ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
23 березня 2010 року 09:25 № 2а-17081/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Гальченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва
до ОСОБА_1
про стягнення податкової заборгованості в розмірі 13 525,00грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Маринець А.Ю.
від відповідача: не з'явився
Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фізичної особи -підприємеця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 13 525,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати суми штрафних санкцій в сумі 13 525,00грн., яка виникла через несплату штрафних санкцій, застосованих рішенням №0001312340 від 11.03.2009р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень проти позову до суду не надавав.
Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 13 525,00грн. з Фізичної особи -підприємеця ОСОБА_1.
Позивач зазначив, що Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 не виконав зобов'язань зі сплати 13 525,00 грн. штрафних санкцій.
Відповідач - Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, ідент.код НОМЕР_1 перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва.
Як вбачається з акту перевірки № 0144/2340/2653-1552/НОМЕР_1 від 20.02.2009р., в момент перевірки торгівля велась алкогольними напоями, тютюновими виробами, продуктами харчування, прохолоджувальними напоями. Контрольна стрічка виявилася. Не забезпечується відповідність сум коштів на місці проведення розрахунків, а саме: 2 744,00 грн. сума коштів, виявлених в касі і 39,00 грн. сума коштів зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Різниця в сумі становить 2 705,00 грн.
За результатами розгляду акту перевірки № 0144/2340/2653-1552/НОМЕР_1 від 20.02.2009р., складеному співробітниками Солом'янської державної податкової інспекції у м. Києві, позивачем було прийнято рішення №0001312340 від 11.03.2009 р. про застосування штрафних санкцій, яким за порушення п 13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, на підставі п. статті 22 вказаного Закону до Фізичної особи -підприємеця ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у розмірі 13 525,00 грн.
Відомості про оскарження вищезазначеного рішення в судовому або адміністративному порядку відсутні.
У відповідності до статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р № 265/95-ВР ( надалі по тексту Закон № 265/95-ВР від 06.07.95 р. контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
У відповідності до ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проведення органами державної податкової служби України планових, позапланових перевірок врегульовано нормами.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про Національний банк України»до повноважень Національного банку України серед інших належить визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.
Згідно пп. 2.6 п. 2 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2007 р., уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Відповідно до пп. 4.3 п. 4 даного Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.
Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614, використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає: наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Аналіз наведених вище положень нормативних актів та доводів, наданих сторонами дає змогу вести мову про те, що позивачем порушено вимоги пп. 2.6. п. 2 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2007р.
Крім цього слід звернути увагу, що відповідно до преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зазначений Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Правові ж засади порядку ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), серед інших і порядку оприбуткування грошових коштів регламентується Положенням про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2007 р.
Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України в межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 р. № 436/95 встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.
Оскільки відповідачем порушено норми Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2007 р., суд приходить до висновку, що штрафні (фінансові) санкції є наслідком порушення касової дисципліни, порядок дотримання якої встановлено Національним банком України, з огляду на це і на підставі абз. 2 п. 1 зазначеного Указу Президента України, суд вважає, що відповідні санкції застосовані правомірно, у відповідності до положень діючого законодавства України.
Статтею 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Правовою підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення фінансових санкцій (а саме штрафу) є п.8 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та пункт 11 статті 10 вищезазначеного Закону, згідно з яким Державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян, зокрема про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів сплати зазначеної суми станом на день розгляду спору суду не надано.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємеця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України штрафні санкції у сумі 13525,00 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять грн.) шляхом перерахування на бюджетний рахунок одержувача №34122999700005, одержувач УДК у Дніпровському районі міста Києва, банк одержувача ГУ УДК у місті Києві, код ЗКПО 26077906, МФО 820019.
Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Б. Федорчук