ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
22 березня 2010 року < Час проголошення > № 2а-15062/09/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Манічевій В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1), ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 21.12.2009 р.), ОСОБА_3(паспорт НОМЕР_2)
від відповідача: Приліпко А. Д. (діє на підставі довіреності №2914/9/10-017 від 09.07.2009 р.)
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 22.03.2010 p . проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001401705/0 від 05.06.2009 р.; №0001401705/1 від 11.08.2009 р.; №0001401705/2 від 16.10.2009 р.; №0001401705/3 від 17.11.2009р.; №0002431705/0 від 09.10.2009 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2009 р. відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-15062/09/2670 та призначено попередній розгляд справи на 12.01.2010 р.
12.01.2010 р. судом оголошено Ухвалу про закінчення підготовчого провадження і справу призначено до судового розгляду на 12.02.2010 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за результатами планової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р. був складений акт № 3906/17-05/2373508253 від 29.05.2009 р. «Про результати планової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1», де зазначається про порушення п.п.7.2.1 «д»п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р., Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. за №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за №233/2037. На підставі даного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001401705/0 від 05.06.2009 р., яким донараховано податок на додану вартість та штрафні фінансові санкції. Загальна сума податкового зобов'язання склала 11084,60 грн., в тому числі за основним платежем -7422 грн. та за штрафними санкціями -3662,60 грн.
В апеляційному порядку податкове повідомлення-рішення №0001401705/0 від 05.06.2009 р. розглядалось Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва, Державною податковою адміністрацією у м. Києві, Державною податковою адміністрацією України. Рішеннями про результати розгляду скарг, скарги фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення та збільшено донарахування по податку на додану вартість в частині штрафних санкцій в сумі 48,40 грн.
Позивач наполягає на тому, що Законом України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р. місце розташування або місце податкової адреси покупця (отримувача податкової накладної) не визначено як обов'язковий реквізит податкової накладної, що повинен зазначатися продавцем, який виписує таку накладну.
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р., податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.
Враховуючи те, що постачальниками не було порушено порядку, встановленого п.п.7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р., у фізичної особи -підприємця (далі -ФОП) ОСОБА_1 не виникало відповідно до п.п. 7.2.6 цього ж закону підстав для використання права на подання разом із декларацією за звітний податковий період заяви зі скаргою на постачальників (продавців), оскільки всі обов'язкові реквізити містилися в податкових накладних, які постачальники (продавці) виписували і надавали ФОП ОСОБА_1
Крім того, постачальники ФОП ОСОБА_1 надали листи, в яких вони свідчать, що зазначені в податкових накладних суми вони включають до своїх податкових зобов'язань в конкретних звітних періодах.
Відповідач проти заявленого позову заперечує та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001401705/0 від 05.06.2009 р.; №0001401705/1 від 11.08.2009 р.; №0001401705/2 від 16.10.2009 р.; №0001401705/3 від 17.11.2009р.; №0002431705/0 від 09.10.2009 р. винесені відповідно до вимог чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва провела планову виїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р. Суб'єктом підприємницької діяльності Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 в перевіряємому періоді було обрано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності шляхом сплати єдиного податку. Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 зареєстрований платником податку на додану вартість -Свідоцтво № 87674174 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.12.2005 р. За результатами перевірки був складений акт № 3906/17-05/2373508253 від 29.05.2009 р. «Про результати планової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1», де зазначається про порушення п.п.7.2.1 «д»п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р., Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. за №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за №233/2037.
Документальною перевіркою встановлено, що фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 при поданні податкових декларацій по податку на додану вартість за травень 2006 року -березень 2009 року до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Небесна криниця»і ТОВ «Дейлі -Фінанс», по придбаним товарам та отриманим послугам, які безпосередньо не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: питна вода у бутлях 18,9 л та авансові платежі за паркування автотранспорту та на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ СП «Просто -Київ», ТОВ Компанія «Альтіма», ПП «Віка», ПП «Ело ТТД», СПД -ФО ОСОБА_5, ТОВ «СТК Лютіч», ТОВ «Фото Рекламне Агентство Фора», ТОВ «Торговий дім «Ново Стар»і ТОВ «Епос», які оформлені неналежним чином, а саме: не вказано або вказано неповну адресу покупця. Заяви про порушення продавцями порядку виписування податкових накладних СПД -ФО ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва не подавались.
На підставі акту перевірки № 3906/17-05/2373508253 від 29.05.2009 р. «Про результати планової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1»було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001401705/0 від 05.06.2009 р., яким донараховано податок на додану вартість та штрафні фінансові санкції. Загальна сума податкового зобов'язання склала 11084,60 грн., в тому числі за основним платежем -7422 грн. та за штрафними санкціями -3662,60 грн.
В апеляційному порядку податкове повідомлення-рішення №0001401705/0 від 05.06.2009 р. розглядалось Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва, Державною податковою адміністрацією у м. Києві, Державною податковою адміністрацією України. Рішеннями про результати розгляду скарг, скарги фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення та збільшено донарахування по податку на додану вартість в частині штрафних санкцій в сумі 48,40 грн.
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р., платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р., податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р., податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р., у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Підпунктом 7.4.4 п.7.4 ст.7 цього ж закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р., не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п.п.4.2.3 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-Ш від 21.12.2000 р., обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків.
Також відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-Ш від 21.12.2000 р., у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 при поданні податкових декларацій по податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаним товарам та отриманим послугам, які безпосередньо не пов'язані з веденням господарської діяльності та суми ПДВ на підставі податкових накладних, які оформлені належним чином.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення №0001401705/0 від 05.06.2009 р.; №0001401705/1 від 11.08.2009 р.; №0001401705/2 від 16.10.2009 р.; №0001401705/3 від 17.11.2009р.; №0002431705/0 від 09.10.2009 р. відповідають чинному законодавству України.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесених податкових повідомлень - рішень. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І. П. Васильченко
Дата підписання та складення постанови в повному обсязі -02.04.2010 р.