ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
02 квітня 2010 року 15:34 № 2а-1472/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державне підприємство Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція"
до Виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
про визнання недійсним рішення та стягнення витрат не прийнятих до зарахування
за участю представників сторін:
від позивача: Пінчук Т.О. -за довіреністю, Міхно Л.І. - за довіреністю, Липницька Л.С. -за довіреністю;
від відповідача : Бузина Н.В. -за довіреністю
встановив:
В січні 2010 року Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Відповідача, в якому просив визнати недійсним рішення № 1162 від 12 листопада 2009 року Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 259900,06 грн., стягнути суму витрат не прийняту під час документальної ревізії до зарахування, яка станом на 01 жовтня 2009 року становить 54800,29 грн. та стягнути сплачену суму держмита 2599,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки посадових осіб Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, викладені в Акті ревізії від 01 жовтня 2009 року щодо незабезпечення Позивачем достовірного обліку виконуваної працівниками інституту роботи є помилковими, а тому рішення № 1162 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (ф-4ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 12 листопада 2009 року, на думку Позивача, підлягає скасуванню.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року справа за даним позовом передана до Окружного адміністративного суду міста Києва за правилами територіальної підсудності для розгляду по суті.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2010 року справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду.
У судовому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги і просив задоволити позов в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав. Своє обґрунтування виклав в запереченні щодо позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена планова первірка правильності нарахування, перерахування, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.10.2007 р. по 01.09.2009 р., про що складено Акт ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 01 жовтня 2009 року.
Перевіркою виявлені порушення, а саме: оплата праці працівників виробничих структурних підрозділів філії нараховувалась та виплачувалась відповідно до укладених договорів підряду, в залежності від обсягу виконаних і реалізованих проектно-вишукувальних робіт, визначених керівником підрозділу, за актами приймання -передачі продукції та в залежності від розміру коштів, що надійшли від замовника за виконані проектно-вишукувальні роботи в повному обсязі (при цьому страхувальником порушувались вимоги ст. 30 Закону України „Про оплату праці” -не забезпечувався достовірний облік виконуваної працівниками роботи), без надання документального підтвердження врахування кількості відпрацьованих працівниками робочих днів у місяці, що призвело до надання працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка не є компенсацією втрати заробітку. Даними діями порушено ст. 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” , що призвело до переплати за рахунок коштів Фонду на загальну суму 173266,71 грн.
За результатами перевірки Чернігівським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на адресу Позивача 01 жовтня 2009 року винесено припис № 46, в якому запропоновано усунути виявлені порушення до 29 жовтня 2009 року та відобразити у звіті про нараховані страхові внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності Ф4-ФСС з ТВП.
На підставі Акту ревізії від 01 жовтня 2009 року та за невиконання вимог припису № 46 від 01 жовтня 2009 року Чернігівським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 12 листопада 2009 року прийнято рішення № 1162 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно якого не прийняті до заліку витрати у розмірі 173266,71 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 86633,35 грн.
Не погоджуючись з такими діями Відповідача, Позивач зазначав, що згідно чинної на підприємстві форми оплати праці заробітна плата нараховувалася працюючим у штатному складі виконавцям автоматизовано в системі бухгалтерського обліку „Регістри” по результатах виконаних та оплачених замовниками робіт та відпрацьованого часу (кількості відпрацьованих днів кожним працівником підрозділу, що виконував роботу). Лікарняні виплати нараховувались за дні тимчасової непрацездатності, облік яких вівся в табелях та вказувався в лікарняних листках.
Спростовуючи доводи Позивача, Відповідач вказував, що у страхувальника не було достовірного обліку виконуваної працівниками роботи, не надано підтвердження за який проміжок часу повинна була виконуватися та чи інша робота, відсутні нормативи праці, неможливо встановити дні, за які повинна надаватися допомога по тимчасові непрацездатності.
Крім того, Відповідач наголошував на тому, що перебуваючи на лікарняних, працівники інституту особисто виконували роботу згідно з замовленнями, при цьому іншим працівникам їх ділянка роботи не передавалась, заробітна плата нараховувалась в повному обсязі у відповідності до виконаної роботи, а тому втрати заробітку не було.
На що Позивач у судовому засіданні вказав, що в разі перебування працівника на лікарняному його робота за усною домовленістю передавалась іншому працівнику, хоча документально це не підтверджувалось.
На думку суду, зазначене Позивачем в свою чергу підтверджує позицію Відповідача про відсутність на підприємстві норматив праці, достовірного обліку виконаної кожним працівником роботи.
Позивач здійснює свою діяльність на основі Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом „Чернігівцивільпроектреконструкція” на 2007-2009 роки, а оплата праці на основі Тимчасового положення про систему оплати праці керівників, спеціалістів і службовців Чернігівського філіалу „Чернігівцивільреконструкція” ДПДНДПВІ „НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ”.
У відповідності з нормами Тимчасового положення Чернігівський філіал „Чернігівцивільпроектреконструкція” входить до складу ДПДНДПВІ „НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” та функціонує на правах структурного підрозділу. Він самостійно формує свою виробничу діяльність, визначає основні напрямки свого розвитку, реалізує свою продукцію, роботи, послуги, здійснює бухгалтерський облік і статистичну звітність, відповідає за її достовірність і відповідність чинному законодавству.
Тимчасовим положенням встановлена пряма (проста) відрядна форма оплати праці.
При прямій відрядній системі оплати праці заробіток нараховується за виконаний обсяг роботи, вироблену продукцію за відрядними розцінками, обчисленими виходячи з установлених тарифних ставок і норм виробітку або часу.
Відповідно до п. 1.7 Тимчасового положення основними принципами оплати праці є: - оплата праці працівників у розмірах, що об'єктивно відображають кількість і якість витраченої праці і результати роботи колективу філіалу з урахуванням його кінцевого результату.
Відповідно до п. 3.8 Колективного договору преміювання працівників філіалу здійснюється по підсумках роботи за квартал. Підставою для преміювання є дані бухгалтерської та статистичної звітності, акти прийняття -передачі виконаних робіт. Додаткова заробітна плата виплачується щомісячно при умові виконання та перевиконання плану реалізації, тобто за фактично виконані та оплачені замовником роботи, при наявності залишку фонду оплати праці.
Згідно з п. 3.3.1. Тимчасового положення до фонду основної заробітної плати включаються заробітна плата, нарахована за виконану роботу згідно з посадовими окладами в межах нормативу розподілу заробітної плати на одиницю об'єму.
Згідно з п. 4.3 додаткова заробітна плата нараховується по наказу або рапорту, що затверджується директором.
В п. 5.5 зазначено, що фонд оплати праці виробничому персоналу підрозділу нараховується виходячи із фонду оплати праці підрозділу і обсягу виконаних робіт, реалізованих проектно-вишукувальних робіт, визначений керівником підрозділу за участю ГІПа, в залежності від особистого вкладу кожного працівника у виконанні робіт підрозділом. Достовірність за нарахування ФОП виробничому персоналу покладається на керівника підрозділу та ГІПа. Розрахунок, затверджений начальником підрозділу зберігається у ФЕВ.
Відповідно до п. 5.6 Положення фонд оплати праці структурних підрозділів та головного інженеру проекту визначається від обсягу реалізованих робіт за звітний період, підтверджених актами приймання -передачі продукції і накладною, по яких надійшли кошти на розрахунковий рахунок.
Як було доведено в судовому засіданні Відповідачем, нарахування заробітної плати Позивач здійснював всупереч вищенаведеним нормам, встановленим ним самим.
На прикладі нарахування заробітної плати найманому працівнику ОСОБА_6 підтверджується те, що заробітна плата нараховувалась в повному обсязі у відповідності до виконаних робіт, тобто втрати заробітку під час тимчасової непрацездатності не було.
Так, договір № 07-129 від 03.08.2007 на проведення проектно-вишукувальних робіт, укладений між Позивачем та ЗАТ „Чернігівський автозавод” -виготовлення паспорту технічного стану будівлі малярного цеху ЗАТ „Чернігівський автозавод”. Виконання робіт серпень 2007 -жовтень 2007, сума договору 5230,00 грн. + ПДВ 1046,00 грн. на загальну суму 6276,00 грн. Акт приймання -передачі по договору від 31.10.2007 р. Закриті об'єми по договору, згідно яких нараховувалась заробітна плата (об'єм х 32,7%) + додатково ГІПу (об'єм х 2,4 %): вересень 2007 -2295,00 грн.; листопад 2007 -2639.00 грн.; ТИП -296. Всього 5230,00 грн.
Договір № 08-201 від 25.09.2008, укладений між Позивачем та КЛПЗ „Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка” на паспортизацію будівель Чернігівської обласної стоматологічної поліклініки. Термін виконання жовтень 2008 -січень 2009 р. Сума договору 13170,00 грн. + ПДВ 3634,00 грн. на загальну суму 15804,00 грн. Акти приймання - передачі проектно-вишукувальної продукції по договору № 245 від 01.12.2008 та № 707/273 від 26.12.2008 р. Закриті об'єми по договору, згідно яких нараховувалась заробітна плата (об'єм х 32,7 %) + додатково ГІПу (об'єм х 2,4 %): - листопад 2008 -3370,00 грн.; - грудень 2008 -9010,00 грн. ТИП -790. Всього 13170,00 грн.
Аналогічно по інших договорах.
ОСОБА_6 нараховувалась заробітна плата за виконання роботи по укладених договорах та по заявках від фізичних осіб.
Як було зазначено Відповідачем та підтверджується матеріалами справи, за жовтень 2007 року ОСОБА_6 відпрацювала 13 робочих днів, листок непрацездатності № 678724 з 08.10.07 по 19.10.07. Нарахована заробітна плата -495,84 грн. по рапорту ОСОБА_5 від 24.10.07 -керівника групи на виплату колективної заробітної плати в сумі 12657,84 грн.; - 1553,64 грн. БИТ згідно рапорту С.Т. ОСОБА_7 від 24.10.07 (заявки від населення на виконання послуг № 563 від 30.08.07; № 575 від 06.09.07; № 662 від 16.10.07; № 659 від 11.10.07; № 604 від 19.09.07) дата виконання згідно паспортів 12.10.07 та 19.10.07, при цьому з 08.10 по 19.10. ОСОБА_6 перебувала на лікарняному.
По договору № 07-099/196 від 30.05.2007 -2540,79 грн. 186,48 грн. як ГІПу; - 3602,76 грн. -допомога по тимчасовій втраті працездатності з 08.10 по 19.10.07. Дата виконання робіт згідно паспортів з 12.10.07 по 19.10.07, тобто під час перебування ОСОБА_6 на лікарняному.
Така ж ситуація щодо оплати по інших договорах під час перебування ОСОБА_6, як на лікарняному, так і під час перебування у відпустці.
Таким чином Відповідач належними доказами довів відсутність на підприємстві достовірного обліку робочого часу, норм виробітку, втрати заробітку під час тимчасової непрацездатності та неправомірність призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка відповідно до ст. 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” є компенсацією втраченого заробітку за період тимчасової непрацездатності.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону допомога по тимчасовій втраті працездатності надається у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання страхового випадку.
Наявність лише табелю обліку робочого часу та лікарняних листків, на які посилається Позивач, не є достатнім підтвердженням достовірного обліку обсягу виконаної роботи конкретним працівником, часу, коли виконувалась робота, як того вимагають як норми Закону України „Про оплату праці”, так і положення Колективного договору підприємства.
Крім того, Відповідач у судовому засіданні зазначив, що згідно п. 5 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У
Звіті про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за формою 4-ФСС з ТВП вказується фонд оплати праці, на який нараховуються страхові внески, суми фактичних перерахувань та витрат.
Кредиторська заборгованість -це заборгованість за Фондом в розрахунках з окремими страхувальниками, що має місце у випадку перевищення витрат, здійснених страхувальником за рахунок коштів Фонду відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” над загальною сумою нарахованих ним страхових внесків та інших платежів до Фонду. Датою виникнення кредиторської заборгованості Фонду вважається дата прийняття органом Фонду від страхувальника звітної форми Ф4-ФСС з ТВП, яка містить суми заборгованості за Фондом.
Перевіркою встановлені порушення, що призвели до неправомірного використання коштів Фонду в сумі 173266,71 грн.
Відповідно до п. 8.7 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16, витрати коштів Фонду, які були проведені з порушенням законодавства і заподіяли йому збитки не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків і відшкодовуються за рахунок страхувальника.
Таким чином, сума 173266,71 грн. не прийнята Фондом до заліку.
Згідно з статтями 28, 30 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” Фонд має право накладати фінансові санкції, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.
Страхувальник -роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, а також за порушення порядку використання страхових коштів.
За порушення порядку використання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого Фондом Рішення № 1162 від 12.11.2009 р., яким Позивачу не прийнято до зарахування витрат у сумі 173266,71 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 86633,35 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доведення перед судом правомірності прийнятого ним рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки свідки не залучались і експертизи не проводились, витрати, які підлягають стягненню з Позивача -відсутні.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 97, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.І. Шейко