вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" квітня 2021 р. Справа№ 910/21300/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Остапенка О.М.
Грека Б.М.
за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,
представників в режимі відеоконференції:
позивача - адвоката Рабіновича М.П.,
відповідача-2 - адвоката Лузана О.С.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 17.09.2020 (повний текст складений 18.09.2020, суддя Мандриченко О.В.)
у справі №910/21300/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат";
до 1. Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент),
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром",
про визнання частково недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг,
Приватне акціонерне товариство "Львівський холодокомбінат" звернулося з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" про визнання частково недійсним свідоцтва України № 19356 на знак для товарів і послуг.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/21300/17 за апеляційною скаргою ПрАТ "Львівський холодокомбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020, розгляд справи призначено на 08.12.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 задоволено частково клопотання ТОВ "Хладопром" про залучення до участі у справі нового відповідача, замінено у справі № 910/21300/17 відповідача - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на його правонаступника - Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності"; відкладено розгляд справи на 22.12.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 відкладено розгляд справи на 19.01.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 відкладено розгляд справи на 23.02.2021.
Ухвалою від 23.02.2021 розгляд справи відкладено на 23.03.2021.
23.03.2021 у судовому засіданні було оголошено перерву до 20.04.2021 відповідно до ст. 216 ГПК України.
Відповідач-1 подав відзив, в якому просив залишити без змін оскаржуване рішення з огляду на його законність та обґрунтованість. Укрпатент зазначив, що судом першої інстанції було встановлено всі фактичні обставини, які мають значення для справи та надано належну оцінку всім зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, які містяться у справі. На переконання Укрпатенту, судом першої інстанції було правомірно встановлено, що Висновок експерта № 114/18 від 18.01.2019 не викликає сумнівів у його правильності, оскільки висновки надані в межах компетенції експерта, вони чіткі, логічні, послідовні і відповідають фактичним обставинам справи, а мотиви клопотання про призначення повторної судової експертизи зводяться по суті до непогодження позивача із висновком експерта № 114/18 від 18.01.2019. За результатом дослідження зібраних у матеріалах справи доказів, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про недоведеність доводів і тверджень позивача про те, що позначення «КАШТАН» за свідоцтвом України № 19356 не має розрізняльної здатності та є загальновживаним відносно товару 30 класу МКТП «морозиво», а відтак позивачем не доведено у встановленому законом порядку невідповідність спірного свідоцтва України № 19356 умовам надання правової охорони.
В судовому засіданні за результатами розгляду клопотання позивача про призначення у справі повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання позивача з огляду на таке.
Частиною 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду призначити додаткову або повторну судову експертизу.
Згідно з частиною 2 статті 107 Господарського процесуального кодексу України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.
Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.
Клопотання позивача мотивоване тим, що висновок судового експерта Ковальової Н.М. 114/18 від 18.01.2019 є необґрунтованим та неповним, а також суперечить матеріалам справи. При цьому, вказаний висновок суперечить наявному у матеріалах справи висновку судового експерта Сопової К.А. № 7-03/18 від 02.04.2018, який не отримав жодної оцінки судом першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 було призначено експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності та на вирішення експертів поставлено наступні запитання:
1. Чи складається знак для товарів і послуг "КАШТАН" за свідоцтвом України № 19356 лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду, а саме для товару 30 класу МКТП "морозиво"?;
2. Чи мав знак для товарів і послуг "КАШТАН" за свідоцтвом України № 19356 розрізняльну здатність на дату подання заявки 22.02.1999 року відносно товару 30 класу МКТП "морозиво"?
За результатами судової експертизи судовим експертом Ковальовою Н.М. було складено висновок експерта № 114/18 від 18.01.2019.
За висновком № 114/18 від 18.01.2019:
1. Позначення "КАШТАН" за свідоцтвом України № 19356 від 16.04.2001 не є загальновживаним як позначення товарів певного виду, а саме для товару 30 класу МКТП (морозиво).
2. Знак для товарів і послуг "КАШТАН" за свідоцтвом України № 19356 на дату подання заявки 22.02.1999 мав розрізняльну здатність відносно товару 30 класу МКТП (морозиво).
Судовий експерт Ковальова Н.М. 11.02.2020 подала суду першої інстанції письмові пояснення щодо висновку № 114/18 від 18.01.2019, у яких надала відповіді на питання сторін.
На думку колегії суддів, позивач не довів, що висновок судового експерта є необґрунтованим, суперечить іншим матеріалам справи, при цьому відсутні порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Враховуючи, що судовий експерт подала письмові пояснення, у яких надала відповіді на спірні питання сторін, висновок судової експертизи не є обов'язковим для суду, а йому має надаватись відповідна оцінка поряд з іншими доказами по справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для призначення у справі повторної експертизи.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" у статті 1 визначає, що знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.
Відповідно до п. 1, 2, 3 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" Правова охорона надається знаку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об'єктом знака можуть бути словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом.
Згідно з пунктом 4 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" обсяг правової охорони, що надається, визначається наведеними у свідоцтві зображенням знака і переліком товарів та послуг.
Згідно з підпунктом "а" пункту 1 статті 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.
З матеріалів справи вбачається, відповідач-2 є власником торговельної марки "КАШТАН" за свідоцтвом України № 19356 на знак для товарів і послуг, зареєстрований для товарів та послуг 16, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35 класу МКТП, що видано 16.04.2001 Державною службою інтелектуальної власності України на підставі заявки ВАТ "Київський холодокомбінат №2" № 99020539 від 22.02.1999 (далі - оспорюване свідоцтво, свідоцтво № 19356 ).
Позивач є виробником морозива ескімо та маркує його із використанням торговельних марок "Львівський каштан" та "Каштан зі смаком ванілі". Виробництво морозива здійснюється позивачем з 1997 року по Технічним умовам ТУ У 46.39.096-96 від 01.04.1997 та ТУ У 14275901.015-96 від 19.07.1996 зі змінами, а в подальшому по ТУ У 15.5-30450168.002-2001 від 30.07.2002 зі змінами.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хладопром" звернулось до господарського суду із позовом до ПАТ "Львівський холодокомбінат" із позовом про заборону незаконного використання торговельної марки "КАШТАН", що захищене свідоцтвом № 19356, заборону маркувати товар "морозиво" торговельною маркою "КАШТАН", визнання дій щодо використання торговельної марки незаконними у зв'язку з відсутністю права на використання знаку за свідоцтвом № 19356.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.06.2017 було відкрито провадження у справі № 922/2017/17 за вказаним вище позовом.
Вважаючи, що торговельна марка "КАШТАН" за оспорюваним свідоцтвом не відповідає умовам надання правової охорони, що передбачені 2, 3 п. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", позивач звернувся із даним позовом.
За твердженням позивача, торгівельна марка за оспорюваним свідоцтвом серед виробників морозива України є загальновживаним для морозива, а саме поняття "Каштан" споживачі ідентифікують та асоціюють саме як морозиво. Морозиво "Каштан" в процесі свого існування, що бере початок із СРСР, у зв'язку з його популярністю та легкій пізнаваності споживачами перетворилось в загальновживане позначення для товару певного виду, а саме морозива.
Відповідно до абз. 2, 3 п. 2. ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які є не мають розрізняльної здатності; є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду.
Відповідно до пункту 4.3.1.4 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (далі - Правила), затверджених наказом Держпатенту України від 28.07.1995 № 116 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1995, до позначень, що не мають розрізняльної здатності, відносяться:
- позначення, які складаються лише з однієї літери, цифри, лінії, простої геометричної фігури, що не мають характерного графічного виконання;
- реалістичні зображення товарів, якщо вони заявляються на реєстрацію як знак для позначення цих товарів;
- тривимірні об'єкти, форма яких обумовлена виключно функціональним призначенням, якщо такий об'єкт заявляється як знак;
- загальновживані скорочення;
- позначення, які тривалий час використовувались в Україні кількома виробниками як знаки для товарів, що мають спільну якість або інші характеристики, і втратили розрізняльну здатність як індивідуальні знаки відносно таких товарів.
У пункті 4.3.1.5 Правил визначено, що до позначень, що є загальновживаними для товарів певного виду, належать позначення, які використовуються для певних товарів і які, внаслідок їх тривалого використання для одного й того ж товару або товару такого ж виду різними виробниками, стали видовими або родовими поняттями.
Колегія суддів зазначає, що з урахуванням обставин справи та суті спору господарські суди за допомогою експертного дослідження мають з'ясовувати фактичні дані щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні торговельній марці правової охорони.
З метою такого з'ясування слід вирішувати, зокрема, питання про те, чи торговельна марка:
- мала розрізняльну здатність на дату подання заявки або чи набула розрізняльної здатності внаслідок використання;
- складається лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду.
Позивач подав висновок експерта № 7-03/18 від 02.04.2018 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, складеного експертом Соповою К.А.
За висновком № 7-03/18 від 02.04.2018 було встановлено, що:
1. Знак для товарів і послуг "КАШТАН" за свідоцтвом України № 19356 на дату подання заявки - 22.02.1999, складався лише з позначення, що є загальновживаним як позначення товару певного виду, для якого його зареєстровано, а саме для товару 30 класу МКТП "морозиво";
2. Знак для товарів і послуг "КАШТАН" за свідоцтвом України № 19356 на дату подання заявки - 22.02.1999, не мав розрізняльну здатність для товару 30 класу МКТП "морозиво".
Відповідачем-2, у свою чергу було подано висновок експерта № 135 від 20.04.2018, за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, складений експертом Жилою Б.В.
За висновком експертного дослідження № 135 від 20.04.2018 було встановлено, що:
- знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 19356 не є таким, що складається лише з позначень, що є загальновживаними позначеннями для товарів чи послуг, для яких його зареєстровано, зокрема, морозива, станом на 22.02.1999 - дату подання заявки № 99020539;
- знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 19356 не є таким, що втратив розрізняльну здатність відносно товарів і послуг, для яких його зареєстровано, зокрема, морозива, станом на 22.02.1999 - дату подання заявки № 99020539.
У зв'язку з наявністю двох взаємовиключних доказів, суд першої інстанції призначив у справі судову експертизу об'єктів права інтелектуальної власності, за результатами якої, судовим експертом Ковальовою Н.М. було складено висновок експерта № 114/18 від 18.01.2019, у якому встановлено, що:
- позначення "КАШТАН" за свідоцтвом України №19356 від 16.04.2001 не є загальновживаним як позначення товарів певного виду, а саме для товару 30 класу МКТП (морозиво);
- знак для товарів і послуг "КАПІТАН" за свідоцтвом України № 19356 на дату подання заявки 22.02.1999 мав розрізняльну здатність відносно товару 30 класу МКТІІ (морозиво).
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за результатом дослідження зібраних у матеріалах справи доказів вбачається недоведеність доводів і тверджень позивача про те, що позначення "КАШТАН" за свідоцтвом України № 19356 не мало розрізняльної здатності та є загальновживаним відносно товару 30 класу МКТП "морозиво", а відтак спірна торговельна марка відповідала умовам надання правової охорони станом на дату подання заявки, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання оспорюваного свідоцтва № 19356 недійсним.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року у справі № №760/18843/15-ц визнано словесний знак для товарів і послуг "КАШТАН" добре відомим в Україні знаком Приватного акціонерного товариства "ХЛАДОПРОМ" відносно товару 30 класу МКТП "морозиво" станом на 29.09.2000.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року у справі № №760/18843/15-ц залишено без змін постановою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року.
Відповідно до частин першої та другої статті 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (в редакції станом на дату подання даного позову) охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно зі статтею 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності та цим Законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом. Знак може бути визнаний добре відомим незалежно від реєстрації його в Україні. При визначенні того, чи є знак добре відомим в Україні, можуть розглядатися, зокрема, такі фактори, якщо вони є доречними: ступінь відомості чи визнання знака у відповідному секторі суспільства; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання знака; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування знака, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких знак застосовується; тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію знака за умови, що знак використовується чи є визнаним; свідчення успішного відстоювання прав на знак, зокрема територія, на якій знак визнано добре відомим компетентними органами; цінність, що асоціюється зі знаком.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Поза як спірна торговельна марка тривалий час використовувалась відповідачем для маркування товару "морозиво" у зв'язку з чим була визнана судом добре відомою станом на 29.09.2000, тобто ще до дати видання оспорюваного свідоцтва, колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про втрату такою торговельною маркою розрізняльної здатності.
Щодо доводів позивача про те, що позначення "Каштан" було загальновживаним для товарів 30 класу МКТП "морозиво" колегія суддів зазначає наступне.
Зміст поняття "загальновживане позначення" розкрито в п. 4.3.1.5 Правил згідно з яким до позначень, що є загальновживаними для товарів певного виду, належать позначення, які використовуються для певних товарів і які, внаслідок їх тривалого використання для одного й того ж товару або товару такого ж виду різними виробниками, стали видовими або родовими поняттями".
З наведеного положення вбачається, що загальновживане позначення, це позначення, яке початково мало індивідуалізуючий (відрізняльний) характер і тому використовувалось для маркування тих чи інших товарів, проте внаслідок поєднання вказаних у положенні факторів у вигляді одночасного використання різними виробниками такого ж товару чи товару того ж виду, що відбувалось тривалий період часу, стало видовим або родовим поняттям.
З методичних приписів (Інструкція по проведенню експертизи заявки на видачу свідоцтва України на товарний знак (знак обслуговування), затверджена НДЦПЕ від 21.09.1992р.; Методичні рекомендації з питань віднесення заявлених позначень, товарних знаків и знаків обслуговування до категорії що увійшли до загального вжитку як позначення товарів і послуг певного вида), які були чинними станом на дату подання заявки № 99020539 на знак "КАШТАН" - 22.02.1999р., вбачається, що умовами визнання досліджуваного позначення таким, яке увійшло до загального вжитку (стало загальновживаним), як позначення товарів певного виду є:
1) наявність реєстрацій досліджуваного позначення в якості знака, здійснених до 22.02.1999р. - дати подання заявки, на підставі якої було видано свідоцтво України № 19356;
2) використання досліджуваного позначення в якості назви (найменування) товару фахівцями відповідних галузей виробництва, працівниками торгівлі, споживачами до 22.02.1999р. - дати подання заявки, на підставі якої було видано свідоцтво України № 19356;
3) наявність свідчень тривалого та незалежного один від одного неодноразового застосовування досліджуваного позначення різними виробниками для одного й того ж товару чи для товару такого ж виду до 22.02.1999р. - дати подання заявки, на підставі якої було видано свідоцтво України № 19356.
Позивачем не надано та матеріали справи не містять доказів на підтвердження реєстрації торговельних марок "КАШТАН" або схожих, що були здійснені до 22.02.1999 для товару 30 класу МКТП "морозиво".
Також у матеріалах справи відсутні витяги з тлумачних словників, енциклопедій, енциклопедичних словників та періодичних видань, що містили б тлумачення слово "КАШТАН" в якості найменування морозива певного виду.
Позивачем подані документи нормативно-технічного характеру загального користування, в яких згадується позначення "КАШТАН" стосовно морозива, а саме:
- технічні умови ТУ У 14275901.015-96, введені в дію з 19.07.1996р. (а.с. 54-63 т. 1);
- технічні умови ТУ У 46.39.096-96, введені в дію з 01.04.1997 (а.с. 65-68 т. 1);
- Зміни № 4 у технічні умови ТУ У 46.39.096-96, введені в дію з 04.10.2001 (а.с. 69-70 т. 1);
- технічні умови ТУ У 15.5-30450168-002-2001, введені в дію з 18.01.2002 ( а.с. 71-102);
- зміни № 1 до технічних умов ТУ У 15.5-30450168-002-2001, введені в дію з 30.07.2002 ( а.с. 103-106);
- технічні умови ТУ У 15.5-20016121.002-2002, введені в дію з 07.11.2002 ( а.с. 107-114);
- зміни № 1 до технічних умов ТУ У 15.5-20016121.002-2002, введені в дію з 18.03.2005 ( а.с. 115-124);
Аналіз вказаних документів показує що:
- морозиво із назвою "Каштан" не використовується у вигляді поняття, яке застосовується для позначання групи товарів (морозива чи інших) зі спільними ознаками;
- морозиво "Каштан" відноситься до певного підвиду вершкового морозива, пломбіру в шоколадній глазурі або ароматизованому покритті, до загального виду - морозиво молочне, вершкове і пломбір, до основного виду - морозиво, що виробляється на молочній основі.
В контексті до спірних правовідносин, до загальновживаних назв товару "морозиво", які не несуть відрізняльної здатності у якості торговельної марки можливо віднести пломбір, ескімо тощо.
Втім, названі вище документи нормативно-технічного характеру загального користування згадують позначення "КАШТАН" не в якості найменування морозива основного виду (пломбір, ескімо), а в якості індивідуальної назви морозива, що належить до такого його основного виду - морозиво, що виробляється на молочній основі, а саме: вершкове, пломбір в шоколадній глазурі.
При цьому, нормативно-технічна документація, що була затверджена і введена в дію після 22.02.1999 (дати подання заявки) не приймається судом в якості належних доказів по справі.
З огляду на наведене, слід дійти висновку про відсутність відомостей, що підтверджені належними доказами про перетворення позначення "Каштан" у загальновживане для товарів 30 класу МКТП "морозиво" станом саме на подання заявки - 22.02.1999.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Докази на спростування встановленого вище, позивач ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не подав.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у даній справі не вбачається, що має наслідком відхилення апеляційної скарги із покладенням на позивача судових витрат при зверненні до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 270, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі № 910/21300/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 26.04.2021.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді О.М. Остапенко
Б.М. Грек