Справа 2-1608
2010 рік
іменем України
27 травня 2010 року м. Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
судді Вірченко О.М.
при секретарі Грузновій О. М.
за участю представника позивача за первинним позовом, відповідача за зустрічним позовом Барілова С. А., відповідача за первинним позовом, представника позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шахтарська цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Комунальник» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по квартирній платі та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Комунальник» про зобов'язання укласти договір «Про надання послуг», заборону відповідача нараховувати плату за житлово-комунальні послуги,
встановив:
15.01.2010 року КП «Комунальник» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартирній платі, мотивуючи свої вимоги наступним. ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 Донецької області і проживає за цією ж адресою, що підтверджено випискою із особового рахунку. Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 Постанови КМУ № 45 від 24.01.2006 року власник (наймач) зобов'язаний укласти договір про надання житлово-побутових послуг, підготовлений виконавцем згідно типового договору. КП «Комунальник» запропонувало укласти договір своїм абонентам в Шахтарській міськрайонній газеті «Знамя побєди» від 20.06.2007 року № 48. Не дивлячись на те, що відповідач не уклав договір, між ними склалися договірні відносини. Борг в сумі 809,06 грн. виник за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року. Просив стягнути зазначену суму боргу.
Ухвалою суду від 22 квітня 2010 року до участі в справі в якості співвідповідача була залучена ОСОБА_4
27 квітня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою з вимогами до КП «Комунальник» про зобов'язання відповідача укласти договір про надання послуг відповідно до діючого законодавства та заборону відповідача нараховувати плату за житлово-комунальні послуги на квартиру АДРЕСА_1 Донецької області без відповідного договору про надання комунальних послуг, мотивуючи свої вимоги тим, що дії відповідача по стягненню з неї плати за житлово-комунальні послуги є безпідставними та незаконними. Підставою для стягнення КП «Комунальник» з неї щомісячних нарахувань за житлово-комунальні послуги та сплати нею таких платежів є тільки договір про надання житлово-комунальних послуг.
В судовому засіданні представник КП «Комунальник» заявлені ним позовні вимоги підтримав, пояснив, що укласти договір з житлово-комунальним підприємством - це законодавчо закріплений обов'язок споживача, який не було виконано відповідачами. Відповідачка ОСОБА_3 під час купівлі квартири була ознайомлена нотаріусом з Правилами користування приміщеннями житлових будинків. Просив задовольнити первинний позов та стягнути з ОСОБА_3 суму боргу в сумі 809,06 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачені КП «Комунальник», в розмірі 30 грн. Зустрічний позов не визнав з тих підстав, що заявлені ОСОБА_3 вимоги не обґрунтовані, просив відмовити у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2, представник ОСОБА_3, відповідачки за первинним позовом, позивачки за зустрічним позовом, позовні вимоги КП «Комунальник» не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Пояснив суду, що він не є власником квартири АДРЕСА_1, прописаний він також за іншою адресою. Відповідно до Цивільного кодексу України зобов'язання виникають лише на підставі договору, обов'язок укласти договір покладено на комунальне підприємство. КП «Комунальник» ніяким чином не повідомляло про можливість укласти договір. Відсутні будь-які докази про те, що позивач надавав комунальні послуги. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав, просив зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка за первинним позовом, позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилась, надала клопотання, в якому зазначила, що відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, у відповідності із ст.ст. 19, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин в сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних умовах, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно у відповідності до умов договору. Таким чином, між житлово-комунальною організацією та споживачем обов'язково повинен бути укладений письмовий договір, на підставі якого комунальне підприємство повинне надавити належної якості послуги та вимагати відповідну плату за них. В даному випадку вимоги позивача є агресивною, нечесною підприємницькою діяльністю, шахрайством, вимаганням. КП «Комунальник» не пропонував відповідачці укласти договір на надання житлово-комунальних послуг.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих особами, які брали участь у справі, доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Позивач КП «Комунальник» є виконавцем з надання послуг, які входять до квартирної плати, споживачам.
Відповідно до довідки КП «Комунальник» про нарахування та оплату квартирної плати по особистому рахунку заборгованість по оплаті за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року складає 809 грн. 06 коп.
Зазначена квартира належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 02.02.2008 року, що підтверджується листом КП БТІ м. Шахтарська від 20.04.2010 року № 280.
Відповідно до ст. 151 Житлового кодексу України громадяни, які мають в приватній власності будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати прибудикову територію.
У відповідності з п.п. 4, 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 зі змінами від 24.01.2006 р. та п. 5 ч. 3 ст. 20, ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», власник квартири зобов'язаний сплачувати послуги в повному обсязі у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із п/п 1 п. 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, тому посилання відповідачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_2 на той факт, що ні нею, ні іншими власниками квартири договір на надання житлово-комунальних послуг із КП «Комунальник» не укладався, а тому у них відсутні правові підстави для оплати комунальних послуг, є безпідстаними.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов КП «Комунальник» підлягає задоволенню, і стягує з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість по квартплаті за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року 809 грн. 06 коп. В задоволенні позову до ОСОБА_2 суд відмовляє з тих підстав, що він не є власником квартири 1 в будинку 41 на мкр. 4 м. Шахтарська, не зареєстрований в ній.
Позовні вимоги ОСОБА_3 суд вважає такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав. Як було зазначено вище, у відповідності із п/п 1 п. 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок по укладанню договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, покладається саме на споживача. КП «Комунальник» запропонувало споживачам укласти договір своїм абонентам в Шахтарській міськрайонній газеті «Знамя побєди» від 20.06.2007 року № 48, тобто зі своєї сторони свій обов'язок виконало. Законом не передбачено обов'язок житлово-комунальної організації повідомляти індивідуально кожного споживача про необхідність укласти договір, як про це зазначає ОСОБА_2 В свою чергу, ОСОБА_3 не надала суду жодних доказів того, що вона пропонувала КП «Комунальник» укласти договір і отримала в цьому відмову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд стягує з іншої сторони понесені нею документально підтверджені витрати. Позивачем було сплачено 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які суд стягує з відповідачки ОСОБА_3
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Комунального підприємства «Комунальник» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по квартирній платі задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Комунальник» заборгованість по квартирній платі в сумі 809 грн. 06 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпеченні розгляду справи в сумі 30 грн., а всього - 839 грн. 06 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судовий збір в розмірі 51 грн.
В частині стягнення заборгованості по квартирній платі з ОСОБА_2 відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Комунальник» про зобов'язання укласти договір «Про надання послуг», заборону відповідача нараховувати плату за житлово-комунальні послуги відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О. М. Вірченко