23 квітня 2021 року справа №320/7167/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С. О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної державної в місті Києві державної адміністрації у призначенні виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019 до досягнення третьою дитиною шестирічного віку;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної державної в місті Києві державної адміністрації призначити і виплатити ОСОБА_1 допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, починаючи з 01.04.2019 до досягнення третьою дитиною шестирічного віку.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної державної в місті Києві державної адміністрації листом від 12.06.2019 №105/74/і/16-5804 відмовило у призначенні їй допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, відповідно до Порядку виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2019 №250 (далі-Порядок №250), посилаючись на відсутність позивача з дітьми за адресою фактичного місця проживання ( АДРЕСА_1 ).
Позивач не погоджується з правомірністю відмови відповідача у призначенні відповідної допомоги, оскільки Порядком №250 не передбачено в якості підстави для виплати допомоги виявлення під час перевірки факту не проживання батьків з дітьми. Крім того, позивач стверджує, що у будь-якому разі про намір проведення перевірки вона мала бути повідомлена, однак таке повідомлення вона не отримувала.
Також позивачка стверджує, що у період з квітня по липень 2019 року вона разом з дітьми перебувала на території Автономної Республіки Крим та про намір перебування у відповідний період на окупованій території повідомила посадовій особі Управління під час подання відповідної заяви про призначення допомоги. Однак, жодних телефонних дзвінків на номер мобільного телефону, який був вказаний у заяві про призначення допомоги, від відповідача не надходили.
Крім того позивач зазначила, що відповідачем було порушено строк розгляду її заяви про призначення допомоги, встановлений Порядком №250.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що після подання ОСОБА_1 заяви про призначення та виплату допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської районної державної у місті Києві державної адміністрації на виконання вимог пункту 5 Порядку №250 з метою перевірки факту постійного проживання батьків з дитиною, було складено акти обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вказаних актів за зазначеною адресою двері ніхто не відчинив, а в поштовій скриньці залишено повідомлення про необхідність терміново з'явитись в Управління. Крім того, телефонний номер позивача був вимкнений.
Відповідач зазначив, що у зв'язку з неможливістю доведення факту проживання позивача разом із дітьми на її адресу було направлено повідомлення про неможливість призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях за місцем фактичного проживання.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Красноармійським МВ ГУДМС України в Донецькій області 05.06.2015 (а.с.10-11).
Судом встановлено, що позивач є матір'ю трьох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження від 09.04.2015 серії НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження від 26.05.2016 серії НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження від 06.03.2018, серії НОМЕР_4 ) (а.с.12,14-15).
16.07.2018 Сектором у справах сім'ї та молоді Управління сім'ї, молоді та спорту Покровської міської ради Донецької області видано позивачу посвідчення батьків багатодітної сім'ї сері БС №108674 (а.с.9).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 06.07.2020 №641 до складу сім'ї ОСОБА_1 входять: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.17).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації із заявою від 04.04.2019 про призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях.
У вказаній заяві позивачем зазначено фактичну адресу свого місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с.59).
До вказаної заяви позивачем були додані такі документи: довідка АТ КБ "Приватбанк" від 03.04.2019 №JHKVB92OA8HEP59R з інформацією про реквізити банківської картки позивача; посвідчення батьків багатодітної сім'ї від 16.07.2018 БС №108674 (а.с.61); свідоцтво про народження від 09.04.2015 серії НОМЕР_2 , від 26.05.2016 серії НОМЕР_3 та від 06.03.2018, серії НОМЕР_4 ; паспорт громадянина України - ОСОБА_1 ; картка платника податків ОСОБА_1 ; паспорт громадянина Ізраїлю - ОСОБА_5 (а.с.67-72).
Судом встановлено, що Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до Управління соціального захисту Покровської міської ради із листом від 08.04.2019 №105/74/16/55-3008, у яком просило повідомити чи зверталась ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , за призначенням допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях (постанова КМУ від 13.03.2019 №250) (а.с.76).
Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області листом від 17.04.2019 №01-02-1341 повідомило відповідачу про те, що станом на 17.04.2019 ОСОБА_1 не зверталась до управління для призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях (постанова КМУ від 13.03.2019 №250) (а.с.77).
З матеріалів справи вбачається, що державним соціальним інспектором Пасічник О.Я. було здійснено вихід за адресою місця проживання позивача з дітьми: АДРЕСА_1 , про що було складено акт від обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 24.04.2019 (а.с.74).
У вказаному акті зазначено, що за вказаною адресою двері ніхто не відчинив. У зв'язку з цим для ОСОБА_1 у поштовій скриньці було залишено повідомлення з контактними номерами телефонів та проханням терміново зателефонувати до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації.
30.05.2019 державним соціальним інспектором Пасічник О.Я. було здійснено повторний вихід за адресою місця проживання позивача з дітьми: АДРЕСА_1 , про що було складено акт від обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 30.05.2019 (а.с.73).
У вказаному акті зазначено, що за вказаною адресою двері ніхто не відчинив. У зв'язку з цим для ОСОБА_1 у поштовій скриньці було залишено повідомлення з контактними номерами телефонів та проханням терміново зателефонувати до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації.
Як вбачається зі службової записки від 06.06.2019, складеної головними державним соціальним інспектором Гандерук О.В. та державним соціальним інспектором ОСОБА_6 , адресованої заступнику начальника управління - начальнику відділу по роботі зі справами та отримувачами допомог і субсидій Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в м.Києві державної адміністрації ОСОБА_7 , 23.04.2019 державним соціальним інспектором був здійснений телефонний дзвінок для узгодження дати та часу проведення обстеження, але телефон мобільного зв'язку вимкнений.
24.04.2019 державним соціальним інспектором було здійснено вихід за вказаною адресою та залишено повідомлення з контактними номерами телефонів у поштовій скриньці. Станом на 07.05.2019 до Управління щодо узгодження дати та часу проведення обстеження заявниця не зверталась.
07.05.2019, 23.05.2019 головним державним соціальним інспектором повторно були здійсненні телефонні дзвінки для узгодження дати та часу проведення обстеження, але телефон мобільного зв'язку вимкнений.
30.05.2019 державним соціальним інспектором повторно був здійснений вихід за даною адресою. Станом на 06.06.2019 до Управління щодо узгодження дати та часу проведення обстеження заявниця не зверталась. За таких обставин скласти акт виявилось неможливим (а.с.75).
Судом встановлено, що Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 12.06.2019 №105/74/і/16-5804 повідомило позивачу про те, що згідно зі службовою запискою від 06.06.2019, наданою головним соціальним інспектором, підтвердити факт проживання ОСОБА_1 та дітей за адресою: АДРЕСА_1 , виявилось неможливим.
Позивачу було запропоновано терміново звернутись до Управління (а.с.78).
Копія вказаного листа була отримана позивачем 07.07.2020, про що свідчить його підпис на зворотному боці листа.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні допомоги на дітей, які виховуються на багатодітних сім'ях, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
Стаття 51 Конституції України визначає, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» багатодітна сім'я - сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім'ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років
13.03.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №250 «Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім'ям», пунктом 1 якої запроваджено з 1 квітня 2019 р. виплату допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях.
Пунктом 2 вказаної постанови затверджено Порядок виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, що додається.
Згідно з пунктом 4 вказаної Постанови (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що для громадян, які звернуться у період з квітня по червень 2019 р. включно за наданням допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, зазначена допомога призначається з 1 квітня 2019 р. на умовах, визначених Порядком, затвердженим пунктом 2 цієї постанови.
Пунктом 1 Порядку №250 передбачено, що цей Порядок визначає умови призначення і виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях (далі - допомога).
Відповідно до пунктів 3-4 Порядку №250 допомога призначається і виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні.
Призначення і виплата допомоги здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи, яка претендує на призначення допомоги (далі - заявник).
Допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.
Згідно з пунктом 5 Порядку №250 допомога надається одному з батьків дитини, які постійно проживають разом з дитиною.
Документи, необхідні для призначення допомоги, подаються заявником особисто (пункт 6 Порядку №250).
Пунктом 7 Порядку №250 визначено, що для призначення допомоги органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта громадянина України (паспортного документа іноземця) або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, подається заява одного з батьків, з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, та копії таких документів:
- посвідчення батьків багатодітної сім'ї (з пред'явленням оригіналу) та посвідчення дитини з багатодітної сім'ї (з пред'явленням оригіналу);
- свідоцтв про народження всіх дітей (з пред'явленням оригіналів).
У разі звернення одного з батьків дитини за призначенням допомоги орган соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків, з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення зазначеної допомоги.
У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.
Відповідно до пункту 8 Порядку №250 документи, необхідні для призначення допомоги, розглядаються органом соціального захисту населення протягом десяти днів з дня подання заяви з усіма необхідними документами.
Про призначення допомоги чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження такого рішення орган соціального захисту населення видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п'яти днів після прийняття відповідного рішення.
Пунктами 9-10 Порядку №250 визначено, що допомога призначається на третю і кожну наступну дитину з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 6-річного віку включно.
У разі коли в сім'ї одночасно народилося двоє і більше дітей, внаслідок чого сім'я набула статусу багатодітної, виплата допомоги здійснюється на кожну таку дитину.
Допомога призначається у розмірі 1700 гривень.
Виплата допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок отримувача допомоги, відкритий у банківській установі, чи виплачується йому готівкою через виплатні об'єкти національного оператора поштового зв'язку (пункт 12 Порядку №250).
Як зазначено вище, відповідач листом від 12.06.2019 №105/74/і/16-5804 відмовив ОСОБА_1 у призначенні та виплаті допомоги на дітей, які виховуються в багатодітних сім'ях відповідно до Порядку №250, посилаючись на не встановлення факту проживання позивача з дітьми за адресою фактичного місця проживання, яка була зазначена позивачем у заяві про призначення відповідної допомоги ( АДРЕСА_1 ).
З матеріалів справи вбачається, що факт відсутності позивача з дітьми за адресою фактичного місця проживання був зафіксований державним соціальним інспектором в актах від 24.04.2019 та від 30.05.2019.
У позовній заяві позивач зазначила, що у період з квітня по липень 2019 року вона разом з дітьми перебувала на території Автономної Республіки Крим. Про намір перебування відповідний період на вказаній території було повідомлено посадовій особі Управління під час подання відповідної заяви про призначення допомоги.
Так, на підтвердження вказаних пояснень позивачем додано до матеріалів справи лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 18.09.2020 №184/Д-12441, з якого дійсно вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено перетин адміністративного кордону з тимчасово окупованою територією АР Крим (виїзд) 14.04.2019 через КПВВ "Каланчак", а 07.07.2019 здійснено в'їзд з цієї території через КПВВ "Каланчак" (а.с.57).
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що встановлення посадовими особами контролюючого органу факту постійного проживання позивача з дітьми було здійснено на виконання пункту 5 Порядку та відповідно до пункту 1 Положення про головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 №1091 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям».
Проте суд звертає увагу на те, що як пунктом 5 Порядку №250, так і даним нормативно-правовим актом в цілому, не передбачено можливості здійснення управлінням соціального захисту населення перевірки фактичного місця проживання батьків з дітьми задля перевірки наявності передумов для призначення допомоги, у тому числі відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 №1091 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям».
З преамбули постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 №1091 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» вбачається, що вказаний нормативно-правовий документ був прийнятий на виконання положень ст.13 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Статтею 13 вказаного Закону визначено, що контроль за правильністю надання державної соціальної допомоги та використання коштів Державного бюджету України, спрямованих на надання державної соціальної допомоги, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, безпосередньо та через керівника та уповноважених ним осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до пункту 1 Положення про головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 №1091, головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор - посадові особи структурних підрозділів з
питань соціального захисту населення районних, районних у мм.Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі створення) рад (далі - орган соціального захисту населення) наділені повноваженнями із здійснення контролю за правильністю надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, допомоги на дітей одиноким матерям, житлових субсидій, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного
віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), за цільовим використанням коштів державного бюджету, спрямованих на цю мету, за призначенням (відновленням) виплати внутрішньо переміщеним особам пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх
видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд звертає увагу відповідача на те, що допомога на дітей, які виховуються в багатодітних сім'ях та державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям є двома окремим видами соціальної допомоги, порядок та підстави призначення, строк та розмір яких визначається окремими нормативно-правовими актами.
Як вбачається з актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 24.04.2019 та від 30.05.2019 вказані документи були складені за формою, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політки України від 28.04.2007 №95.
Суд зазначає про те, що наказ Міністерства праці та соціальної політки України від 28.04.2007 №95 не містить жодних застережень щодо можливості його застосування під час вирішення питання про призначення допомоги на дітей, які виховуються в багатодітних сім'ях.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вказане, суд вважає, що здійснення відповідачем перевірки місця проживання позивача з дітьми за адресою фактичного місця проживання відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 №1091 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» та наказу Міністерства праці та соціальної політки України від 28.04.2007 №95 є безпідставним та необґрунтованим. Фактично відповідачем вчинено адміністративний захід щодо позивачки, який не передбачений Порядком №250 в якості передумови призначення допомоги, що є проявом свавілля суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що Наказом Міністерства праці та соціальної політики України
19.09.2006 № 345 було затверджено Інструкцію щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги (далі - Інструкція №345).
Ця Інструкція, згідно з пунктом 1.1 Розділу 1, визначає порядок оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органах міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - Управління), центрах по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Центр) та порядок взаємодії з цих питань зазначених органів з виконавчими органами міських, селищних і сільських рад (у тому числі об'єднаних територіальних громад) (далі - ОТГ) безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг. Управліннями / Центрами проводиться виплата усіх видів соціальної допомоги, пільг і компенсацій (далі - соціальна допомога), у тому числі:
- допомога на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях (постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 року № 250 «Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім'ям»).
Абзацом 2 пункту 3.3 Розділу 3 цієї Інструкції визначено, що якщо під час співбесіди із заявником, опрацювання його звернення щодо розгляду його заяви на комісії, утвореної районними, районними у м. Києві державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, під час перевірки достовірності наданих заявником відомостей або в інших випадках, передбачених законодавством, виникає потреба обстежити матеріально-побутові умови сім'ї, на прийнятій заяві робиться відмітка про необхідність передання комплекту документів (особової справи) на розгляд державному соціальному інспектору. Заявника обов'язково попереджають про такі дії.
Проте, під час розгляду цієї справи відповідач не надав суду доказів того, що позивача було попереджено про майбутнє обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, як того вимагають норми Інструкції №345.
Щодо посилань позивача на порушення відповідачем строків розгляду його заяви про призначення допомоги, які виховуються в багатодітних сім'ях, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 8 Порядку №250 документи, необхідні для призначення допомоги, розглядаються органом соціального захисту населення протягом десяти днів з дня подання заяви з усіма необхідними документами.
Про призначення допомоги чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження такого рішення орган соціального захисту населення видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п'яти днів після прийняття відповідного рішення.
Норми аналогічного змісту викладені в пункті 4.10 Інструкції №345, яким передбачено, що не пізніше 10 днів від дня подання заяви і всіх необхідних документів, якщо інше не передбачено законодавством, заявнику, його опікуну (піклувальнику), іншому законному представнику чи уповноваженій ним особі, уповноваженій особі ОТГ, яка приймала заяву про призначення соціальної допомоги, за згодою заявника видається повідомлення (надсилається поштою/ електронною поштою / засобами мобільного зв'язку (смс-повідомленням) про призначення соціальної допомоги (або відмову в її призначенні), про що робиться відповідний запис у Журналі видачі довідок та повідомлень (додаток 10), який зберігається у інформатора (в окремих випадках - координатора (головного спеціаліста) з прийому).
Суд наголошує на тому, що ані Порядок №250, ані Інструкція №345 не містять жодних застережень щодо можливості продовження відповідного строку.
З матеріалів справи вбачається, що заява про призначення відповідної допомоги була подана ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації 04.04.2019.
Отже, питання щодо призначення або відмову у призначенні позивачу допомоги на дітей, що виховуються в багатодітних сім'ях мало бути вирішено відповідачем протягом 10 днів з дня подання позивачем відповідної заяви, тобто до 15.04.2019.
Як зазначено вище, повідомлення відповідача про відмову у призначенні позивачу відповідної допомоги, яке оформлено листом №105/74/і/16-5804, датоване 12.06.2019.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації було порушено вимоги Порядку №250 та Інструкції №345 в частині строків розгляду заяви позивача про призначення допомоги на дітей, що виховуються в багатодітних сім'ях.
Відповідно до положень першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття рішення щодо відмови у призначенні позивачу допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, у той час як матеріали справи свідчать про те, що контролюючим органом було порушено процедуру та строки розгляду заяви позивача про призначення відповідної допомоги, що свідчить про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача в частині визнання протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної державної в місті Києві державної адміністрації, оформлену листом від 12.06.2019 №105/74/і/16-5804, у призначенні ОСОБА_1 з 01.04.2019 допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної державної в місті Києві державної адміністрації призначити і виплатити ОСОБА_1 допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, починаючи з 01.04.2019 до досягнення третьою дитиною шестирічного віку, суд зазначає таке.
Так, згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні відповідної допомоги, а матеріали справи свідчать про наявність усіх законодавчо передбачених передумов для призначення відповідної допомоги, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити і виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2019 допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2019 №250 «Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім'ям».
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 26.08.2020 №44949 (а.с.37).
Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, становить 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної державної в місті Києві державної адміністрації, оформлену листом від 12.06.2019 №105/74/і/16-5804, у призначенні ОСОБА_1 з 01.04.2019 допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях.
3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної державної в місті Києві державної адміністрації призначити і виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2019 допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2019 №250 «Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім'ям».
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37451587, місцезнаходження: 01015, м.Київ, вул.Цитадельна, буд.4/7).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.