного речового права на підставі рішення суду, що набрало законної сили, є самостійною підставою, яка передбачена п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таким чином, апеляційний суд констатує правильність висновків суду першої інстанції щодо відсутності порушення прав позивача та передчасність заявлення ним позовної вимоги у відповідній частині.
Стосовно доводів апелянта Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, викладених у апеляційній скарзі, то такі відхиляються колегією суддів як необгрунтовані, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, застосування інших, передбачених законом, способів.
В силу ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Так, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.10.2018 територіальна громада в особі Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області є власником земельної ділянки площею 103,773 га (кадастровий номер 2323988000:02:001:0002).
Однак Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області як на час оформлення права комунальної власності, так і на час прийняття рішення про подальше розпорядження спірною земельною ділянкою була обізнана про наявність її обтяження, що вбачається з п. 9 Додатку Акту від 27.09.2018, згідно з яким земельна ділянка кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 передана із обтяженням речових прав на земельну ділянку (вказана особа правонабувач - ОП "Оріхівський комбінат хлібопродуктів", підстава - Держакт ЗП001632 від 26.09.1995 № 126, зазначені відомості про обмеження у використанні земельної ділянки - код 01.05).
Дослідженими вище доказами та зробленими на їх підставі висновками підтверджується, що спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні ПрАТ "Розівський елеватор" на законних підставах, тому підстави для витребування із незаконного володіння ПрАТ "Розівській елеватор" земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності (кадастровий номер 2323988000:02:001:0002) площею 103,773 га на території Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, надану у постійне користування орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" на підставі державного акту на право постійного користування серії ЗП № 001632 від 26.09.1995 для ведення підсобного господарства, відсутні.
Твердження ж Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області щодо законності прийнятого рішення Таврійської сільської ради Запорізької області № 20 від 07.02.2019 «Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)» були спростовані встановленими фактичними обставинами справи та висновками місцевого господарського суду, наведеними вище, з якими апеляційний суд погоджується.
Аналізуючи усе вищевикладене, колегія суддів зазначає, що апелянтом (відповідачем/позивачем за зустрічним позовом) не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу своїх заперечень та доводів апеляційної скарги, а отже оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог є законним та обгрунтованим.
Водночас, враховуючи допущені порушення норм матеріального права при ухваленні господарським судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання за Приватним акціонерним товариством "Розівський елеватор" права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 на підставі Державного акту на право постійного користування Серії ЗП №001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів", апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 та 2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для часткового скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 у справі №908/845/19 та прийняття у відповідній частині нового рішення - про визнання за Приватним акціонерним товариством "Розівський елеватор" права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 на підставі Державного акту на право постійного користування Серії ЗП №001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів".
В іншій частині оскаржуване рішення залишається без змін.
За приписами ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору відшкодовуються пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 у справі №908/845/19 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 у справі №908/845/19 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 у справі №908/845/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання за Приватним акціонерним товариством "Розівський елеватор" права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 на підставі Державного акту на право постійного користування Серії ЗП №001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" - скасувати.
Прийняти в цій частині нове рішення.
Визнати за Приватним акціонерним товариством "Розівський елеватор" право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 на підставі Державного акту на право постійного користування Серії ЗП №001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів".
В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 у справі №908/845/19 залишити без змін.
Стягнути з Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на користь Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 3 842,00 грн.
Стягнути з Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на користь Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 881,50 грн.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області покласти на Таврійську сільську раду Оріхівського району Запорізької області.
Видачу наказів відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 26.04.2021
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є. Чередко