ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
26 березня 2010 року 13:18 № 2а-1102/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
про стягнення заборгованості перед бюджетом за рахунок активів платника податків у розмірі 5 535,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Козак А.Л., довіреність № 8163/910-201 від 07.12.2009 р.
від відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий 21.05.1996 р. Подільським РУ ГУ МВС України у м. Києві
Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва (далі у тексті - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі у тексті - відповідач) про стягнення заборгованості перед бюджетом за рахунок активів платника податків у розмірі 5 135,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується борг, який виник через несплату відповідачем податку з доходів найманих працівників, що було встановлено позивачем під час проведення перевірки щодо дотримання відповідачем вимог чинного податкового законодавства.
В судовому засіданні позивач письмово уточнив, що при визначенні в позові суми заборгованості, ним була допущена описка в частині визначення суми заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, а саме, замість 5 535 грн., було зазначено суму 5 135,21 грн., вказав, що сума заборгованості 5 535 грн., що підлягає стягненню з відповідача, підтверджується матеріалами справи.
Відповідач проти позову заперечила, зазначила, що її не було попереджено про перевірку, що проводилась відповідачем, стверджувала спочатку, що не отримувала акт про результати документальної невиїзної перевірки, згодом, - що її заставили вказаний акт підписати без зауважень і що вона сплачувала податок з доходів найманих працівників, надала платіжні доручення № 35 від 12.02.2007 р., № 43 від 20.03.2007 р., № 50 від 10.04.2007 р., № 57 від 07.05.2007 р. Також відповідач в судовому засіданні надавала інші суперечливі пояснення, зазначала, що не отримувала податкове повідомлення-рішення від 30.08.2007 р. № 0108781710/0, згодом визнала факт його отримання та підтвердила, що нею вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось, заперечувала факт отримання нею повторних податкових повідомлень-рішень від 29.10.2007 р. № 1/2670 та від 10.12.2007 р. № 2/3144.
Позивач пояснив, що законодавством не визначено обов'язок податкових органів попереджувати осіб про проведення документальної невиїзної перевірки, заперечив будь-який тиск на відповідача при підписанні нею акту про результати документальної невиїзної перевірки від 30.08.2007 р., зазначив, що Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва неодноразово направляла відповідачу податкові повідомлення-рішення на суму заборгованості 5 535 грн., які відповідач отримувала особисто і не оскаржувала.
Стосовно наданих відповідачем платіжних доручень № 35 від 12.02.2007 р., № 43 від 20.03.2007 р., № 50 від 10.04.2007 р., № 57 від 07.05.2007 р. на підтвердження сплати податку з доходів найманих працівників на загальну суму 435,92 грн. позивач пояснив, що ці суми сплаченого відповідачем податку враховано при донарахуванні відповідачу податкових зобовязань.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач також посилається на п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно до цього позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) зареєстрована Подільською районною державною адміністрацією м. Києва 05.11.1998 року (№ 2071017000000227), взята на облік платника податків у ДПІ у Подільському районі міста Києва 05.11.1998 р. за №932/98.
Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва було проведено документальну невиїзну перевірку щодо дотримання відповідачем вимог чинного податкового законодавства та виявлено, що за період з 01.01.2007 р. по 16.07.2009 р. відповідач використовувала працю п'яти найманих працівників, заробітна плата кожного з яких за період з 01.01.2007 р. по 16.07.2009 р. склала 2 460 гривень. За даними перевірки встановлено, що заробітна плата виплачувалась, а податок з доходів найманих працівників не утримувався і до бюджету не перераховувався, чим порушено вимоги пп. 8.1.1. п.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Зазначені порушення відображено в акті документальної невиїзної перевірки № 200 від 30.08.2007 р., який відповідач отримала і зауважень чи заперечень до якого не подавала.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій контролюючих органів є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту Закон).
Згідно з п.1.2 ст. 1 Закону, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 вищевказаного Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами зазначеними у п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.08.2007 р. № 0108781710/0, яким визначено загальну суму податкового зобов"язання відповідача в сумі 5 535 гривень, з яких 1845 гривень - зобов"язання за основним платежем, як несплачений податок з доходів найманих працівників, а 3690 гривень - штрафні (фінансові) санкції, яке відповідач отримала особисто, про що свідчать матеріали справи.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього (п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону).
Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.п. 5.2.3 п.5.2 ст. 5 Закону).
Процедура адміністративного оскарження закінчується, у тому числі, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (п.п. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону).
Також, відповідно до п.п. 5.2.5 п.5.2 ст. 5 Закону платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.
Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, відповідач не оскаржувала у встановленому чинним законодавством України порядку податкове податкове повідомлення-рішення від 30.08.2007 р. № 0108781710/0 на підставі якого Позивач просить стягнути суму заборгованості. Таким чином, визначене в ньому зобов'язання є узгодженим станом на час розгляду справи.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (п.п. “а” п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).
Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (п.п. “б” п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).
У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (п.п. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону).
Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва у відповідності до п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, було винесені дві податкові вимоги. В матеріалах справи містяться корінці першої та другої податкових вимог № 1/2670 від 29.10.2007 р. та № 2/3144 від 10.12.2007 р. щодо наявності податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, докази їх отримання відповідачем. Докази їх оскарження відповідач суду не надала, заперечувала їх отримання.
Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов'язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу -передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.
Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача суду не надала. Пояснення відповідача про неотримання нею акту про результати документальної невиїзної перевірки № 200 від 30.08.2007 р., податкового повідомлення-рішення від 30.08.2007 р. № 0108781710/0, першої та другої податкових вимог № 1/2670 від 29.10.2007 р. та № 2/3144 від 10.12.2007 р. спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь держави заборгованість перед бюджетом у розмірі 5 535,00 (п'яти тисяч п'ятисот тридцяти п'яти) грн. 00 коп. на р/р 34129999700008, одержувач: УДК у Подільському районі м. Києва, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 2607793.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 31 березня 2010 р.
Суддя Ю.Т. Шрамко