вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" квітня 2021 р. Справа№ 911/2167/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Мартюк А.І.
Зубець Л.П.
при секретарі судового засідання Позюбан А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Белрум" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2020
у справі № 911/2167/20 (суддя Заєць Д.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Белрум"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова Компанія"
про визнання недійсним договору
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Белрум" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова Компанія" про визнання недійсним договору.
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.12.2020 в справі № 911/2167/20 у задоволенні позову ТОВ "Белрум" до ТОВ "Торговий дім "Олійно-жирова Компанія" про визнання недійсним Договору про надання цільової поворотної фінансової допомоги №01/0419-2-ФД від 01.04.2019 року відмовлено.
До Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача 52000,00 грн судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи № 911/2167/20.
15.12.2020 Господарським судом Київської області прийнято додаткове рішення, яким заяву ТОВ "Торговий дім "Олійно-жирова Компанія" про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Белрум" на користь ТОВ "Торговий дім "Олійно-жирова Компанія" 42000, 00 грн витрат на правничу допомогу.
В іншій частині заяви відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, ТОВ "Белрум" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2020 у справі № 911/2167/20 в частині стягнення з ТОВ "Белрум" на користь ТОВ "Торговий дім "Олійно-жирова Компанія" 42000, 00 грн витрат на правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити в частині стягнення з ТОВ "Белрум" на користь ТОВ "Торговий дім "Олійно-жирова Компанія" судових витрат на професійну правничу допомогу понесених у зв'язку з розглядом справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване додаткове рішення прийнято місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності тих обставин, які суд визнав встановленими. Так, апелянт стверджує, що надана АБ «Архіпова» правова допомога не вимагала зайняття тривалого часу та не вимагала значного обсягу робіт, а тому, на думку апелянта, не відповідає критерію реальності таких витрат. За доводами апелянта судом першої інстанції не було надано належної оцінки доказам понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу в контексті їх співрозмірності з вартістю та витраченим часом адвоката.
Згідно протоколу передачі судової справи від 12.01.2021, справа № 911/2167/20 за апеляційною скаргою ТОВ "Белрум" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2020 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Белрум" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2020 у справі № 911/2167/20; розгляд справи призначено на 15.02.2021; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання, а також висловити доводи та міркування з приводу заявленого клопотання про призначення судової експертизи протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
В межах встановлених судом процесуальних строків від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заперечуючи проти доводів апелянта, відповідач зазначає, що оскаржуване додаткове рішення прийнято на підставі повного, всебічного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи з вірним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Так, відповідач вказує на те, що апелянтом не було надано будь-яких доказів того, що сума витрат відповідача на професійну правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи. Крім того відповідач звертає увагу на безпідставність тверджень апелянта щодо неспіврозмірності витрат та вимогою про відмову у відшкодуванні цих витрат в повному обсязі.
Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2021, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 справу № 911/2167/20 за апеляційною скаргою позивача на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2020 прийнято до провадження визначеним складом суду; задоволено клопотання представника апелянта про відкладення розгляду справи; розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.03.2021.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді Алданової С.О. на лікарняному розгляд справи, що був призначений на 22.03.2021, не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 розгляд справи за апеляційною скаргою позивача на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2020 призначено на 19.04.2021.
Представник позивача в судове засідання 19.04.2021 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, згідно якого апелянтом отримано поштову кореспонденцію суду 09.04.2021. Клопотань та заяв до початку судового розгляду справи від даного учасника справи не надходило, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомлялось.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання розумних строків розгляду справи судом, враховуючи те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.
В судовому засіданні 19.04.2021 представник відповідача заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника ввдповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Так, 21.09.2020 між ТОВ «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» (за договором - клієнт) та Адвокатським бюро «Архіпова» (за договором - адвокатське бюро) укладено Договір про надання правової допомоги №02-09/20 (далі - Договір), згідно умов якого адвокатське бюро бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу клієнту за його дорученням на умовах і в порядку, визначених даним Договором, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надану правову допомогу.
Згідно п. 4.1. Договору, обсяги та види правової допомоги, порядок і строки оплати, а також розміри винагороди адвокатського бюро за надання правової допомоги за цим Договором (гонорар) визначаються сторонами в додаткових угодах до цього Договору, які становитимуть його невід'ємні частини.
24.09.2020 між ТОВ «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» та Адвокатським бюро «Архіпова» укладено Додаткову угоду №1 до Договору (далі - Додаткова угода), за змістом п. 2.1. якої адвокатське бюро зобов'язується надавати клієнтові правову допомогу, далі «Правова допомога», щодо належного представництва інтересів Клієнта у справі №911/2167/20 за позовом ТОВ «Белрум» до ТОВ «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» про визнання недійсним Договору про надання цільової поворотної фінансової допомоги №01/0419-2-ФД від 01.04.2019 під час розгляду Господарським судом Київської області.
Відповідно до п. 3.1. Додаткової угоди, вартість правової допомоги адвокатського бюро, що надається клієнту згідно за цією Додатковою угодою, становить 42000,00 грн.
Таким чином, умовами договору, визначеними на підставі вільного волевиявлення сторін згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України, встановлено фіксований розмір гонорару адвоката, що узгоджується зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Натомість положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат (аналогічну правову позицію викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Матеріалами справи підтверджується, що 17.11.2020 між ТОВ «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» та Адвокатським бюро «Архіпова» складено та підписано акт про надання правової допомоги за Додатковою угодою, яким затверджено перелік та обсяг правової допомоги (послуг), наданої за період з 21.09.2020 по 17.11.2020. Зокрема, згідно вказаного акта адвокатське бюро надало клієнту правову допомогу відповідно до умов Договору, а клієнт прийняв таку правову допомогу (послуги), а саме: вивчення та аналіз матеріалів справи №911/2167/20 (позовної заяви, клопотань, договорів, рахунків тощо) та правовідносин клієнта з ТОВ «Белрум», формування правової позиції та процесуальної стратегії клієнта; підготовка та подання до Господарського суду Київської області клопотання Клієнта про зупинення провадження у справі №911/2167/20; підготовка та подання клопотання про ознайомлення, ознайомлення з матеріалами справи №911/2167/20 в приміщенні Господарського суду Київської області; підготовка та подання до Господарського суду Київської області відзиву Клієнта на позовну заяву ТОВ «Белрум» у справі №911/2167/20; підготовка та подання до Господарського суду Київської області заперечень Клієнта на клопотання ТОВ «Белрум» про призначення експертизи у справі №911/2167/20; підготовка та подання до Господарського суду Київської області клопотання Клієнта про долучення доказів (договору та рішення по справі № 916/1470/20) у справі № 911/2167/20; підготовка та участь у підготовчому засіданні у справі №911/2167/20 в приміщенні Господарського суду Київської області; підготовка та подання до Господарського суду Київської області клопотання Клієнта про долучення доказів (висновку експерта) у справі №911/2167/20; підготовка та участь у підготовчому засіданні у справі №911/2167/20 в приміщенні Господарського суду Київської області; моніторинг інформації (судових рішень, стадій розгляду та інших процесуальних дій), інформування клієнта про хід розгляду справи №911/2167/20.
Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток без будь-яких зауважень та заперечень.
При цьому, апеляційна інстанція звертає увагу на те, що визначений в акті перелік наданих послуг із визначенням витраченого адвокатом часу не змінює загальний розмір гонорару, що узгоджений сторонами в п. 3.1. Додаткової угоди.
Дослідивши наявні у справі документи, що були подані стороною відповідача задля забезпечення належного представництва інтересів сторони в рамках розгляду даної справи, судова колегія встановила, що вони є достатніми на підтвердження обставин реальності надання таких послуг, а відтак незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів на предмет їх відповідності приписам ст. 129 ГПК України, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо неспівмірності розміру понесених витрат на правову допомогу зі складністю справи та реальним часом, витраченим адвокатом на надання таких послуг, суд апеляційної інстанції відхиляє як такі, що не підтверджені жодними доказами та зводяться лише до власної оцінки скаржником стосовно їх обсягу та складності.
Судова колегія, при цьому, вважає за необхідне зауважити, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Аналогічний висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Згідно платіжних доручень № 111 від 09.10.2020, № 2085 від 17.11.2020 відповідачем перераховано на рахунок АБ «Архіпова» оплату за юридичні послуги згідно додаткової угоди № 1 від 24.09.2020 на загальну суму 42 000,00 грн.
Отже, приймаючи рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, у системному зв'язку із вищенаведеними правовими положеннями, наявними у матеріалах справи доказами, а також з огляду на фактичні обсяги наданих стороні послуг правничої допомоги, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, дійшов обґрунтованого висновку, що заявлена сума витрат відповідача у загальному розмірі 42 000,00 грн є такою, що підтверджена наданими доказами. Визначена судом сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на їх виконання, та обсягом наданих адвокатом послуг.
Питання правомірності відмови у відшкодуванні судових витрат на проведення почеркознавчої експертизи не порушувалось, а відтак, в силу приписів ст.269 ГПК України, додаткове рішення переглянуто в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2020 у справі № 911/2167/20 прийнято у відповідності до наявних в матеріалах справи документів, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного додаткового рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Белрум" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2020 у справі №911/2167/20 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2020 у справі №911/2167/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді А.І. Мартюк
Л.П. Зубець
Повний текст постанови складено 26.04.2021