ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
24 лютого 2010 року 16:11 № 2а-17372/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Гальченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Фасад ХХІ"
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2009р. №0036741504/0
за участю представників сторін:
від позивача : Вініцька М.В.
від відповідача: Борисов І.І.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.02.2010 року о 16 год. 11 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України
Приватне підприємство «Фасад ХХІ»звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києві про ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2009 р. № 0036741504/0.
Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що позивачем було своєчасно подано платіжні доручення для перерахування суми коштів до банку, що обслуговує позивача та вжито всіх можливих заходів для сплати самостійно визначених податкових зобов'язань.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що банком не було перераховано сум податку, отже позивачем зобов'язань зі сплати податку не виконано.
Розглянувши подані позивачем і відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд,-
Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва було проведено перевірку дотримання платіжної дисципліни Позивача, за результатами якої складено акт від 05.10.2009 р. № 11777/15-2-3110890, яким встановлено порушення Позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державним цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (надалі по тексту Закон № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р.).
За результатами вище зазначеного акту було винесено повідомлення -рішення від 06.10.2009 р. № 0036741504/0.
Відповідно до зазначеного податкового повідомлення-рішення Відповідачем встановлено порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного пп. 5.3.1. п. 5.3. п. 5 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. та на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 8084,00 грн.
Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року Товариством визначено до сплати податку на додану вартість у сумі 69 924,00грн.
ПП «Фасад ХХІ»з метою сплати вказаних узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, було подано для сплати до АКБ «Київ»платіжне доручення №400 від 20.01.2009 року в графі «призначення платежу»значиться, зокрема «ПДВ за грудень 2008 р. Перераховується повністю. Строк сплати 29.01.2009 р.»Банком було прийнято до виконання вище зазначене платіжне доручення про свідчить штамп банківської установи з датою отримання від 20.01.2009 р.
Виходячи з вище наведеного вбачається, що Позивачем вчасно було сплачено суму податкового зобов'язання, зазначеного у податковій декларації з ПДВ за грудень 2008 р.
Позивач неодноразово звертався з листами до відповідача з приводу невиконанням АКБ «Київ»своїх зобов'язань та роз'яснення ситуації яка склалася.
Спірні відносини регулюються Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно преамбули вказаного Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 цього ж Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Згідно пп. 16.3.1 п. 16.3 зазначеної статті нарахування пені платнику податку закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого пп. 16.5.3 п. 16.5, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.
Викладене свідчить про відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.
Суд приймає до уваги, що платіжні доручення про перерахування сум податку позивачем було подано до банку, що обслуговує позивача.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Судом встановлено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесені у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з вище наведеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення №0036741504 від 06.10.2009р. Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києві.
3. Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києві по накладанню штрафних санкцій на ПП «Фасад ХХІ».
Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Б. Федорчук