Справа № 580/5012/20
23 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки скаржником пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано апелянтом 15 лютого 2021 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 було направлено на адресу суду клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків, яке обгрунтовано скрутним фінансовим становищем та відсутністю доходів.
Розглянувши подане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір» .
Приписи ст. 8 вказаного Закону визначають, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту наведених норм вбачається, що визначальним критерієм для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору є майновий стан особи, з'ясування рівня якого залежить від доказів, якими сторона його обґрунтовує.
Колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що з аналізу змісту п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що для обґрунтування наявності підстав для звільнення сторони від сплати судового збору необхідно подати докази на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Разом з тим, додані до клопотання позивача копії постанови про наслідки перевірки виконавчого провадження № 52955385 від 20 грудня 2018 року та відповіді Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України за 2016-2018 роки не можуть вважатися належними та допустимими доказами на підтвердження наявності правових підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки не свідчать про розміру річного доходу позивача - фізичної особи саме за попередній календарний рік.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що сама по собі відповідність особи одній або декільком умовам, передбаченим ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не є підставою для прийняття рішення про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення за відсутності доказів скрутного майнового стану такої особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені ОСОБА_2 у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення без підтвердження скрутного майнового стану відповідними доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, усунуті не були.
При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, позивачем не надано.
Судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 228 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту, відмовивши у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
І.В. Федотов