ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
26 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1022/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ярош А.І.,
суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська"
на рішення Господарського суду Одеської області від 26 березня 2021 року
у справі №916/1022/20
за позовом ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ДЖОНДІР-Б"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська"
про стягнення 437 440,02 грн.,
22.04.2021 року до суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" на рішення Господарського суду Одеської області від 26 березня 2021 року у справі №916/1022/20.
Дослідивши подані матеріали, судова колегія доходить наступних висновків.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до ст.258 ГПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі. До апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Підстави сплати і розмір ставок по сплаті судового збору встановлено ЗУ „Про судовий збір".
Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За вимогами п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, враховуючи ціну позову, до сплати за подання апеляційної скарги підлягає судовий збір у розмірі 9842,40 грн. (6561,60*150%), однак, до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
В апеляційній скарзі апелянт просить відстрочити сплату судового збору до винесення рішення у справі, мотивуючи таку необхідність відсутністю фінансової можливості, скрутним матеріальним станом, відсутністю грошових коштів на рахунках, в підтвердження чого надано копії Актів №144, №145 від 28.04. 2020 року обстеження та списання загиблих озимих зернових культур та озимого рапсу в ТОВ «Агрофірма «Дністровська» від 27.04.2020 року.
Заявник зазначає, що є господарським товариством, що здійснює діяльність в сфері аграрного сектору економіки. Згідно Актів №144, №145 від 28.04. 2020 року обстеження та списання загиблих озимих зернових культур та озимого рапсу в ТОВ «Агрофірма «Дністровська» від 27.04.2020 року, за відсутністю вологи та безсніжною зимою, весняними заморозками за період з жовтня 2019 по 27.04.2020 року загинули досить значні посіви пшениці, ячменю, рапсу, кормових, пшениці. Внаслідок загибелі сільськогосподарських культур ведення господарської діяльності товариства та його фінансовий стан значно ускладнені.
З огляду на викладене, заявник з посиланням на ст.55, 129 Конституції України, практику ЄСПЛ, ст.14 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Судова колегія зазначає, що перебування боржника в скрутному матеріальному стані не є підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про відстрочення сплати судового збору немає.
Отже, до скаржника не можуть бути застосовані підстави, наведені у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
Національне законодавство України, яке регулює питання звільнення від сплати судового збору, передбачає чітко визначені категорії справ, у яких суд може розглядати питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору, а отже, і давати оцінку її майнового стану та доказів, наданих на його підтвердження, в інших категоріях справ законодавство такого дискреційного повноваження суду не надає.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову скаржнику в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Згідно із ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки скаржником не виконано вимоги п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, апеляційна скарга відповідно до ст.ст.174, 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.174, 234, п.2 ч.3 258, 260 ГПК України, колегія суддів
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" про відстрочення сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" на рішення Господарського суду Одеської області від 26 березня 2021 року у справі №916/1022/20 - залишити без руху.
3. Встановити апелянту строк 10 днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 9842,40 грн.
4. Роз'яснити апелянту, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно ст.235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Н.М. Принцевська