13.04.2021 Справа № 904/1875/19
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65, зал №511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)
суддів: Кощеєв І.М., Іванов О.Г.
секретар судового засідання Григоренко А.А.
за участю представників:
від ТОВ "Мета-Імпекс": Чумас Г.Г. адвокат, ордер КС №766061 від 12.03.2021;
- Кульбачний О.О. директор, паспорт НОМЕР_9, виданий Дніпропетровським РВ ГУ ДМС Укрїни в Дніпропетровській області 02.06.2016;
- Чехута В.М. адвокат, посвідчення №1561 від 14.09.2018;
- Кривонос Т.С. адвокат, посвідчення №1642 від 08.11.2018
від ПАТ "Актабанк": не з'явився
від Державного реєстратора КП "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В.: не з'явився
від КП "Бюро державної реєстрації": не з'явився
від Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю.О.: не з'явився
від ТОВ "Виробнича стальна компанія": - Нестеченко Д.С. адвокат, ордер АЕ №1017196 від 15.02.2021;
- Кацюба С.І. директор, водійське посвідчення НОМЕР_10 від 06.11.1992;
- Ліфлянчик С.І. адвокат, ордер АЕ №1005070 від 15.02.2021;
- Середа Н. О. адвокат, ордер АЕ №1039739 від 15.10.2020
від ТОВ "Наш Соняшник": не з'явився
від ДО (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб": Кузьмік Д.В. адвокат, довіреність № 27-8408/20 від 26.06.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19 (суддя Євстигнеєва Н.М.; рішення ухвалене о 14:25 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 30.10.2020)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс", м.Дніпро
до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Актабанк", м.Дніпро
відповідача-2: Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича, м.Київ
відповідача-3: Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації", м.Київ
відповідача-4: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни, м.Дніпро
відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія", м.Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник", м.Дніпро
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", м.Київ
про скасування рішень про державну реєстрацію та записів про реєстрацію права власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія", м.Дніпро
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс, м.Дніпро
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник", м.Дніпро
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Актабанк", м.Дніпро
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрій Віталійович, м.Київ
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Бюро держаної реєстрації", м.Київ
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, м.Дніпро
третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", м.Київ
про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2018, індексний номер 41506888, про державну реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "Актабанк" права власності на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №26526622 про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Актабанк" на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2018 індексний номер 42705866, про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" права власності на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
4. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №27642748 про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
5. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" об'єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.
6. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" право власності на об'єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.
7. Відновити в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" на об'єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.10.2008 на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі №8/201-08 за ТОВ "Мета-Імпекс" було визнано право власності на виробничий будинок, будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 156-Г, до складу якого входить склад літ. Г-2 загальною площею 13168,0 кв.м. Право власності за товариством на об'єкт нерухомого майна було зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером 25952284, дата внесення запису 25.12.2008.
12.09.2012 між ТОВ "Мета-Імпекс" та ПАТ "Актабанк" було укладено кредитний договір №01-1103/Т, на забезпечення якого між ТОВ "Мета-Імпекс" та ПАТ "Актабанк" був укладений іпотечний договір №01-1103/Т/1 від 21.09.2012. Відповідно до п.1.2. іпотечного договору, на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме:
- виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 156г.
У 2014 році ТОВ "Мета-Імпекс" повністю виконало зобов'язання з погашення кредиту перед ПАТ "Актабанк" за кредитним договором 01-1103/Т від 21.09.2012. 07.11.2014 сторони уклали договір про розірвання іпотечного договору №01-1103/Т/1 від 21.09.2012, який був посвідчений нотаріально.
26.12.2014 між ТОВ "Мета-Імпекс" та ТОВ "Наш Соняшник" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким ТОВ "Мета-Імпекс" (продавець) продало, а ТОВ "Наш Соняшник" (покупець) придбало частину об'єкта нерухомого майна, а саме: 5/100 часток виробничого будинку (літ Г-2), будівель та споруд за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156г, площею 636 кв.м. Право власності за ТОВ "Наш Соняшник" зареєстровано 26.12.2014 в реєстрі прав власності нерухомого майна.
У серпні 2018 року позивач дізнався, що 13.08.2018 в порушення права власності позивача, за ініціативою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для погашення заборгованості ПАТ "Актабанк", через електронний майданчик оператора ТОВ "Закупки.пром.уа" відбулось відчуження об'єкта нерухомого майна. Відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-EA-2018-07-23-000159-b власником майна - замовником торгів, зазначено ПАТ "Актабанк". Переможцем електронних торгів стало ТОВ "Виробнича стальна компанія", яке 27 серпня 2018 року уклало з ПАТ "Актабанк" договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, частка якого належала на той час на праві власності ТОВ "Мета-Імпекс". В той же день, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу РичкоюЮ.О., яка посвідчувала вказаний договір купівлі-продажу, було прийнято рішення про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за ТОВ "Виробнича стальна компанія" та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В подальшому ТОВ "Виробнича стальна компанія" фактично заволоділо об'єктом нерухомого майна, встановило на об'єкті охорону та змусило орендарів приміщень переукласти договори оренди з товариством замість ТОВ "Мета Імпекс".
Позивач вважає, що внаслідок рішень та дій відповідачів був протиправно позбавлений права власності на належне йому нерухоме майно - 95/100 частки в об'єкті нерухомого майна.
23 грудня 2019 року від ТОВ "Мета-Імпекс" до господарського суду надійшла заява про доповнення підстав позову. В обґрунтування цієї заяви позивач вказує, що рішення про реєстрацію переходу права власності на об'єкт нерухомого майна, що належав ТОВ "Мета-Імпекс" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156-Г, на користь ПАТ "Актабанк" та відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було здійснено 08.06.2018 державним реєстратором КП "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрієм Віталійовичем.
Однак, в порушення вимог законодавства, які регулюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор особисто не приймав участь у вчиненні реєстраційних дій. 08.06.2018 державний реєстратор Пробачай А.В. перебував за межами м.Києва, на непідконтрольній території України (на території окремих районів Луганської та Донецької областей), що підтверджується матеріалами кримінального провадження №42018000000002292 від 13.09.2018.
Відтак, відповідні рішення та запис про державну реєстрацію були здійснені в порушення статей 3, 10, 11, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також в порушення вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції станом на 08.06.2018) від імені Пробачая А.В. іншою невстановленою особою, яка незаконно мала доступ до електронних ключів (ідентифікаторів доступу) державного реєстратора системи Державного реєстру речових прав на не нерухоме майно. Станом на 08.06.2018 Пробачай А.В. не перебував у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації речових прав, не мав статусу державного реєстратора і не міг вчиняти будь-які реєстраційні дії.
Також, позивач зазначає, що в порушення вимог п.8 Розділу II Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення (затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 №826 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), результати перевірки правочинів при кредитуванні ТОВ "Мета-Імпекс" оформлені протоколом від 04.10.2017, а не передбаченим порядком Актом комісії з пропозиціями та висновками такої перевірки.
Позивач вважає, що наказ ПАТ "Актабанк" №189 від 04.10.2017 "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів", підписаний уповноваженою особою на ліквідацію Куліш В.М., виданий на підставі неналежного документу (протоколу комісії від 04.10.2017) з порушенням вимог чинного законодавства. При цьому зазначений наказ не містить висновків про нікчемність договору про розірвання договору іпотеки №01-1103/Т/1 від 21.09.2012, укладеного між банком та позивачем.
Позивачем було надіслано адвокатський запит №2019-10-09/1 від 09.10.2018 в інтересах ТОВ "Мета Імпекс" до ПАТ "Актабанк" з проханням надати інформацію та належним чином засвідчені копії відповідних документів. У відповідь на адвокатський запит листом №998/1 від 18.10.2019 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" КулішемВ.М., повідомлено про те, що ПАТ "Актабанк" не звертався до державного реєстратора КП "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В. з метою здійснення реєстрації переходу права власності на об'єкт нерухомого майна (м. Дніпро, вул. Г. Сталінграда, 156-Г), і не надавав жодних документів для такої перереєстрації, в тому числі, документів про оплату послуг державного реєстратора.
Вищезазначені докази свідчать про те, що ТОВ "Мета-Імпекс" було незаконно позбавлено права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул.Героїв Сталінграда, 156-Г.
У січні 2020 року до Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія", відповідно до якої ця особа просить:
- усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення ТОВ "Мета Імпекс" та ТОВ "Наш Соняшник" з об'єкту нерухомості - виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди., розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 156-Г, загальною площею 13 148,3 кв. м.
В обґрунтування заявлених вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що 13.08.2018 було проведено електронний аукціон з продажу майна ПАТ "Актабанк", що належало йому на праві власності, переможцем електронних торгів було оголошено ТОВ "Виробнича стальна компанія". 22.08.2018 ТОВ "Виробнича стальна компанія" перерахувало на користь Банку грошові кошти, що складають вартість лоту в повному обсязі у розмірі 4990800,00 грн. 27.08.2018 між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Виробнича стальна компанія" було підписано та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстровано в реєстрі за №1805. Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності на майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запису про право власності №27642748. З огляду на положення статей 182, 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. 27.08.2018 майно було передано Банком ТОВ "Виробнича стальна компанія" за актом приймання-передачі нерухомого майна. Відтак, ТОВ "Виробнича стальна компанія" придбало нерухоме майно у попереднього власника ПАТ "Актабанк". Під час продажу майна на електронному аукціоні спорів щодо законності права власності на об'єкт нерухомості за ПАТ "Актабанк" не було, будь-які обтяження чи заборони щодо розпорядження об'єктом нерухомості з боку Банку були відсутні. ПАТ "Актабанк" на законних підставах, у відповідності до норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 № 388, здійснило продаж об'єкту нерухомості. ТОВ "Виробнича стальна компанія", придбавши майно на аукціоні, жодним чином не порушило будь-яких прав чи інтересів третіх осіб.
ТОВ "Виробнича стальна компанія" вказує, що пред'явлення зустрічного позову про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення обумовлено тим, що на даний час ТОВ "Мета Імпекс" безпідставно займає частину об'єкта нерухомого майна, що належить ТОВ "Виробнича стальна компанія", та наявністю беззаперечних фактів, що свідчать про невизнання та оспорюванння права власності ТОВ "Виробнича стальна компанія" на означений об'єкт нерухомого майна з боку ТОВ "Мета-Імпекс" та ТОВ "Наш Соняшник".
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19 (суддя Євстигнеєва Н.М.) первісний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2018, індексний номер 41506888, про державну реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "Актабанк" права власності на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №26526622 про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Актабанк" на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2018 індексний номер 42705866, про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" права власності на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27642748 про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" право власності на об'єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.
Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" об'єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.
У задоволенні вимоги про відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" на об'єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г - відмовлено.
У задоволенні позовних вимог до відповідача-2: Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича, відповідача-3: Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації", відповідача-4: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни - відмовлено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Актабанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 148120 грн. 43 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 140436 грн. 43 коп.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Судові витрати за зустрічним позовом покладені на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія".
Означене рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що судом встановлено, що ТОВ "Мета-Імпекс" протиправно позбавлене права власності на спірне майно, яке вибуло із володіння власника цього майна поза його волею, внаслідок вчинення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб неправомірних дій щодо відчуження цього майна шляхом його продажу на електронних торгах задля погашення заборгованості ПАТ "Актабанк", а набувач цього майна - ТОВ "Виробнича стальна компанія" при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна не проявив належної обачності, не перевірив підстав його набуття Банком.
Тому суд визнав обґрунтованими та задовольнив вимоги позивача за первісним позовом про визнання права власності на спірне майно та про витребування майна із чужого незаконного володіння.
За зустрічним позовом ТОВ "Виробнича стальна компанія" про усунення перешкод у користування майном шляхом виселення суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення такої вимоги відсутні, оскільки судом встановлено, що власником спірного майна (частки об'єкту нерухомості) є ТОВ "Мета-Імпекс".
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Мета-Імпекс" (позивач за первісним позовом, відповідач-1 за зустрічним позовом) звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності ТОВ "Мета-Імпекс" на спірний об'єкт нерухомого майна.
ТОВ "Мета-Імпекс" вважає, що при підтвердженні факту порушення права власності у суду були відсутні підстави відмовляти в застосуванні обраного позивачем додатково способу захисту такого порушеного права шляхом відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на спірний об'єкт нерухомого майна.
Зі своєї сторони ТОВ "Виробнича стальна компанія" (позивач за зустрічним позовом, відповідач-5 за первісним позовом) також не погодилося з рішенням місцевого господарського суду та подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність судового рішення, просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог №№1-6 та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в їх задоволенні.
В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги ТОВ "Виробнича стальна компанія" вказує, що судом першої інстанції було допущено порушенні норм процесуального права, які призвели до неповноти встановлення обставин справи, що мають значення, а також неправильно застосовані норми матеріального права в оцінці спірних обставин.
Провадження у справі в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Мета-Імпекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Виробнича стальна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19; об'єднано апеляційну скаргу ТОВ "Виробнича стальна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою ТОВ "Мета-Імпекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19.
25.01.2021 від ТОВ "Мета-Імпекс" у матеріали справи подано клопотання про відмову від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження по справі №904/1875/19.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 задоволено заяву ТОВ "Мета-Імпекс" про відмову від апеляційної скарги, закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Мета-Імпекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19.
В судових засіданнях представники ТОВ "Виробнича стальна компанія" підтримали доводи своєї апеляційної скарги, просили її задовольнити з підстав зазначених у скарзі та додаткових поясненнях та клопотаннях з процесуальних питань.
Представники ТОВ "Мета-Імпекс" заперечували на задоволенні вимог апеляційної скарги ТОВ "Виробнича стальна компанія" з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, додаткових поясненнях та своїх клопотаннях з процесуальних питань.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підтримав доводи апеляційної скарги ТОВ "Виробнича стальна компанія" та заявлені цією особою вимоги в клопотаннях з процесуальних питань.
Представник ТОВ "Наш Соняшник", який приймав участь в судових засіданнях, підтримав позицію ТОВ "Мета-Імпекс".
Комунальне підприємство "Бюро державної реєстрації", державний реєстратор Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В. та приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю.О. письмових пояснень у справі не надали, участі своїх представників в судових засіданнях не забезпечили.
Про час і місце розгляду учасники судового процесу повідомлялись судом апеляційної інстанції шляхом надсилання ухвал суду на зазначені в матеріалах справи електронні адреси, а також шляхом розміщення відповідних повідомлень на офіційному сайті Центрального апеляційного господарського суду, що підтверджено відповідними доказами в матеріалах цієї справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 задоволено клопотання ТОВ "Мета-Імпекс" про приєднання до матеріалів справи №904/1875/19 рішення Європейського суду з прав людини "Канівська Людмила Костянтинівна проти України"; відмовлено у клопотаннях ТОВ "Виробнича стальна компанія" про призначення судової економічної експертизи, про витребування у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб документів, що підтверджують повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на звернення для перереєстрації вказаного об'єкту нерухомого майна до державного реєстратора КП "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В., про витребування у Міністерства юстиції України наказу №1750/5 від 08.06.2018 та інформацію про дату, час та підставу, з яких державному реєстратору Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" - Пробачаю Андрію Віталійовичу було тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру прав на нерухоме майно та про зобов'язання нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлія Олександрівна надати письмові пояснення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду ві 13.02.20021 визнано необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню заява ТОВ "Виробнича стальна компанія" про відвід колегії суддів у складі головуючий судді Подобєд І.М., судді КощеєвІ.М. та Іванов О.Г.
За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 13.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені такі неоспорені обставини та визначені відповідно до них правовідносин
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" на підставі договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва на аукціоні від 11.01.1997 №19, укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, придбало нерухоме майно - об'єкт незавершеного будівництва "Розширення бази фірми "Одяг", розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, провулок Дніпропетровський, 1, на земельній ділянці загальною площею 1,58 га, до складу якого входить: складський корпус загальною площею 10000 кв.м, корпус допоміжних приміщень, трансформаторна підстанція, інженерні мережі (а.с.73-76 т.1).
Розпорядженням Дніпропетровського міського голови № 996-р від 01.10.1998 присвоєно виробничій базі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" поштову адресу - вул. Героїв Сталінграда, 156Г (а.с.72 т.1).
17.10.2008 на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 8/201-08 за ТОВ "Мета-Імпекс" було визнано право власності на виробничий будинок, будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156-Г, до складу якого входить склад літ. Г-2 загальною площею 13168,0 кв.м (а.с.77-84 т.1).
Право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" на об'єкт нерухомого майна було зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером 25952284, дата внесення запису 25.12.2008.
26.02.2013 інформація про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" на об'єкт нерухомого майна було внесена до Державного реєстру речових на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за номером 17759112101 (номер об'єкту в РПВН 25952284), дата внесення запису 26.02.2013 (а.с.58-61 т.1).
21.09.2012 між ТОВ "Мета-Імпекс" (позичальник) та ПАТ "Актабанк" (Банк) було укладено кредитний договір № 01-1103/Т, відповідно до умов якого (п.1.1. в редакції Додаткової угоди №10 від 05.05.2014) Банк надає позичальнику грошові кошти у формі відкличної невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 94305,51 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 14% річних та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором (а.с.87-95 т.1).
В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, комісій, неустойки та інших платежів, Банком, одночасно з укладанням кредитного договору, укладено іпотечний договір №01-1103/Т/1 від 21.09.2012 (а.с.96-104 т.1).
Відповідно до п.1.2. іпотечного договору, на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме:
- виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 156г.
Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер А.А., реєстровий номер 5145.
21.09.2012 здійснено державну реєстрацію означеної вище Іпотеки (а.с.64 т.1).
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 735924 від 06.03.2013 внесено запис до Державного реєстру іпотек про основне зобов'язання: строк виконання основного зобов'язання 20.09.2013, розмір основного зобов'язання 376000,00 доларів США; строк виконання основного зобов'язання: 19.03.2015, розмір основного зобов'язання 94305,51 доларів США (а.с.64 т.1).
07.11.2014 між ТОВ "Мета-Імпекс" та ПАТ "Актабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Актабанк" Приходько Юліїі Вікторівни укладено Договір про розірвання іпотечного договору №01-1103/Т/1 від 21.09.2012, який був посвідчений нотаріально (реєстровий номер 3899) (а.с.105-106 т.1).
Згідно з п.4 договору від 07.11.2014 про розірвання іпотечного договору, у зв'язку з укладанням цього Договору сторони не заперечують проти зняття заборони відчуження нерухомого майна та реєстрації припинення іпотеки, а саме - з виробничого будинку літ. Г-2, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 156г.
07.11.2014 сторони склали Акт приймання-передачі оригіналів документів по нерухомості, яка передавалась в заставу по кредитному договору № 01-1103/Т від 21.09.2012 (а.с.107 т.1).
07.11.2014 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Актабанк" Приходько Ю.В. звернулась на адресу приватного нотаріуса ДМНО Кучер А.А. з листом, в якому попросила внести інформацію в Державний реєстр речових прав про припинення іпотеки та припинення обтяження вказаного нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 156г. Як зазначено в цьому листі: "у зв'язку з повним виконанням зобов'язань за Кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 та посвідченням договору про розірвання вищевказаного іпотечного договору" (а.с.108-109 т.1).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 156г, обтяження (іпотека) було припинено на підставі договору про розірвання іпотечного договору №01-1103/Т/1 від 21.09.2012. Відомості внесено до реєстру 07.11.2014 13:14:23 приватним нотаріусом КучерА.А., індексний номер рішення 17041945 (а.с.64-69 т.1).
26.12.2014 між ТОВ "Мета-Імпекс" (продавець) та ТОВ "Наш Соняшник" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким ТОВ "Мета-Імпекс" (продавець) продало, а ТОВ "Наш Соняшник" (покупець) придбало частину об'єкта нерухомого майна, а саме: 5/100 часток виробничого будинку (літ Г-2), будівель та споруд за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156г, площею 636 кв.м.
Право спільної часткової власності (5/100 часток) за ТОВ "Наш Соняшник" на підставі означеного договору купівлі-продажу частки нерухомого майна із встановленням порядку користування зареєстровано 26.12.2014 приватним нотаріусом Красота Т.О. в реєстрі прав власності нерухомого майна (номер запису про право власності: 8275590) (а.с.60 т.1).
Постановою Правління Національного Банку України №468/БТ від 07.08.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Актабанк" до категорії проблемних, ПАТ "Актабанк" віднесено до категорії проблемних та введено певні обмеження у діяльності банку.
На підставі постанови Правління Національного банку України №576 від 16.09.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Актабанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.09.2014 прийнято рішення №90 про запровадження в банку з 17.09.2014 тимчасової адміністрації.
Згідно з постановою Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" №19 від 15.01.2015, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Актабанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" №6 від 16.01.2015. Термін дії ліквідації банку до 15.01.2018.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення "Про заміну Уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ "Актабанк" №1217 від 31.05.2017. З 07.06.2017 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Актабанк" Куліш Віктора Миколайовича.
04.10.2017 відбулось засідання Комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №25 від 30.06.2017, при кредитуванні ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 (а.с.116-122 т.1).
Відповідно до Протоколу №132 від 04.10.2017, в результаті роботи комісії, були виявлені наступні правочини (договори), що є нікчемними згідно п.п. 1, 7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб":
- правочин (банківська операція) від 20.08.2014 про перерахування коштів у сумі 1046,65 доларів США з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012;
- правочин (банківська операція) від 20.08.2014 про перерахування коштів у сумі 4173,49 доларів США з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_3 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 - призначення платежу - "списання на підставі п.7.6 кр. Договору №01-1103/Т від 21.09.2012, згідно службової записки від 20.08.2014";
- правочин (банківської операція) від 29.08.2014 про перерахування коштів у сумі 70000,00 доларів США з рахунку НОМЕР_4 на рахунок НОМЕР_5 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012;
- правочин (банківська операція) від 05.09.2014 про перерахування коштів у сумі 5189,93 доларів США з рахунку НОМЕР_4 на рахунок НОМЕР_5 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012.
Як зазначено в Протоколі №132 від 04.10.2017 року засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями:
1) відповідно до виписки ТОВ "Мета-Імпекс" по рахунку НОМЕР_4 встановлено, що 01.08.2014 та 14.08.2014 Товариству в межах проблемного Банку надійшли грошові кошти від ТОВ "Агротехпоставка" за договором про надання поворотної фінансової допомоги на суму 14950,00 грн. та 37800,00 грн. .20.08.2014 за рахунок отриманих від контрагента коштів (фінансової допомоги) та їх конвертацію в іноземну валюту були сплачені відсотки за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 у сумі 1046,65 доларів США (списання проводилось на підставі п.7.6. кредитного договору, згідно сл.записки від 20.08.2014);
2) Крім того, відповідно до виписки ТОВ "Мета-Імпекс" по рахунку НОМЕР_4 встановлено, що 28.08.2014 та 29.08.2014 Товариству в межах проблемного Банку надійшли грошові кошти від ТОВ "Шеффілд Рефракторіс Україна" за двома договорами про надання поворотної фінансової допомоги на суму 1000000,00 грн, 49000,00 грн, на загальну суму 1049000,00 грн. Внаслідок чого, 29.08.2014 за рахунок отриманих від контрагента коштів (фінансової допомоги) та їх конвертацію в іноземну валюту було придбано 70000,00 доларів США, за рахунок яких були сплачені відсотки за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 у сумі 9892,99 доларів США та частково погашена заборгованість за кредитним договором 59123,54 доларів США;
3) Також комісією встановлено, що відповідно до виписки ТОВ "Мета-Імпекс" по рахунку НОМЕР_4 встановлено, що 01.09.2014 Товариству в межах проблемного Банку надійшли грошові кошти від ТОВ "Шеффілд Рефракторіс Україна" за двома договорами про надання поворотної фінансової допомоги на суму 49500,00 грн. 02.09.2014 за рахунок отриманих від контрагента коштів (фінансової допомоги) та їх конвертацію в іноземну валюту було придбано 5189,93 доларів США, за рахунок яких були сплачені відсотки за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 у сумі 7,96 доларів США та частково погашена заборгованість за кредитним договором 5181,97 доларів США.
Згідно з рішенням, яке було прийнято вказаною Комісією та зафіксовано в протоколі №132 від 04.10.2017, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Куліш В.М. направлено 04.10.2017 на адресу ТОВ "Мета-Імпекс" повідомлення про нікчемність означених правочинів (вих. №2366 від 04.10.2017) (а.с.110-112 т.1).
Також 04.10.2017 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Куліш В.М. видано Наказ №189 від 04.10.2017 "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів", яким доручено головному бухгалтеру Банку у строк до 04.10.2017 здійснити дії: щодо поновлення у бухгалтерському обліку Банку за рахунками для обліку кредитів (згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України) кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Твід 21.09.2012, відкриття балансового рахунку 2909 та врахування на ньому коштів, направлених на погашення кредитного договору, відновлення нарахування процентів за користування кредитом, відновлення суми сформованого резерву під кредитну заборгованість; поновлення у бухгалтерському обліку Банку прав вимоги за укладеними договорами іпотеки, поруки, застави тощо (а.с.123-125 т.1).
Листом від 25.10.2017 ТОВ "Мета-Імпекс" (позивач) повідомив Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Куліша В.М. про отримання Повідомлення про нікчемність правочинів та при цьому зазначив про його безпідставність, та що банківські операції, перелічені в повідомленні, є правомірними, умови кредитного договору є такими, що виконані повністю (а.с.113-114 т.1).
Таким чином, у жовтні 2017 року ТОВ "Мета-Імпекс" дізналося про визнання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідації ПАТ "Актабанк" неправомірними означених вище дій з проведення бухгалтерських операцій в межах проблемного банку (нікчемними правочинами).
Будь-яких інших пропозицій від ПАТ "Актабанк" до ТОВ "Мета-Імпекс" у зв'язку із такими обставинами не надходило, докази зворотного в матеріалах справи відсутні.
08.06.2018 на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41506888, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №26526622 про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Актабанк" на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г (а.с.59 т.1).
Згідно з записом, що був вчинений державним реєстратором Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В., форма власності: приватна; розмір частки: 0; власники: Публічне акціонерне товариство "Актабанк".
Підставою виникнення права власності (як зазначено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна) є: повідомлення - вимога, серія та номер б/н, виданий 12.03.2018, видавник: Публічне акціонерне товариство "Актабанк"; іпотечний договір, серія та номер: 01-1103/Т/1, виданий 21.09.2012, видавник: приватний нотаріус ДМНО Кучер О.А. (а.с.59 т.1).
Таким чином, від імені ПАТ "Актабанк", яке перебувало в стадії ліквідації, одноосібно (в односторонньому порядку) були вчинені дії спрямовані на зміну власника означеного майна шляхом внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
13.08.2018 за ініціативою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для погашення заборгованості ПАТ "Актабанк" через електронний майданчик оператора ТОВ "Закупки.пром.уа" відбулось відчуження об'єкта нерухомого майна (лоту): Виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди. Загальною площею 13148,3 кв. м, за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ (м. Дніпро), вул. Героїв Сталінграду (проспект Хмельницького Богдана), буд. 156г.
Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-EA-2018-07-23-000159-b власником майна - замовником торгів, зазначено ПАТ "Актабанк", а переможцем електронних торгів стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" (а.с.128-129 т.1).
Продаж об'єкту на зазначеному аукціоні відбувся за ціною 4990800,00 грн.
27.08.2018 року Публічне акціонерне товариство "Актабанк" (Продавець) в особі Тернової Інни Валентинівни (діючої на підставі довіреності, посвідченої 21.08.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. за реєстровим номером 1771, виданої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Кулішем Віктором Миколайовичем, який діє на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №24 від 04.01.2018 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Актабанк" та делегування повноважень ліквідатора", згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1988 від 16.07.2018 року "Про затвердження умов продажу активів ПАТ "Актабанк"), з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" (Покупець), в особі директора Дрегваль Анни Юріївни, діючої на підставі Протоколу №01 від 02.07.2018 року, Протоколу №02 від 22.08.2018 року та Статуту, затвердженого Протоколом №01 від 02.07.2018 року, з другої сторони, уклали договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, предметом купівлі-продажу за яким є майно: Виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.
Продаж означеного нерухомого майна відбувся за ціною 4990800,00 грн. з ПДВ, які, як зазначено в пункті 2.1. договору, були сплачені Покупцем продавцю у повному обсязі до моменту укладення цього Договору на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону) , переможцем яких став Покупець.
Згідно з пунктом 3.1 цього договору право власності на Майно переходить від Продавця до Покупця в момент укладення цього Договору та державної реєстрації права власності.
Цей Договір був посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. та зареєстровано в Реєстрі за №1805 (а.с.130-132 т.1).
Згідно з Актом приймання-передачі нерухомого майна від 27.08.2018 ПАТ "Актабанк" (Продавець) в особі Тернової Інни Валентинівни , передав, а ТОВ "Виробнича стальна компанія" (Покупець) в особі директора Дрегваль Анни Юріївни прийняв нерухоме майно, придбане за означеним вище договором купівлі-продажу від 27.08.2018 (а.с.133 т.1).
27.08.2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О., яка посвідчувала вказаний договір купівлі-продажу, було прийнято рішення, індексний номер 42705866, та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 27642748 про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г. Форма власності: приватна; Розмір частки: 1; власники: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" (а.с.59-60 т.1).
У жовтні 2018 року ТОВ "Виробнича стальна компанія" направило на адресу ТОВ "Мета-Імпекс" пропозицію про укладення договору оренди у зв'язку із зміною власника майна (а.с.134 т.1).
З посиланням на наведені вище обставини позивач у травні 2019 року звернувся до господарського суду із позовом до ПАТ "Актабанк" (відповідач-1), Державного реєстратора Пробачай Андрія Віталійовича Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" (відповідача-2), Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" (відповідача-3), приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни (відповідач-4) та ТОВ "Виробнича стальна компанія" (відповідач-5), в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію за ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Виробнича стальна компанія" права власності на об'єкт нерухомого майна, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права власності на цей об'єкт за ТОВ "Виробнича стальна компанія"; витребувати у ТОВ "Виробнича стальна компанія" об'єкт нерухомого майна та визнати за собою право власності на цей об'єкт; відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за ТОВ "Мета Імпекс".
Позивач вважає, що внаслідок рішень та дій відповідачів він був протиправно позбавлений права власності на належне йому нерухоме майно - 95/100 частки в об'єкті нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 146-г, загальною площею 13148,3 кв. м.
Зі своєї сторони ТОВ "Виробнича стальна компанія" подало зустрічний позов про усунення перешкод в користуванні спірним майном шляхом виселення ТОВ "Мета-Імпекс" та ТОВ "Наш Соняшник" з означеного об'єкту нерухомості.
Як вказує ТОВ "Виробнича стальна компанія", пред'явлення зустрічного позову про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення обумовлено наявністю беззаперечних фактів, що свідчать про невизнання та оспорюванння права власності ТОВ "Виробнича стальна компанія" на означений об'єкт нерухомого майна з боку ТОВ "Мета-Імпекс" та ТОВ "Наш соняшник".
Спірні правовідносини сторін виникли з приводу відчуження у позасудовому порядку нерухомого майна, яке було передане в іпотеку в забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором, учинення державними реєстраторами реєстраційних дій щодо оформлення права власності на це майна за новим власником та визначення особи, яка наразі має бути визнана власником такого майна, та має отримати відповідний судовий захист порушених прав.
Такі правовідносини підлягають регулюванню відповідними нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про нотаріат" та підзаконних нормативних актів, якими врегульований порядок учинення нотаріальних дій та проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень тощо.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Стаття 5 Господарського процесуального кодексу України визначає, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За статтею 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України закріплює принципи змагальності, згідно з якими судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій тощо.
Виходячи із вимог, які заявлені позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом, наведених доводів та заперечень сторін спору, убачається, що безпосередньо у цій справі ТОВ "Мета-Імпекс" не оспорюється і не ставиться під сумнів дійсність протоколу електронного аукціону від 13.08.2018 та договору купівлі-продажу спірного майно від 27.08.2018.
Отже висновки про законність та добросовісність набуття ТОВ "Виробнича стальна компанія" права власності на спірне майно, яке перейшло йому від ПАТ "Актабанк", залежать насамперед від з'ясування обставин чи законно саме ПАТ "Актабанк" набув права на майно, яке до того належало ТОВ "Мета-Імпекс", та чи вибуло це майно з володіння ТОВ "Мета-Імпекс" поза волею останнього.
Відтак у даному спорі підлягають обов'язковому встановленню такі обставини:
- у який спосіб, за якими правочинами та чи правомірно було припинено право власності ТОВ "Мета-Імпекс" на спірне майно (частку 95/100 в спірному майні) та відповідно чи є правомірним набуття права власності на спірне майно ПАТ "Актабанк" ?
- чи є ТОВ "Виробнича стальна компанія" добросовісним набувачем такого майна, за правочином, що був укладений між ним та ПАТ "Актабанк" ?
- право якої особи порушено у даному випадку ?
- право якої особи у даному випадку у першу чергу підлягає захисту в судовому порядку в цьому спорі ?
- в який саме спосіб підлягає захисту порушене право тощо ?
Оцінка аргументів сторін щодо спірних обставин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився із висновками суду першої інстанції
Судом апеляційної інстанції встановлено, що повне виконання ТОВ "Мета-Імпекс" зобов'язань за кредитним договором від 21.09.2012 за станом на 07.11.2014 спочатку не заперечувалось Банком, оскільки саме ПАТ "Актабанк", під час дії в цій банківській установі тимчасової адміністрації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, здійснило внутрішні банківські операції, в результаті яких відбулось погашення відповідних зобов'язань цим Позичальником.
07.11.2014 між ПАТ "Актабанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Приходько Ю.В. та ТОВ "Мета-Імпекс" було укладено Договір про розірвання іпотечного Договору № 01-1103/Т/1 та посвідчено його нотаріально. Це також свідчить про завершення між Позичальником та Банком усіх розрахунків за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012, в забезпечення виконання яких й був укладений іпотечний Договір № 01-1103/Т/1 від 21.09.2012.
Дослідивши зміст протоколу №132 від 04.10.2017 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №25 від 30.06.2017, при кредитуванні ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012, колегія суддів встановила, що висновки Комісії не містять посилань на обставини часткового погашення заборгованості внаслідок правочинів (банківських операцій), щодо яких цією Комісією виявлені ознаки нікчемності, тобто не виявлено залишку будь-якої заборгованості.
До того ж, погашення заборгованості за кредитним договором №1103/т/1 від 21.09.2012 підтверджується й іншими матеріалами справи, зокрема, наявним CD-R диском з виписками по особовим рахункам ТОВ "Мета-Імпекс" у ПАТ "Актабанк" в електронному вигляді (а.с.2 т.6) та роздрукованими виписками ПАТ "Актабанк" по особовим рахункам ТОВ "Мета-Імпекс" (а.с.10-202 т.6).
Також матеріали справи містять виписки по рахункам клієнта ТОВ "Мета-Імпекс" за період з 20.08.2014 по 17.09.2014, а саме по рахунках: НОМЕР_4 (код валюти 840); НОМЕР_4 (код валюти 980); НОМЕР_4 (код валюти 840); НОМЕР_6 (код валюти 840); НОМЕР_7 (код валюти 840); НОМЕР_3 (код валюти 840); НОМЕР_8 (код валюти 840) та відповідні меморіальні ордери за 20.08.2014 (а.с.148-176 т.8).
Зазначені докази були надані ТОВ "Мета-Імпекс" Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що підтверджується листом від 17.02.2020 №27-16/20-БТ, в якому директор - розпорядник Фонду С.В. Рекурт, враховуючи наявність дозволу на розкриття банківської таємниці від ТОВ "Мета-Імпекс" від 17.01.2020 №8, надав останньому виписки по рахунках цього клієнта. В цьому ж листі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив ТОВ "Мета-Імпекс", що документи ПАТ "Актабанк", в тому числі за 2014 рік, були вилучені для знищення, як такі, що не внесені до Національного архівного фонду та втратили практичне значення (а.с.146-147 т.8).
06.04.2020, тобто під час розгляду цієї справи судом, ТОВ "Мета-Імпекс" звернулось із заявою до ТОВ "Київський експертно-дослідний центр", в якій просило провести судово-економічну експертизу (документів фінансово-кредитних операцій), на вирішення якої поставити питання (а.с.192-193 т.8):
1) Чи підтверджується документально виконання ТОВ "Мета-Імпекс" умов кредитного договору №091-1103/Т від 21.09.2012 з погашення кредиту в повному обсязі та відповідно відсутність зобов'язань ТОВ "Мета-Імпекс" за даним договором перед банком станом на 7.11.2014 ?
2) Чи відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI від 23.02.2012 встановлення наявності кредиторської заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 на підставі Протоколу №132 від 04 жовтня 2017 року засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №25 від 30.06.2017 року, при кредитуванні ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 року ?
Разом із зазначеною заявою, а також на у відповідь на клопотання про надання додаткових документів, необхідних для проведення експертизи, ТОВ "Мета-Імпекс" були надані ТОВ "Київський експертно-дослідний центр" копії означених вище виписок по особовому рахунку в ПАТ "Актабанк", меморіальних ордерів, кредитного договору із відповідними додатковими угодами, договори на підставі яких здійснювалось погашення заборгованості, картка рахунку 60.2.1 та інші матеріали справи (листування сторін, клопотання, пояснення тощо) (а.с.194-248 т.8 та а.с.1-6 т.9).
За результатами проведеної економічної експертизи судовий експерт ТОВ "Київський експертно-дослідний центр" Побеленська Н.А. склала Висновок експерта від 12.05.2020 №14912, в якому надала такі відповіді на поставлені перед експертом питання (а.с.8-73 т.9).
По першому питанню: Документально підтверджується виконання ТОВ "Мета-Імпекс" умов кредитного договору №01-1103/Т від 21.09.2012 року з погашення кредиту в повному обсязі та відповідно відсутність зобов'язань ТОВ "Мета-Імпекс" за даним договором перед банком на 07.11.2014 року.
По другому питанню: Встановлення наявності кредиторської заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 на підставі Протоколу №132 від 04 жовтня 2017 року засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №25 від 30.06.2017 року, при кредитуванні ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 року, не відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема, нормам ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI від 23.02.2012 року.
Таким чином, на підставі зазначених вище доказів матеріалами справи підтверджено, що в результаті проведення ПАТ "Актабанк" внутрішньобанківських розрахунків та внутрішньобанківських операцій по конвертації грошових коштів у національній валюті гривні України в долари США відбулось повне виконання ТОВ "Мета-Імпекс" своїх грошових зобов'язань за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012.
За встановлених вище обставин колегія суддів відхиляє аргументи ТОВ "Виробнича стальна компанія" про необхідність витребування з архіву Національного банку України документів, які стосуються укладання та виконання ТОВ "Мета-Імпекс" кредитного договору №01-1103/Т від 21.09.2012 та про необхідність призначення у цій справі судової експертизи, на вирішення якої поставити питання, які стосуються з'ясування чи надійшли фактично кошти на поточний рахунок ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором від 21.09.2012 №01-1103/Т перед ПАТ "Актабанк" внаслідок зазначених вище банківських операцій; чи вони надійшли шляхом проведення бухгалтерських операцій в межах банку без їх реального надходження, шляхом коригування балансу; чи було погашено заборгованість ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором від 21.09.2012 №01-1103/Т на момент введення тимчасової адміністрації 16.09.2014 року.
Щодо решти поставлених ТОВ "Виробнича стальна компанія" питань чи були грошові кошти, за рахунок яких погашено заборгованість ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором від 21.09.2012 №01-1103/Т перед ПАТ "Актабанк", вкладами та чи відповідають банківські операції з перерахування грошових коштів на погашення кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором від 21.09.2012 №01-1103/Т перед ПАТ "Актабанк" вимогам нормативно-правових актів НБУ та внутрішнім документам ПАТ "Актабанк", то відповідь на ці питання міститься безпосередньо у висновках Комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №25 від 30.06.2017, при кредитуванні ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012, які наведено у протоколі №132 від 04.10.2017.
Тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що судом правильно встановлений факт повного розрахунку ТОВ "Мета-Імпекс" по зобов'язаннях із ПАТ "Актабанк", які виникли із кредитного договору №01-1103/Т від 21.09.2012 за станом на 07.11.2014.
Також судом першої інстанції правильно встановлено, що не зважаючи на припинення кредитних зобов'язань та іпотеки, у жовтні 2017 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куліш В.М. було затверджено протокол №132 засідання Комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №25 від 30.06.2017 при кредитуванні ТОВ "Мета Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 та складено Повідомлення про нікчемність правочинів.
Щодо нікчемності правочинів, які визнані такими уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Куліш В.М., та правових наслідків для сторін спору таких дій колегія суддів виходить із такого.
Стаття 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав й обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила, а для інших осіб - лише у випадках, установлених законом, або за домовленістю з цими особами Тобто, правочином є правомірна, не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.
Загальні засади недійсності договорів та правові визначені статтею 215 Цивільного кодексу України, якою закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
При цьому статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-УІ (далі - Закон №4452-УІ) визначені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Згідно із частинами першою та другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів банку, зокрема, забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За результатами цієї перевірки виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, результати перевірки правочинів при кредитуванні ТОВ "Мета-Імпекс" були оформлені Комісією з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями Протоколом №132 від 04.10.2017, в той час як Порядком виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 №826, передбачено оформлення пропозицій та висновків такої перевірки Актом Комісії.
ТОВ "Мета-Імпекс" вважає, що складання Протоколу замість Акту комісії впливає на чинність наказу ПАТ "Актабанк" №189 від 04.10.2017 "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів".
Суд першої інстанції не навів мотивів врахування або відхилення такого аргументу ТОВ "Мета-Імпекс", однак колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ця обставина у даному випадку не має визначального значення, оскільки зі змісту Протоколу №132 від 04.10.2017 засідання Комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №25 від 30.06.2017 при кредитуванні ТОВ "Мета Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 убачається, що Комісія встановила та дослідила певні факти, пов'язані з виконанням означеного кредитного договору, навела свої висновки відносно певних правочинів (банківських операцій) та ухвалила рішення щодо певних дій та заходів, які слід вжити у зв'язку з виявленими нікчемними правочинами.
Матеріалами справи підтверджено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб видав Наказ №189 від 04.10.2017 "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів" (а.с.123 т.1).
За змістом цього Наказу доручено головному бухгалтеру Банку здійснити певні дії, зокрема, щодо поновлення у бухгалтерському обліку Банку кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс", відкриття балансового рахунку 2909 та врахування на ньому коштів, направлених на погашення кредитного договору, відновлення нарахування процентів за користування кредитом, відновлення суми сформованого резерву під кредитну заборгованість; поновлення у бухгалтерському обліку Банку прав вимоги за укладеними договорами іпотеки, поруки, застави тощо (а.с.123-125 т.1).
Відповідно до правової позиції, яку наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/12294/16), при виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи Банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу Банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів Банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також наступають для сторін в силу вимог закону. Наказ Банку не є підставою для застосування таких наслідків, тому не може вважатись одностороннім правочином, адже він не є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків ані у Банку, ані у іншої сторони правочину, віднесеного наказом до нікчемних. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом Банку як суб'єкта господарювання, виданим керівником Банку в межах своїх повноважень.
Відповідно до наведеної вище правової позиції у застосуванні норм матеріального права, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який виходив із того, що у даній справі (№904/1875/19) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб визнав нікчемними банківські операції, які не є правочинами в розумінні наведених норм, а відтак не можуть бути визнані нікчемними.
У даному випадку нікчемними уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб мали бути виявлені договори та правочини, які слугували підставою для здійснення вказаних банківських операцій, та які є нікчемними в силу приписів частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Щодо аргументу ТОВ "Виробнича стальна компанія", що в силу приписів частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України визнання зазначених банківських операцій (правочинів) недійсними судом не вимагається, то колегія суддів відхиляє його з таких підстав.
Відповідно до частини шостої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.
Частина восьма статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що Фонд припиняє протягом тимчасової адміністрації у банку здійснення операцій за правочином (у тому числі договором), вчиненим (укладеним) банком з окремим кредитором чи іншою особою, якщо такий правочин (у тому числі договір) спричиняє або може спричинити надання переваги одному кредитору перед іншим в частині задоволення вимог, зокрема за наявності однієї з таких умов:
1) правочин (у тому числі договір), спрямований на забезпечення виконання зобов'язань банку чи третьої особи перед окремим кредитором, вчинений (укладений) до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку;
2) правочин (у тому числі договір) спричиняє чи може спричинити зміну черговості задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, що виникли до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку;
3) правочин (у тому числі договір) спричиняє чи може спричинити задоволення вимог, строк яких на дату виконання правочину (в тому числі договору) не настав, одних кредиторів за наявності невиконаних в установлені строки зобов'язань перед іншими кредиторами;
4) правочин (у тому числі договір) призвів до того, що окремому кредитору надано чи може бути надано перевагу в задоволенні вимог, що існували до запровадження тимчасової адміністрації, порівняно з умовами розрахунку з кредитором у черговості, визначеній цим Законом.
Припинення здійснення операцій застосовується до правочину (у тому числі договору), визначеного у цій частині, якщо він укладений протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку.
Відтак протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний був забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Обмеження строками проведення перевірок на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, виключно протягом дії тимчасової адміністрації, встановлено частиною 2 статті 38 Закону №4452-VI та пунктом 2 розділу І Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 15.01.2015 №19 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Актабанк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.01.2015 №6 "Про початок процедури ліквідації АТ "Актабанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Отже повноваження тимчасової адміністрації припинилися 16.01.2015, тож така перевірка правочинів на предмет виявлення ознак нікчемності мала бути проведена до 16.01.2015.
Натомість, як встановлено вище судом, наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Куліш В.М. №189 від 04.10.2017 "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів", який стосувався виконання ТОВ "Мета-Імпекс" кредитного договору №01-1103/Т від 21.09.2012, було прийнято під час процедури ліквідації ПАТ "Актабанк", тобто вже після завершення дії тимчасової адміністрації цього банку.
Між тим, як зазначено в Протоколі №132 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №25 від 30.06.2017, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк", визнаючи нікчемними банківські операції, які не є правочинами в розумінні наведених норм, нічого не зазначила стосовно нікчемності договорів (правочинів), на підставі яких відбулися такі банківські операції.
Суд першої інстанції правильно відзначив, що Комісією з перевірки правочинів не вирішувалося питання щодо нікчемності договору від 07.11.2014 про розірвання іпотечного договору №01-1103/Т/1, тобто правочину, який слугував припиненню зобов'язань сторін за іпотечним договором. До того ж, у тексті договору про розірвання іпотечного договору №01-1103/Т/1 від 07.11.2014 року відсутні будь-які посилання на банківські операції по перерахуванню коштів.
Отже, якщо Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виявив нікчемні правочини, внаслідок яких між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Мета-Імпекс" був достроково розірваний договір іпотеки, що забезпечував виконання кредитного договору, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" мала звернутися до суду із позовом до ТОВ "Мета-Імпекс" про визнання такого договору (про розірвання договору іпотеки) недійсним.
Проте доказів пред'явлення такого позову суду під час розгляду цієї справи не надано.
Судом першої інстанції також правильно встановлено, що Договір про розірвання іпотеки був оспорений в судовому порядку іншою особою - ТОВ "Виробнича стальна компанія" та такий спір вже був вирішений господарськими судами у справі №904/6081/19.
Так ТОВ "Виробнича стальна компанія", звертаючись із позовом до ТОВ "Мета-Імпекс" та до ПАТ "Актабанк" про визнання недійсним договору від 07.11.2014 про розірвання іпотечного договору від 21.09.2012 №01-1103/Т/1, обґрунтовувало свої позовні вимоги, зокрема тим, що в порушення постанови Національного банку України №468/БТ грошові кошти не були перераховані на рахунок ПАТ "Актабанк" в грошовій формі, як це вимагалося Національним банком України, а погашення заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" перед ПАТ "Актабанк" було проведено 29.08.2014, 05.09.2014 та 20.08.2014 шляхом здійснення безготівкових внутрішньобанківських проводок (операцій) без надходження грошових коштів на кореспондентський рахунок проблемного банку, через що не було підстав для розірвання іпотечного договору.
Однак постановою Центрального апеляційного господарського суду у справі №904/6081/19 від 01.10.2020 в задоволенні такого позову ТОВ "Виробнича стальна компанія" про визнання недійсним договору від 07.11.2014 про розірвання іпотечного договору - відмовлено.
Відтак судом під час розгляду цієї справи встановлено, що зобов'язання ТОВ "Мета-Імпекс" перед ПАТ "Актабанк" за іпотечним договором Договору № 01-1103/Т/1 від 21.09.2012 були припинені сторонами цього договору 07.11.2014.
За встановлених обставин колегія суддів відхиляє аргументи ТОВ "Виробнича стальна компанія" у цій справі, що виявлені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб нікчемні правочини не створили таких правових наслідків як погашення кредитної заборгованості та припинення у ТОВ "Мета-Імпекс" зобов'язань за вказаним іпотечним договором.
Однак, як встановлено судом у цій справі, не застосувавши наслідки нікчемності окремих правочинів (договорів, на виконання яких були вчинені означені внутрішньобанківські операції), ПАТ "Актабанк" у позасудовому порядку звернув стягнення на предмет іпотеки.
Так відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставами для набуття 08.06.2018 права власності ПАТ "Актабанк" на спірне майно стало рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича про реєстрацію права власності за ПАТ "Актабанк" відповідно до умов іпотечного договору №1103/т/1 від 21.09.2012 та повідомлення-вимоги, серія та номер б/н, виданого 12.03.2018 ПАТ "Актабанк".
За таких обставин колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з аргументами ТОВ "Мета-Імпекс" про те, що наразі у суду відсутні підстави, як для встановлення факту нікчемності означених вище банківських операцій, внаслідок яких відбулось погашення ТОВ "Мета-Імпекс" заборгованості за кредитним договором, так і безпосередньо самих правочинів, на підставі яких були проведені ці внутрішньобанківські розрахунки, оскільки нікчемність цих правочинів (договорів) не визнавалась уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" в установленому порядку (у визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строк та за встановленою процедурою).
З огляду на вищенаведене, у суду наявні правові підстави вважати припиненими зобов'язання позивача за кредитним договором №01-1103/Т від 12.09.2012 та іпотечним договором №01-1103/Т/1 від 21.09.2012, який укладено на забезпечення виконання кредитного договору між ТОВ "Мета-Імпекс" та ПАТ "Актабанк".
Відповідні доводи ТОВ "Виробнича стальна компанія" про наявність заборгованості у ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором не знайшли свого підтвердження, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції.
За встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність після 07.11.2014 у ПАТ "Актабанк" правових підстав для набуття права власності на спірний об'єкт нерухомого майна шляхом звернення стягнення на цей об'єкт за іпотечним договором №01-1103/Т/1 від 21.09.2012.
Відповідно, є правильними висновки суду першої інстанції, що у державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича були відсутні підстави для прийняття рішення та внесення запису про реєстрацію права власності на Об'єкт нерухомого майна за ПАТ "Актабанк" на підставі договору іпотеки, який на момент прийняття рішення та вчинення такого запису вже був розірваний сторонами, а зобов'язання за цим договором були припинені, що було підтверджено наявним в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про припинення іпотеки та відповідного обтяження.
При цьому колегія суддів не оцінює дотримання положень Закону України "Про іпотеку" особами, які діяли в інтересах ПАТ "Актабанк", у процедурі позасудового порядку звернення стягнення на спірне майно, як об'єкт іпотеки, оскільки на ці обставини як на підставу позову не послався позивач за первісним позовом - ТОВ "Мета-Імпекс".
Щодо аргументів ТОВ "Виробнича стальна компанія" про необхідність витребування від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доказів яка саме особа та на підставі яких повноважень зверталась із заявою до державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" ПробачаяА.В., то як убачається з матеріалів цієї справи виходячи із наявних у справі доказів, зокрема листа уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куліш В.М. від 18.10.2018 за вих. №998/1, наразі такі обставини не можуть бути достеменно встановлені господарським судом. Такі обставини можуть бути встановлені у кримінальному провадженні №42018000000002292 відкритому 13.09.2018 за фактом незаконного заволодіння майном ТОВ "Мета-Імпекс" за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190, частиною 2 статті 364 та частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України.
Втім колегія суддів вважає, що неможливість наразі встановлення господарським судом обставин, яка саме особа діяла в інтересах ПАТ "Актабанк", не є перешкодою для оцінки правомірності таких дій Банку та тих дій, які при цьому були вчинені державним реєстратором Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В. або будь-якою особою від його імені.
Так за вимогами частини п'ятої статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Пунктом 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127 в редакції, що діяла на момент учинення оспорюваних дій) передбачено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.
Відповідно до пункту 10 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, в редакції, що діяла на момент учинення оспорюваних дій (далі - Порядок №1141) під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб'єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав.
Пункт 15 вказаного вище Порядку №1141 передбачає, що після здійснення пошуку у Державному реєстрі прав відомостей державний реєстратор розглядає заяву (запит) та оформляє відповідне рішення, якому присвоюється індексний номер, фіксується дата та час його формування.
Судом першої інстанції правильно встановлено з матеріалів цієї справи, що державний реєстратор Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В. прийняв рішення та вніс запис про реєстрацію права власності на Об'єкт нерухомого майна за ПАТ "Актабанк" на підставі повідомлення-вимоги ПАТ "Актабанк" від 12.03.2018 (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав наявна в матеріалах справи (а.с.59-69 т.1).
Між тим, станом на дату прийняття рішення державного реєстратора та вчинення відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була наявна інформація про розірвання договору іпотеки 07.11.2014.
Отже при належному дотриманні вимог чинного законодавства державний реєстратор Пробачай А.В. (або інший державний реєстратор) був зобов'язаний відмовити в державній реєстрації права власності внаслідок встановленої на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно невідповідності заявлених ПАТ "Актабанк" прав та поданих документів вимогам чинного законодавства, а також з огляду на наявність суперечностей між заявленими та зареєстрованими правами та їх обтяженнями, і з огляду на відсутність підстав для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що припинив свою дію.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що внаслідок зазначених вище рішення державного реєстратора Пробачай А.В. та вчинених дій по внесенню запису про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за ПАТ "Актабанк" ТОВ "Мета-Імпекс" було протиправно, за відсутності будь-яких передбачених законом підстав, позбавлено права власності на належну йому частку 95/100 в спірному об'єкті нерухомого майна шляхом зміни власника цього майна.
Тому позовна вимога ТОВ "Мета-імпекс" про визнання протиправним та скасування означеного рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича - є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
До того ж, як убачається із наданих в матеріали господарської справи доказів, про розкриття яких ТОВ "Мета-Імпекс" отримано дозвіл у головного слідчого управління Національної поліції України, судом першої інстанції правильно було встановлено, що 08.06.2019 державний реєстратор Пробачай Андрій Віталійович перебував за межами м.Києва, на непідконтрольній території України (на території окремих районів Луганської та Донецької областей), що підтверджується матеріалами кримінального провадження №42018000000002292 від 13.09.2018 за фактом незаконного заволодіння майном ТОВ "Мета-Імпекс" за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190, частиною 2 статті 364 та частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України (а.с.144-168 т.3).
Залучені до участі у цій справі у якості відповідача-2 державний реєстратор Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрій Віталійович та у якості відповідача-3 Комунальне підприємство "Бюро державної реєстрації" зі своєї сторони будь-яких пояснень суду не надали, участі своїх представників у судових засіданнях означені відповідачі не забезпечили.
Відтак якою саме особою було вчинено означений запис до Реєстру прав на нерухоме майно та за яких обставин в межах даної господарської справи наразі достеменно встановлено бути не може.
Між тим, колегія суддів вважає, що задля вирішення судом вимог ТОВ "Мета-Імпекс" за первісним позовом в частині про визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення вказаного державного реєстратора достатньо встановити тільки той факт, що надані особою - заявником, яка звернулась до державного реєстратора про вчинення реєстраційної дії з реєстрації за ПАТ "Актабанк" права власності на нерухоме майно, яке до того належало іншій особі (ТОВ "Мета-Імпекс"), документи не надавали будь-якому державному реєстратору законного права для прийняття рішення та внесення відповідного запису в Державний реєстр прав на нерухоме майно про зміну власника спірного майна.
Таким чином, в оцінки правомірності дій державного реєстратора Пробачай А.В. встановлені судом в межах даного спору обставини дають підстави стверджувати про допущені цією особою порушення вимог статей 3, 33, 35, 37 Закону України "Про іпотеку", статей 3, 10, 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 12 Порядку №1127 та пункту 10 Порядку №1141 тощо.
При цьому щодо необхідності встановлення особи, яка дійсно вчинила 08.06.2018 дії по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомого майна за ПАТ "Актабанк", то колегія суддів визнала, що за відсутності у ПАТ "Актабанк" правових підстав для звернення стягнення на спірний об'єкт нерухомого майна у зв'язку з припиненням зобов'язань за кредитним договором, в забезпечення яких укладався договір іпотеки, немає самостійного правового значення для цієї справи достеменне встановлення хто саме незаконно учинив оскаржувані у цій справі реєстраційні дії, оскільки згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наразі такою особою значиться державний реєстратор Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В.
Тому колегія суддів відхиляє відповідні аргументи ТОВ "Виробнича стальна компанія" про неповноту встановлення судом першої інстанції таких обставин та про необхідність витребування у цій справі від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доказів, що підтверджують повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на звернення для перереєстрації вказаного об'єкту нерухомого майна до державного реєстратора КП "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В., та від Міністерства юстиції України наказу №1750/5 від 08.06.2018 та інформації про дату, час та підставу, з яких державному реєстратору Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" - Пробачаю Андрію Віталійовичу було тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру прав на нерухоме майно за заявленими ТОВ "Виробнича стальна компанія" клопотаннями.
Задля вирішення заявлених у цій справі позовних вимог ТОВ "Мета-Імпекс" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2018, індексний номер 41506888 про державну реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "Актабанк" права власності на спірний об'єкт нерухомого майна - є достатнім встановлення обставин відсутності у заявника таких вимог - ПАТ "Актабанк" відповідних правових підстав для вчинення такої реєстраційної дії.
При цьому встановлення судом додатково обставин про допущені державним реєстратором порушення порядку вчинення реєстраційних дій є самостійною підставою для оцінки правомірності дій такого державного реєстратора незалежно від особи цього державного реєстратора.
Відтак наразі за первісним позовом ТОВ "Мета-Імпекс" судом оцінюється правомірність дій саме державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича, оскільки саме ця особа зазначена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як особа, яка прийняла рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень на спірне нерухоме майно.
Щодо позовних вимог ТОВ "Мета-Імпекс" до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни про визнання неправомірним рішення цього державного реєстратора та скасування відповідної наступної реєстраційної дії, яку було вчинено відносно спірного нерухомого майна приватним нотаріусом Ричкою Юлією Олександрівною 27.08.2018 (індексний номер 42705866), то судом першої інстанції правильно встановлено з матеріалів справи, що підставою для вчинення приватним нотаріусом Ричкою Юлією Олександрівною як державним реєстратором реєстраційної дії відносно спірного об'єкту нерухомого майна слугував засвідчений цим приватним нотаріусом договір купівлі-продажу від 27.08.2018, що був укладений між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Виробнича стальна компанія" за результатами електронного аукціону.
За такої обставини колегія суддів вважає, що правова оцінка учинення приватним нотаріусом Ричкою Ю.О., як державним реєстратором, дії по внесенню запису №27642748 про реєстрацію за ТОВ "Виробнича стальна компанія" права власності на спірний об'єкт нерухомого майна не може розглядатися окремо від правової оцінки правильності насамперед вчинення цим нотаріусом нотаріальної дії по засвідченню означеного договору купівлі-продажу.
Так стаття 2 Закону України "Про нотаріат" визначає, що правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності (частина перша статті 3 Закону України "Про нотаріат").
За приписами абзацу п'ятого частини першої статті 5 Закону України "Про нотаріат" нотаріус зобов'язаний відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як посвідчення правочинів (договорів).
Відповідно до частини першої статті 39 Закону України "Про нотаріат" порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України (пункт 1 частини першої статті 49 Закону України "Про нотаріат").
Як вже зазначалося вище, за вимогами частини п'ятої статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: - відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; - перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки наявна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація у вигляді чинного запису про припинення іпотеки з 07.11.2014, а також про реєстрацію права власності за ПАТ "Актабанк" у 2018 році на підставі іпотечного договору, щодо якого в Державному реєстрі прав на нерухоме майно був наявний запис від 07.11.2014, це об'єктивно свідчило про існування суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами.
Тому приватний нотаріус Ричка Ю.О., діючи як державний реєстратор, не зважаючи на укладений між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Виробнича стальна компанія" договір купівлі-продажу спірного об'єкту нерухомості, у відповідності до наведених вище положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, повинен був відмовити у здійсненні реєстраційної дії внаслідок суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що рішення приватного нотаріуса Ричка Ю.О. (як державного реєстратора) про реєстрацію права власності на Об'єкт нерухомого майна за ТОВ "Виробнича стальна компанія" також не можуть вважатися правомірними, а відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також підлягає скасуванню, оскільки були вчинені за наявних суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, що мало наслідком протиправне позбавлення ТОВ "Мета-Імпекс" права власності на спірний об'єкт нерухомого майна. Натомість задоволення такої позовної вимоги ТОВ "Мета-Імпекс" забезпечить та сприятиме поновленню порушеного права позивача за первісним позовом в повному обсязі.
Щодо вимог позивача за первісним позовом про визнання за ТОВ "Мета-Імпекс" права власності на об'єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г та витребування від ТОВ "Виробнича стальна компанія" на користь ТОВ "Мета-Імпекс" об'єкту нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г, то обґрунтовуючи зазначені вимоги ТОВ "Мета Імпекс" посилається на положення статей 321, 392, 387, 388 Цивільного кодексу України.
Стаття 321 Цивільного кодексу України визначає, що:
1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
2. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
3. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.
Виходячи зі змісту наведених норм, позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.
Передбачений статтею 392 Цивільного кодексу України спосіб захисту спрямований не на виникнення за рішенням суду права власності позивача, а на підтвердження наявного у позивача права власності, набутого раніше на законних підставах.
Так, за правилами статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Таким чином, позов про визнання права власності може пред'являти виключно власник такого майна. Відповідний позов пред'являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав та підтверджується належними та допустимими доказами.
Позов про визнання права власності спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на належне власнику майно за допомогою підтвердження у судовому порядку факту належності йому спірного майна на праві власності.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Як правильно встановлено судом першої інстанції станом на час звернення ТОВ "Мета-Імпекс" з позовом до суду та прийняття судом рішення фактичне володіння нерухомим майном позивача здійснює ТОВ "Виробнича стальна компанія", яке вважає себе законним власником майна, внаслідок чого ТОВ "Мета-Імпекс" вимушено звернутися до суду за захистом свого порушеного права - про визнання за ним права власності та витребувати спірне майно.
ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Виробнича стальна компанія" заперечують проти визнання права власності на спірний об'єкт за ТОВ "Мета-Імпекс".
При цьому ТОВ "Виробнича стальна компанія" вважає, що є добросовісним набувачем цього майна, відповідно, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребувано у добросовісного набувача.
Як зазначалося вище, 13.08.2018 за ініціативою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для погашення заборгованості ПАТ "Актабанк" через електронний майданчик оператора ТОВ "Закупки.пром.уа" відбулось відчуження Об'єкта нерухомого майна на відкритих торгах. Переможцем електронних торгів стало ТОВ "Виробнича стальна компанія", яке 27.08.2018 року уклало з ПАТ "Актабанк" договір купівлі-продажу Об'єкту нерухомого майна, частка якого належала на той час на праві власності ТОВ "Мета-Імпекс".
Судом встановлено, що спірне майно вибуло із володіння власника цього майна поза його волею, внаслідок вчинення уповноваженими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які діяли в інтересах ПАТ "Актабанк", неправомірних дій щодо відчуження цього майна, тобто знайшли підтвердження доводи позивача, що його право власності порушено саме ПАТ "Актабанк". Оскільки ПАТ "Актабанк" не набув право власності на спірний об'єкт в установленому законом порядку, відповідно і не мало права розпоряджатися цим майном.
Ураховуючи викладене, наведені норми законодавства, суд першої інстанції дійшов підставного висновку, що ТОВ "Мета-Імпекс", яке вважає себе власником майна, проте не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів та претензій відповідачів-1, 5.
Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції, що правомірною та обґрунтованою є вимога ТОВ "Мета-Імпекс" про визнання за ним права власності на належне йому майно.
Щодо вимоги ТОВ "Мета-Імпекс" про витребування у ТОВ "Виробнича стальна компанія" об'єкту спірного нерухомого майна, колегія суддів виходить з наступних мотивів.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право на пред'явлення позову про витребування майна з незаконного володіння, унормовано статтею 387 Цивільного кодексу України, за приписами якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до частини першої статті 397 Цивільного кодексу України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Виходячи з цієї норми, фактичне володіння передбачає фактичне панування особи над річчю.
Під незаконним володінням слід розуміти фактичне володіння річчю, яке не має правової підстави (передбаченої законом, договором чи адміністративним актом) або правова підстава якого відпала чи визнана недійсною.
Тобто відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про незаконність свого володіння майном (добросовісний набувач).
Згідно зі статтею 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.
За змістом частини першої статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника. Факт володіння нерухомим майном (possessio) може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові 14.11.2018 у справі № 183/1617/18, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.
Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц та від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17.
Оскільки, між ТОВ "Мета-Імпекс" та ТОВ "Виробнича стальна компанія" відсутні договірні відносини або відносини, пов'язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 Цивільного кодексу України.
Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник. Відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.
Так, предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном, тобто не власника, про повернення індивідуально-визначеного майна із чужого незаконного володіння.
Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). Вказані обставини становлять предмет доказування.
Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів. У випадку, коли майно знаходиться у добросовісного набувача за відплатним договором з незаконним відчужувачем, належним способом захисту порушеного права є вимога про витребування майна від такого добросовісного набувача, без визнання недійсними угод, на підставі яких майно перейшло у володіння добросовісного набувача.
Така правова позиція є сталою в судовій практиці та неодноразово застосовувалась Верховним Судом, зокрема в постановах від 05 липня 2018 року у справі №910/16594/15, від 21 серпня 2018 у справі №902/1722/14, від 13 листопада 2018 у справі № 914/1621/17, від 24 січня 2019 року у справі №910/22763/15, від 29 січня 2019 року у справі № 911/3312/17), що правильно врахував суд першої інстанції й у цій справі.
Тож суд першої інстанції правильно визнав, що з урахуванням наведеного не є необхідним визнавати недійсним договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна від 27.08.2018, укладений між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Виробнича стальна компанія".
Як правильно встановлено судом першої інстанції, станом на дату звернення до суду з позовом (травень 2019 року) спірне майно не перебувало у відповідача-1 за первісним позовом - ПАТ "Актабанк", оскільки було передано ТОВ "Виробнича стальна компанія" за актом приймання-передачі цього майна внаслідок укладання договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна від 27.08.2018 з ПАТ "Актабанк".
У зв'язку із тим, що спірне майно придбано ТОВ "Виробнича стальна компанія" за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник - ТОВ "Мета-Імпекс" має право на підставі статті 388 Цивільного кодексу України звернутися до суду з позовом про витребування майна у цього добросовісного набувача.
За встановлених вище обставин доводи ТОВ "Виробнича стальна компанія" відносно вибуття спірного майна з володіння ТОВ "Мета-Імпекс" за його волею (за самим фактом укладення іпотечного договору, який передбачає можливість відчуження спірного об'єкту нерухомого майна задля погашення заборгованості за кредитним договором) колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються наявними у справі доказами, які свідчать про неправомірні ПАТ "Актабанк", яке було позикодавцем та іпотекодержателем, у процедурі звернення стягнення на заставлене майно, та відсутність волевиявлення ТОВ "Мета-Імпекс" на відчуження спірного майна в позасудовому порядку, яке дізналося про такі дії вже після їх учинення.
За викладених вище встановлених судом обставин, вимога позивача про визнання права власності та витребування об'єкта нерухомого майна із чужого незаконного володіння правильно задоволена судом першої інстанції.
Щодо аргументу ТОВ "Виробнича стальна компанія", що дійшовши такого висновку суд першої інстанції помилково відзначив, що ТОВ "Виробнича стальна компанія" при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна не проявило належної обачності, не перевірило підстав його набуття Банком, то колегія суддів погоджується з апелянтом, що оскільки за умовами електронних торгів, на яких було відчужене спірне майно, власником майна було визначено ПАТ "Актабанк", право власності якого на той момент було підтверджено відповідним записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у ТОВ "Виробнича стальна компанія" не було потреби з'ясовувати та аналізувати чи було придбане це майно ПАТ "Актабанк" у законний спосіб. Разом із цим питання належної обачності - це суб'єктивне сприйняття особою тих чи інших фактів чи дій за певних обставин. У даному випадку колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за наявних у Реєстрі прав на нерухоме майно суперечливих відомостей про підстави набуття ПАТ "Актабанк" власності на спірне майно, які є загальнодоступною інформацією, ТОВ "Виробнича стальна компанія" могло проявити певну обачність та зважити на певні ризики при прийнятті власного рішення чи слід йому купувати таке майно.
Щодо вимоги позивача про відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності ТОВ "Мета-Імпекс" на об'єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г, у задоволенні якої було відмовлено судом першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об'єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про визнання права власності та витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
На підставі такого рішення суду і буде внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції прийняття судом рішення про відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності ТОВ "Мета-Імпекс" на об'єкт нерухомого майна не сприятиме відновленню порушеного права позивача, оскільки таке право буде відновлене шляхом внесення нового запису про реєстрацію прав власності ТОВ "Мета-Імпекс" на підставі рішення суду, яке буде прийняте у цій справі.
Щодо висновку суду першої інстанції, що в задоволенні позовних вимог до відповідача-2: Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича, відповідача-3: Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації", відповідача-4: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни слід відмовити, оскільки зазначені особи не є належними відповідачами у цьому спорі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський доречно врахував, що як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 №911/1681/18, належним відповідачем у справі про скасування запису про державну реєстрацію прав чи обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено відповідний запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У даному випадку - це ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Виробнича стальна компанія". Тому позовні вимоги ТОВ "Мета-Імпекс" про визнання права власності на спірний об'єкт нерухомого майна у даному випадку правильно були розглянуті судом першої інстанції відносно цих відповідачів за первісним позовом.
Щодо відмови у задоволенні вимог за зустрічним позовом ТОВ "Виробнича стальна компанія" до ТОВ "Мета-Імпекс" та ТОВ "Наш Соняшник" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення колегія суддів зазначає на таке.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.
Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Оскільки судом першої інстанції правильно за результатами вирішення спору, який є предметом розгляду у цій справі, встановлено, що власником спірного майна - означеного об'єкту нерухомості слід визнати ТОВ "Мета-Імпекс", то й підстави для задоволення вимоги ТОВ "Виробнича стальна компанія" за зустрічним позовом відсутні.
Про перегляд таких висновків суду першої інстанції апелянтом в межах вимог доводів його апеляційної скарги не заявлялось.
Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду
З урахуванням встановлених судом обставин цієї справи колегія суддів визнає, що ПАТ "Актабанк" від імені та в інтересах якого діяли особи, уповноважені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, протиправно (в порушення позасудового порядку звернення стягнення на майно та за припинених зобов'язань за кредитним договором та відповідним іпотечним договором) звернуло стягнення на належне ТОВ "Мета-Імпекс" нерухоме майно, а державним реєстратором Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В. (чи від його імені) за заявою ПАТ "Актабанк" прийнято протиправне рішення про реєстрацію за ПАТ "Актабанк" права власності на спірний об'єкт нерухомого майна та з порушенням вимог законодавства 08.06.2018 учинено відповідну реєстрацію цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, внаслідок протиправного відчуження ПАТ "Актабанк" на свою користь у ТОВ "Мета-Імпекс" означеного спірного майна первісно відбулося порушення права власності останнього на це майно.
Учинені в подальшому ПАТ "Актабанк", від імені якого та в інтересах якого діяли особи, уповноважені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, дії з продажу означеного спірного майна на електронному аукціоні, який відбувся 13.08.2018, та укладення із покупцем цього майна - ТОВ "Виробнича стальна компанія" договору купівлі-продажу від 27.08.2018, за яким право власності на цей об'єкт нерухомого майна перейшло до його покупця, нотаріальне посвідчення якого, а також відповідна реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно протиправно були здійснені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О., слід визнати діями, які продовжили порушувати права первісного власника цього майна - ТОВ "Мета-Імпекс", який будучи фактичним користувачем цього майна, не був обізнаним про його відчуження на користь ані ПАТ "Актабанк", ані на користь ТОВ "Виробнича стальна компанія".
В подальшому ТОВ "Виробнича стальна компанія" зі своєї сторони учинивши дії по фактичному заволодінню означеним об'єктом нерухомого майна, продовжило порушувати права первісного його власника - ТОВ "Мета-Імпекс", зокрема право на користування цим майном.
При цьому ТОВ "Виробнича стальна компанія" не визнала факту протиправного відчуження спірного об'єкту майна у ТОВ "Мета-Імпекс" та незаконного позбавлення останнього прав власності на це майно. Не визнали такого факту й ПАТ "Актабанк" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважені особи якого наділені відповідними повноваженнями у процедурі ліквідації ПАТ "Актабанк".
Таке невизнання зі сторони ТОВ "Виробнича стальна компанія" та ПАТ "Актабанк" становить окреме порушення права власності ТОВ "Мета-Імпекс" на це майно.
У питанні яким чином були порушені права ТОВ "Мета-Імпекс" державними реєстраторами внаслідок прийняття ними оспорюваних рішень та учиненням відповідних реєстраційних дій, колегія суддів виходить із того, що порушення прав власності на спірний об'єкт нерухомого майна ТОВ "Мета-Імпекс" як первісного його власника у даному випадку відбулось внаслідок сукупних протиправних дій як зі сторони ПАТ "Актабанк" (від імені та в інтересах якого виступали повноважні особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважені на ліквідацію ПАТ "Актабанк"), так і протиправних дій вказаних державних реєстраторів, хоча на кожному етапі ці дії й учинялись кожною з цих осіб незалежно від інших.
Відтак, як убачається із предмету та підстав позовних вимог ТОВ "Мета-Імпекс" за первісним позовом, цією особою й були обрані такі способи захисту, які на думку позивача за первісним позовом відновлюють його права по кожному етапу, на якому відбулось таке порушення, та визначено коло відповідачів - осіб, якими було вчинено відповідне порушення, до яких й було пред'явлено відповідну вимогу про відновлення порушеного права.
Тому відповідно до встановлених судом обставин та наведених вище положень чинного законодавства, виходячи із дій та характеру вчинених відносно ТОВ "Мета-Імпекс" означеними вище особами порушень його прав, колегія суддів доходить висновку, що порушене ТОВ "Мета-Імпекс" право власності підлягає захисту, як у спосіб визнання протиправними оспорюваних рішень державних реєстраторів, так і одночасно у спосіб визнання за ТОВ "Мета-Імпекс" права власності на спірний об'єкт нерухомого майна.
При цьому буде відповідати ефективному способу захисту й заявлена ТОВ "Мета-Імпекс" позовна вимога до ТОВ "Виробнича стальна компанія" про витребування у останнього належного ТОВ "Мета-Імпекс" об'єкту нерухомого майна, яке наразі не перебуває у його фактичному володінні та користуванні. Одночасний розгляд судом вимог ТОВ "Мета-Імпекс" про визнання права власності на частку (95/100) та про витребування спірного об'єкту нерухомого майна сприятиме належному захисту прав цієї особи без необхідності повторного звернення до суду.
Разом із цим колегія суддів вважає, що учинивши 08.06.2018 продаж спірного об'єкта нерухомого майна на електронному аукціоні, ПАТ "Актабанк" водночас порушило й майнові права ТОВ "Виробнича стальна компанія", оскільки відчуження цього майна було здійснено протиправно особою, яка не мала права на його відчуження, оскільки покупець такого майна, будучи добросовісним його набувачем, не став законним власником цього майна.
Досліджуючи питання балансу інтересів при захисті прав ТОВ "Мета-Імпекс" та ТОВ "Виробнича стальна компанія" колегія суддів враховує на таке.
Згідно частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
За приписами статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи усталену практику Європейського Суду з прав людини, в якій напрацьовано певні критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у даному спорі також підлягає з'ясуванню: чи мало місце втручання держави у право мирного володіння майном, чи відповідає таке втручання критерію законності, чи здійснене втручання в інтересах суспільства, чи відповідає втручання принципу правової визначеності, чи дотримано справедливий баланс між суспільним інтересом та правом особи на мирне володіння майном?
Матеріли цієї справи свідчать, що критерій законності - дотримано, оскільки ТОВ "Мета-Імпекс" вчинило дії, спрямовані на витребування майна у добровільного набувача у відповідності до прямих норм національного законодавства, а саме - Цивільного кодексу України, який є доступним для заінтересованих у даному спорі осіб, а його норми є чіткими та передбачуваними у питаннях їх застосування та наслідків дії таких норм. При цьому вилучення майна у відповідача державою ще не відбулося, оскільки для досягнення цих цілей позивач за первісним позовом звернувся до компетентного суду, виключно за рішенням якого, може отримати таку можливість за своїм віндикаційним позовом до відповідача (ТОВ "Виробнича стальна компанія"), тобто у судовому порядку, який також визначено відповідними процесуальними законами.
З урахуванням встановлених у даному спорі обставин, суд апеляційної інстанції вважає виправданими втручання держави в право власності ТОВ "Виробнича стальна компанія", оскільки воно здійснюється насамперед з метою захисту позивачем за первісним позовом - ТОВ "Мета-Імпекс" свого порушеного права, а не з метою "суспільного, публічного інтересу".
Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаним з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".
Означені норми статей 386, 387 та частини третьої статті 388 Цивільного кодексу України - прямо не покладають на власника майна, який витребує майно у добросовісного набувача обов'язку будь-якої компенсації для досягнення "справедливої рівноваги інтересів". Разом із цим, норми частин третьої та четвертої статті 390 Цивільного кодексу України наділяють добросовісного набувача (володільця) вимагати від власника відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів; а також правом залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди, а якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, також правом на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість. За загальним приписом, який міститься в частині першій статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У даному спорі відповідачем за первісним позовом (ТОВ "Виробнича стальна компанія") не заявлялись зустрічні вимоги до позивача щодо відшкодування йому будь-яких витрат, як і вимоги про відшкодування збитків до особи, від якої було набуте спірне нерухоме майно (ПАТ "Актабанк"), тому питання відшкодуванню ТОВ "Виробнича стальна компанія", як добросовісному набувачу, понесених ним витрат на придбання спірного майна, наразі не є предметом спору у цій справі.
Зі своєї сторони ТОВ "Виробнича стальна компанія" не позбавлена права звернутися до суду з позовом до продавця витребуваного майна в порядку статті 661 Цивільного кодексу України з вимогою про відшкодування збитків, завданих вилученням у нього товару за рішенням суду з підстав, що виникли до моменту його продажу.
У цьому сенсі гарантії непорушності права власності, на які посилався відповідач, насамперед розповсюджуються на позивача за первісним позовом (ТОВ "Мета-Імпекс"), а відповідач-5 за первісним позовом (ТОВ "Виробнича стальна компанія") може отримати тільки захист своїх майнових інтересів, на яке вплине вилучення спірного майна з його володіння. При цьому в даному випадку суд застосовує вилучення у ТОВ "Виробнича стальна компанія" на користь ТОВ "Мета-Імпекс" спірного майна, як виняток, передбачений законом (Цивільним кодексом України), та єдиний можливий спосіб захисту права власності на майно первісного власника, який призведе до реального відновлення його порушеного права.
Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що кореспондується із частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Проаналізувавши повноту дослідження судом попередньої інстанції обставин справи при прийнятті оскаржуваного рішення та дотримання основних засад та принципів господарського судочинства, колегія суддів дійшла висновку, що наведені у апеляційній скарзі доводи ТОВ "Виробнича стальна компанія" про порушення судом першої інстанції приписів процесуального законодавства, які б призвели до неповноти встановлення обставин справи, що мають значення для її вирішення, а також неправильно застосування норм матеріального права - не знайшли підтвердження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19 - залишити без змін.
Покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" судові витрати в сумі 432835 грн. 25 коп., понесені у зв'язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена 26.04.2021.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О. Г. Іванов