22 квітня 2021 року № 320/5817/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (м. Київ, вул. Ярославська 40), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області викладене у листі від 11.06.2020 № 1000-0235-8/46435 щодо відмови позивачу в перерахунку та виплати надбавки за особливі заслуги за період з 2006 року по січень 2018 року згідно ст. 13 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести розрахунок та виплатити позивачу недоотриману з вини посадових осіб уповноважених державних органів складову частину пенсійних виплат у вигляді різниці надбавки за особливі заслуги у розмірі 11% (35%-24%) від прожиткового мінімуму за період 2006 рік по січень 2018 року включно з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно встановлено пенсію за особливі заслуги перед Україною в розмірі 24% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність за період з 2006 по 2018 рік включно, таким чином позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства.
Ухвалою від 01 грудня 2020 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, і запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
05 серпня 2020 року через канцелярію суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки ним правомірно було встановлено пенсію за особливі заслуги перед Україною та вказана виплата виплачується відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, позивач у відзиві зазначив, що позивачем пропущений строк звернення до суду.
12 серпня 2020 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач не погодився з думкою відповідача, що викладена у відзиві та наполягав на задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 28 січня 2021 року судом було позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин такого пропуску та надання суду доказів на їх підтвердження.
Ухвалою від 09 березня 2021 року судом було визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, поновлено пропущений строк та продовжено розгляд справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 . Відповідно до посвідчення № НОМЕР_3 від 02.12.2014 позивач є інвалідом ІІ групи.
27 квітня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про виплату йому недоотриманих пенсійних виплат в розмірі 11% (35%-24%) від прожиткового мінімуму за період з 2006 по січень 2018 року включно.
Проте листом від 11.06.2020 №1000-0235-8/46435 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у задоволенні заяви позивачу відмовило, оскільки з 01.02.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії та встановлено особливі заслуги перед Україною в розмірі 35% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність. Підстави для перегляду розміру пенсії позивача за попередній проміжок часу відсутні.
Не погоджуючись з таким висновком відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Встановлення громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту тощо, пенсій за особливі заслуги перед Україною передбачено Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною".
Пенсія за особливі заслуги перед Україною, за своїм змістом, це надбавка до основної пенсії, що отримує людина - пенсії за віком, через інвалідність, втрату годувальника або за вислугу років.
Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" у редакції станом на 26.12.2002, пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються громадянам України:
1) Героям України, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, особам, нагородженим орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, чотирма і більше медалями "За відвагу", чотирма і більше орденами України та колишнього Союзу РСР, повним кавалерам ордена "За службу Родине в Вооруженных Силах СССР", особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "народний";
2) ветеранам Великої Вітчизняної війни, нагородженим у період бойових дій орденом, медаллю "За відвагу" або медаллю Ушакова, партизанам Великої Вітчизняної війни, нагородженим медаллю "За відвагу";
3) видатним спортсменам - переможцям Олімпійських та Параолімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи;
4) космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;
5) народним депутатам України, депутатам колишніх Союзу РСР та Української РСР, членам Кабінету Міністрів України та Уряду колишньої Української РСР;
6) особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "заслужений", державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, нагородженим одним із орденів України або колишнього Союзу РСР;
7) депутатам - всього чотирьох і більше скликань Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах, міських рад міст обласного значення в Україні та в колишній Українській РСР;
8) матерям, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до восьмирічного віку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку.
Згідно статті 5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (в редакції від 26.12.2002), пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність:
від 35 до 40 відсотків - особам, зазначеним у пункті 1 статті 1 цього Закону;
від 25 до 35 відсотків - особам, зазначеним у пунктах 2-5 статті 1 цього Закону;
від 20 до 25 відсотків - особам, зазначеним у пунктах 6-8 статті 1 цього Закону.
Розмір надбавки визначається відповідними комісіями, зазначеними у статті 2 цього Закону, залежно від заслуг особи. У разі, коли особа одночасно має право на надбавки, зазначені в кількох пунктах статті 1 цього Закону, призначається та надбавка, яка є більшою у максимальному розмірі.
Слід зазначити, що конкретний розмір надбавки залежить від заслуг особи, що звернулася за призначенням пенсії, і встановлюється за схемою визначення розмірів надбавок залежно від наявних заслуг перед Україною (схеми визначення розмірів надбавок залежно від наявних заслуг перед Україною затверджені протоколом засідання Комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України від 08.11.2002 р. № 1400)
Суд враховує, що відповідач не заперечує ні очевидні заслуги позивача, ні наявність у нього нагород, ні право на встановлення надбавки до пенсії.
Фактично спірним є лише розмір такої надбавки, період за який вона повинна діяти у вищому розмірі та хто повинен бути ініціатором такого перерахунку.
З даного приводу суд зазначає таке.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" у редакції станом на 26.12.2002, пенсія за особливі заслуги призначається з дня звернення за встановленням пенсії, але не раніше дати набрання чинності положеннями Закону, що встановлює право на таку пенсію. Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про порушення клопотання про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами. Якщо заява про встановлення пенсії за особливі заслуги надсилається поштою і при цьому подаються всі необхідні документи, то днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається дата, вказана на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі, коли до заяви додані не всі необхідні документи, орган, що здійснює підготовку документів для встановлення пенсії за особливі заслуги, повідомляє заявнику, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3 місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому або відправлення заяви про встановлення такої пенсії. Пенсія виплачується, якщо пенсіонер не працює, крім випадків, коли за місцем його роботи середньомісячний дохід за минулий календарний рік не перевищував прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Відтак, пенсія за особливі заслуги призначається за зверненням особи, яка має право на таку пенсію.
Розмір надбавки визначається відповідними комісіями, зазначеними у статті 2 цього Закону, залежно від заслуг особи.
Як встановлено судом, комісією з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Донецькій обласній державній адміністрації від 03.05.2003 №86 позивачу з 21 квітня 2003 року була встановлена пенсія за особливі заслуги перед Україною в розмірі 24% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Жодних доказів щодо оскарження даного рішення матеріали справи не містять.
Відтак, позивач не заперечував правильності здійснення йому такого процентного розрахунку.
Дійсно, відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" у разі збільшення прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, органи, що виплачують пенсії, здійснюють перерахунок надбавки, виходячи із цього прожиткового мінімуму, з урахуванням встановленого відповідними комісіями, зазначеними у статті 2 цього Закону, відсотку надбавки. Перерахунок здійснюється з дати, з якої встановлений новий розмір прожиткового мінімуму.
Відтак, оскільки розмір пенсії за особливі заслуги залежить від розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, кожне наступне збільшення такого розміру прожиткового мінімуму є підставою для проведення перерахунку пенсії за особливі заслуги. Перерахунок проводиться з дня збільшення розміру прожиткового мінімуму.
Тобто, автоматично, у даному випадку, відповідач по справі зобов'язаний здійснити перерахунок не відсоткового єквіваленту пенсії, а грошового, не змінюючи при цьому раніше встановленого відсотка.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", питання про збільшення розміру пенсії за особливі заслуги у разі виявлення нових даних про заслуги особи розглядається відповідними комісіями, зазначеними у статті 2 цього Закону, за клопотанням посадових осіб, зазначених у статті 8 цього Закону, тобто у даному випадку клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги особам, зазначеним у пунктах 2, 6 - 8 статті 1 цього Закону, порушуються Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем'єр-міністром України, міністрами та керівниками інших центральних органів виконавчої влади, Главою Адміністрації Президента України, Керівником Апарату Верховної Ради України, Державним Секретарем Кабінету Міністрів України, Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Головою Конституційного Суду України, Головою Верховного Суду України, головами вищих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором України, Головою Національного банку України, Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, головами обласних, Київської і Севастопольської міських рад у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України або головами районних, районних у містах державних адміністрацій та міськими головами міст обласного значення.
Жодних доказів щодо наявності таких клопотань та прийнятих рішень про встановлення позивачеві надбавки у більшому розмірі ніж 24% за наслідками їх розгляду матеріли справи не містять.
Суд звертає увагу на те, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148) спрощено порядок встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною. Зокрема, внесеними змінами передбачено, що, починаючи з 11 жовтня 2017 року, пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються територіальними органами Пенсійного фонду України. Раніше (до 11 жовтня 2017 року) особам, зазначеним в Законі України від 01.06.2000 № 1767-ІІІ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», пенсії встановлювались органом виконавчої влади у сфері пенсійного забезпечення, обласними, державними адміністраціями.
При цьому, розмір пенсії за особливі заслуги визначається згідно із Схемою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 27.12.2017 № 2054, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.2018 за № 90/31542 (далі - Схема № 2054).
Зазначені в Схемі № 2054 окремі розміри пенсій за особливі заслуги перед Україною відрізняються від тих, які були в попередній Схемі № 1400, затвердженій рішенням Комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України (протокол від 08.11.2002 № 1400).
Суд звертає увагу на те, що пенсії за особливі заслуги перед Україною, встановлені до 11.10.2017, розміри яких відповідно до Схеми № 2054 є більшими, підлягають перерахунку згідно з умовами, визначеними частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме, перерахунок призначеної пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано після 15 числа.
Судом встановлено, що 25.01.2018 позивачем до відповідача була подана заява для перерахунку пенсії за особливі заслуги перед Україною на підставі якої відповідачем з 01 лютого 2018 року позивачу було проведено перерахунок пенсії та встановлено особливі заслуги перед Україною у розмірі 35% від прожиткового мінімуму визначеному для осіб, які втратили працездатність, як то передбачено у Схемі № 2054.
За наведених обставин та правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що у відповідача був відсутній законодавчо встановлений обовязок автоматично змінювати відсоткове співвідношення пенсії, відповідачем у межах та у і спосіб, що передбачений пенсійним законодавством за зверненням позивача було здійснено новий розрахунок та виплату пенсії за за особливі заслуги перед Україною шляхом встановлення нового відсотку на рівні 35% як то передбачено Схемою № 2054.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність власних дій.
Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, питання розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2021
Суддя Панченко Н.Д.