ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"26" квітня 2021 р. Справа № 902/55/21
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Коломис В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління механізації" на рішення Господарського суду Вінницької області від 15 березня 2021 року (повний текст складено 19.03.2021) у справі №902/55/21 (суддя Яремчук Ю.О.)
за позовом Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління механізації"
про стягнення 641956,62 грн
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15 березня 2021 року у справі №902/55/21 позов Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління механізації" про стягнення 641956,62 грн задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління механізації" на користь Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської" 599 575,92 грн основного боргу, 5 702,50 грн 3 % річних, 13 868,19 грн інфляційних втрат та 9 287,20 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - ТОВ "Будівельне управління механізації" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.258 ГПК України з наступних підстав.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до статті 258 ГПК України, апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) рішення або ухвала, що оскаржується;
5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);
6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Дана апеляційна скарга не відповідає вказаним вимогам, оскільки скаржником не зазначено у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до апеляційного суду правого та документального обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог, з доказами їх надсилання учасникам справи.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами; встановлюються у таких розмірах - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з апеляційної скарги, ТОВ "Будівельне управління механізації" просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі.
З огляду на викладене, ТОВ "Будівельне управління механізації" при зверненні до суду з апеляційною скаргою повинно був сплатити судовий збір в розмірі 14 444,02 грн (641956,62*1,5%*150%).
При цьому, скаржником до апеляційної скарги як доказ сплати судового збору додано платіжне доручення №5455 від 31.03.2021 про сплату судового збору в розмірі 10424,61 грн, що є меншим розміру судового збору, встановленого законом.
Разом з тим, апелянт в апеляційній скарзі просить суд відстрочити сплату судового збору.
Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, редакція зазначеної статті передбачає право суду відстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, а не лише з урахуванням майнового стану сторони.
Таким чином, для застосування судом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Отже, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені.
Крім того, колегія суддів зазначає, що пунктом 1 ч.2 ст.129 Конституції України та ст.2 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що у даному випадку відсутні умови, передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" для відстрочення сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).
Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що платіжне доручення, додане до апеляційної скарги, не є належним доказом сплати судового збору (судовий збір сплачено в меншому розмірі, ніж передбачено законом), а клопотання про відстрочення його сплати апеляційним судом залишено без задоволення, а також беручи до уваги те, що апелянтом не зазначено правого та документального обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог та не вказано у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.258 ГПК України, що відповідно до ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
При цьому, суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів п.6 ст.260 ГПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління механізації" про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління механізації" на рішення Господарського суду Вінницької області від 15 березня 2021 року у справі №902/55/21 - залишити без руху.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління механізації" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі; вказати у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення суду пешої інстанції та навести правове та документальне обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог.
4. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя Коломис В.В.