Справа №11-1277/ 2010 рік Головуючий 1 інстанції Маркелов Р.І.
Категорія ст.128 КК України Доповідач Єстєніна В.В.
11 травня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого: Єстєніної В.В.
суддів: Черкашина М.В., Лєгостаєва О.А.
з участю:
прокурора Каушана І.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляціями прокурора, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 16 лютого 2010 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,
засуджено за ст.128 КК України до 150 годин громадських робіт,
стягнуто з нього на користь потерпілої ОСОБА_3 7159 грн. 80 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. - у відшкодування моральної шкоди;
Вироком суду засудженого ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він о 20-00 год. 7 грудня 2008 року, перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1, під час сварки, що виникла на грунті особистих неприязних стосунків з колишньою дружиною, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, не маючи умислу на заподіяння тілесних ушкоджень і не передбачаючи їх настання, наніс потерпілій один удар рукою в область тулуба, від якого потерпіла не встояла на ногах та впала на підлогу, отримавши середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритого перелому 12 грудного хребця.
В апеляціях:
- прокурор просив вирок суду скасувати через призначення засудженому надто м'якого покарання, просив постановити новий вирок, яким призначити засудженому 240 годин громадських робіт;
- захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просив вирок суду скасувати та закрити провадження по справі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 діяв в межах необхідної оборони, захищаючись від нападу як потерпілої ОСОБА_3, так і її онука - ОСОБА_4, а тому в його діях відсутній склад будь якого злочину; у зв'язку з цим вважає, що кримінальну справу, до того ж, не стосовно ОСОБА_1, а за фактом заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, взагалі, порушено незаконно - за відсутності законних підстав до цього; досудовим слідством допущено ряд інших процесуальних порушень: обвинувачення ОСОБА_1 не було пред'явлено протягом 10 днів з моменту обрання йому запобіжного заходу, відтворення обставин події з його участю як з підозрюваним також проведено після перебігу вказаного 10-денного строку, протокол цієї слідчої дії складено не на місці, а у кабінеті судмедексперта, де той і підписав останній; обвинувачення засудженому пред'явлено за межами 2-місячного строку слідства, оскільки досудове слідство двічі незаконно призупинялось; висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи: у вироку вказано, що засуджений наніс потерпілій один удар по тулубу, в той час, як потерпіла вказувала на те, що ОСОБА_1 вдарив її ребром правої долоні в область носа; судом необгрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання про допит в судовому засіданні додаткових свідків, що негативно вплинуло на висновки суду; у вироку суд допустив вільне викладення показань засудженого та свідка ОСОБА_5, що не відповідає дійсності; цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди судом вирішено в порушення ЦК України, оскільки не з'ясовано яке лікування потребувала потерпіла і які ліки вона мала придбати за власні кошти, а які - були їй надані лікарнею.
Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав принесену державним обвинувачем по справі апеляцію, просив скасувати вирок суду, а справу повернути на новий судовий розгляд через порушення судом вимог ст.. 334 КПК України, оскільки фабула обвинувачення не містить вказівки на суб'єктивну сторону вчиненого злочину; засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію свого захисника та не погодився з апеляцією прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що принесені апеляції підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.64, 132 КПК України при проведенні досудового слідства та розгляді справи в суді підлягають доказуванню місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, винуватість обвинувачених та форма їх вини в скоєні злочину , мотиви злочину, роль і ступінь участі кожного із підсудних у злочині, наслідки, що настали від злочинних дій; характер та розмір шкоди, заподіяної злочином, а в постанові про притягнення в якості обвинуваченого ці обставини мають бути вказані в тому обсязі, наскільки вони відомі слідчому.
При цьому, в описовій частині постанови має бути викладена фактична сторона злочинного діяння, а також перелік обставин, що визначають кваліфікацію інкримінованого злочину.
Як вбачається з матеріалів справи, засудженого ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він під час сварки, що виникла на грунті особистих неприязних стосунків з колишньою дружиною, не маючи умислу на заподіяння тілесних ушкоджень і не передбачаючи їх настання, наніс потерпілій один удар рукою в область тулуба, від якого потерпіла не встояла на ногах та впала на підлогу, отримавши середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритого перелому 12 грудного хребця.
В той же час, потерпіла ОСОБА_3 протягом досудового та судового слідства стверджувала про те, що засуджений наніс їй удар ребром долоні наодмаш по носі, від чого вона потилицею вдарилася об стіну, а потім впала на підлогу. ( а.с. 29-30, 241 )
Свої показання потерпіла підтвердила при відтворенні з її участю обставин скоєного злочину. ( а.с. 48-51 )
Такі ж показання на досудовому слідстві та в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_4, який був безпосереднім учасником вказаної події. ( а.с. 41, 248 )
Згідно висновків судово-медичної експертизи потерпілій ОСОБА_3 булі заподіяні тілесні ушкодження у виді саден, синців обличчя, голови, тулуба, закритого перелому кісток носа, закритого перелому тіла 12 грудного хребця, які утворилися внаслідок дії, не менш 2 разів, тупих предметів.
Дані тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_3 могли утворитися при обставинах, на які вказувала вона та частково - свідок ОСОБА_5 ( крім механізму утворення синців обличчя та перелому кісток носа ) при відтворенні з їх участю обставин злочину.
В той же час, дані тілесні ушкодження не могли утворитися при обставинах, на які вказував засуджений як при його допиті на досудовому слідстві, так і при відтворенні обставин злочину з його участю. ( а.с. 57-58, 67, 72-73, 82 )
Отже, наведені докази, що взяті судом до уваги, свідчать про інший механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_3, ніж той, що наведений у постанові органу досудового слідства про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого та у вироку суду ( а.с. 94 - 95 )
Одночасно, звертає на себе увагу і та обставина, що поряд з закритим переломом тіла 12 грудного хребця, потерпілій ОСОБА_3 були заподіяні і інші тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому носа, саден та синців обличчя, які залишилися поза увагою досудового слідства і поведінка засудженого ОСОБА_1 в цій частині не отримала ніякої юридичної оцінки.
Крім того, форма вини, тобто суб'єктивне ставлення засудженого ОСОБА_1 до вчиненого злочину в постанові про притягнення в якості обвинуваченого сформульована таким чином: не маючи умислу на заподіяння тілесних ушкоджень і не передбачаючи їх настання, наніс потерпілій один удар рукою в область тулуба, у зв'язку з чим, вчинений ОСОБА_1 злочин орган досудового слідства кваліфікував, як необережне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження.
В той же час, відповідно до вимог ст.25 КК України необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість.
При цьому, злочинна самовпевненість полягає в тому, що особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення; злочинна ж недбалість полягає в тому, що особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити.
Таким чином, постанова про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого є неконкретизованою і не відповідає вимогам ст.132 КПК України.
За наведених обставин вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа - поверненню на додаткове розслідування, при якому органу досудового слідства необхідно правильно встановити фактичні обставини по справі і надати їм вірну юридичну оцінку.
Керуючись ст.365 - 366 КПК України , колегія суддів
Апеляції прокурора та захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 - задовольнити частково; вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 16 лютого 2010 року стосовно ОСОБА_1 - скасувати, кримінальну справу повернути прокурору Червоногвардійського району м. Макіївки на додаткове розслідування.
Судді: