ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
21.04.2010 р. № 5/564
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Кочана В.М., суддів Арсірія Р.О., Винокурова К.С.,
секретаря судового засідання Іщук А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України, Міністерства праці та соціальної політики України
про визнання протиправним і скасування розпорядження №981-р від 23.07.2008р., наказу №797-к від 28.10.2008р., поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №981-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Міністра праці та соціальної політики України"; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 28.10.2008 року №797-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Міністра праці та соціальної політики України"; поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Міністра праці та соціальної політики України; стягнути з Міністерства праці та соціальної політики України на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали і пояснили, що позивачка з серпня 2006 року року працювала на посаді першого заступника Міністра праці та соціальної політики України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №981-р позивачку було звільнено із займаної посади у зв"язку із скороченням однієї посади першого заступника Міністра, а 28.10.2008 року Міністерством праці та соціальної політики України було видано наказ №797-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Міністра праці та соціальної політики України".
Оскаржувані розпорядження та наказ позивачка вважає протиправними, оскільки вона мала перевагу на залишенні на роботі перед іншим першим заступником Міністра Розенком П.В., який був на таку посаду призначеним тільки 23 січня 2008 року.
Представник Кабінету Міністрів проти задоволення адміністративного позову заперечив.
Представники Міністерства праці та соціальної політики адміністративний позов визнали.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково з настуних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач 09 серпня 2006 року Постановою КМ України ОСОБА_1 було призначено на посаду першого заступника Міністра праці та соціальної політики України.
Розпорядженням КМ України №114-р від 23.01.2008 року було введено додатково посаду першого заступника Міністра праці та соціальної політики України, на яку розпорядженням КМ України №114-р від 23.01.2008 року було призначено Розенка П.В.
Розпорядженням КМ України №256-р від 06.02.2008 року було скорочено одну посаду першого заступника Міністра праці та соціальної політики України, а розпорядження №114-р від 23.01.2008 року визнано таким, що втратило чинність.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №981-р позивачку було звільнено із займаної посади у зв"язку із скороченням однієї посади першого заступника Міністра, а 28.10.2008 року Міністерством праці та соціальної політики України було видано наказ №797-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Міністра праці та соціальної політики України".
Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Як слідує з пояснень представників відповідача, при звільненні позивачки з роботи не було взято до уваги, що в органах соціального забезпечення позивачка працює безперервно з 1973 року, посаду заступника Міністра вона обіймала з 2006 року, має державні нагороди, що свідчить про її високу кваліфікацію та продуктивність праці.
В той же час, Розенко П.В., який був залишений на роботі на посаді першого заступника Міністра, не має спеціальної освіти з напрямку діяльності Міністерства праці та соціальної політики; крім Міністерства праці та соціальної політики, жодного дня на працював органах праці та соціального захисту громадян.
Таким чином, позивачка мала переважне право на залишення на роботі перед Розенком П.В.
Крім того, аналіз зібраних по справі доказів свідчить, що додаткова посада першого заступника Міністра була введена КМ України штучно, з метою створення умов для звільнення позивачки.
Таким чином, оскаржувані Розпорядження КМУ та наказ Міністерства праці та соціальної політики про звільнення позивачки з роботи прийняті суб"єктами владних повноважень не на підставі та не у спосіб, визначені законами України, необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено по відношенню до позивача, без дотримання рівності перед законом, а тому розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №981-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Міністра праці та соціальної політики України" та скасувати наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 28.10.2008 року №797-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Міністра праці та соціальної політики України" слід визнати протиправними та скасувати.
У зв"язку із незаконним звільненням ОСОБА_1 слід поновити на посаді першого заступника Міністра праці та соціальної політики України з 28.10.2008 року, а з Міністерства праці та соціальної політики України її користь позивачки слід стягнути середній заробіток за один рік в розмірі 197026, 56 гривень.
Оскільки Розпорядженням КМ України від 17.03.2010 року позивачку призначено на посаду першого заступника Міністра праці та соціальної політики України і з 18.03.2010 року вона приступила до виконання обов"язків на вказаній посаді, немає необхідності у зверненні рішення до негайного виконання.
На підставі ст.ст. 40, 42, 43-1, 233-235 КЗпП України, керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №981-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Міністра праці та соціальної політики України".
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 28.10.2008 року №797-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Міністра праці та соціальної політики України".
Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Міністра праці та соціальної політики України з 28.10.2008 року.
Стягнути з Міністерства праці та соціальної політики України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один рік у розмірі 197026,56 гривень.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий - суддя Кочан В.М.
судді Арсірій Р.О.
Винокуров К.С.
Постанову складено в повному обсязі 26.04.2010 року.