ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" квітня 2021 р. справа № 300/1047/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стронг Брідж ЛТД" до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніра Олега Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64690183 від 02.03.2021, постанови про стягнення з боржника основної суми винагороди ВП №64690183 від 02.03.2021, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №64690183 від 02.03.2021, визнання протиправними та скасування вказаних постанов, -
19.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД"(далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніра Олега Вікторовича (далі - відповідач, виконавець), яким заявлено вимоги про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64690183 від 02.03.2021, постанови про стягнення з боржника основної суми винагороди ВП №64690183 від 02.03.2021, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №64690183 від 02.03.2021, визнання протиправними та скасування вказаних постанов.
Ухвалою суду від 22.03.2021 подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД" позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення її недоліків, шляхом подання до суду оригіналу квитанції про доплату судового збору в сумі 2270 грн.; належним чином засвідчених копій письмових доказів на підтвердження факту визнання виконавчого напису №266 від 11.03.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., таким, що не підлягає виконанню; належним чином засвідчених копій письмових доказів на підтвердження укладення 16.09.2016 між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Стронг Брідж ЛТД" договору фінансового лізингу №4С16080ЛИ з наступними змінами чи доповненнями, в тому числі визнання недійсними окремих положень чи припинення договору в цілому (якщо такі факти мали місце); заяви, в якій обґрунтувати підстави залучення Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, та уточнити на стороні позивача чи відповідача необхідно залучити таку особу.
12.04.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД" недоліки позовної заяви усунуто, а також подано суду заяву про залучення Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 15.04.2021 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, встановлених статтями 268, 269, 270, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаною ухвалою суду також залучено Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору відповідача необхідно залучити таку особу.
Заявлені позовні вимоги, мотивовані порушенням відповідачем статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - виконавчим написом нотаріуса №266 від 11.03.2020, який не підлягає виконанню, оскільки заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД" перед Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" не являється безспірною. В підтвердження наведеного позивач посилається на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2019, якою відкрито провадження у справі №907/232/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД" про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №4С16080ЛИ від 16.09.2016 у розмірі 14 117 825,24 грн.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що позивачем не наведено факти порушення приватним виконавцем вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а лише зазначено її зміст. Крім того, відповідач вказав, що позовна заява про визнання виконавчого напису такого, який не підлягає виконанню повинна відповідати вимогам статтею 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України віднесена до предметної, суб'єктної інстанції та територіальної підсудності. Зазначив, що постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 64690183 від 02.03.2021 у сумі 192,60 грн. та постанови про стягнення з боржника основної суми винагороди ВП №64690183 від 02.03.2021 винесені з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №489/20802 від 02.04.2012. Просив відмовити в задоволенні позову (а.с.102-104).
21.04.2021 позивачем подано суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с.129).
22.04.2021 відповідачем подано суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.133).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень частини 1 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, не з'явилися, також своїх представників не направили,у зв'язку з чим та на підставі частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за їх відсутності та відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 11.03.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем на підставі статті 87 Закону України "Про нотаріат", статті 7 Закону України"Про фінансовий лізинг" та пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, вчинено виконавчий напис про повернення лізингоодержувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СтронгБрідж ЛТД", код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 39556971, місцезнаходждення:89412, Закарпатська область, село Оноківці, вулиця Центральна, будинок 10, р/р НОМЕР_1 у АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, на користь лізингодавця - Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (до перейменування Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"), місцезнаходження:01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України14360570, р/р НОМЕР_2 у АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299,об'єктів фінансового лізингу, а саме нерухомого майна: нежитлова будівля (АЗС №11) загальною площею 70,8 кв.м., що знаходиться у селі Борщів, вул. Коломийській, будинок 3, Снятинського району Івано-Франківської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1009592126252), вартістю32 201 186,00 грн., що було передано в користування на підставі Договору фінансового лізингу №4С16080ЛИ від 16.09.2016 та Додаткової угоди до Договору фінансового лізингу №4С16080ЛИ від 16.09.2016, укладеної 16.09.2016Додаткової угоди до Договору фінансового лізингу №4С16080ЛИ від 16.09.2016, укладеної 03.11.2016, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "СтронгБрідж ЛТД" та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (до перейменування Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк") строком по 25.08.2024 та підлягає поверненню у зв'язку з розірванням з 04.02.2020Договору фінансового лізингу №4С16080ЛИ від 16.09.2016. Вказаний виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 266 та має бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з дня його вчинення (а.с.106).
Згідно відомостей Єдиного реєстру приватних виконавців України ОСОБА_1 здійснює діяльність приватного виконавця в межах виконавчого округу Івано-Франківської області (а.с.134).
26.02.2021 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", керуючись статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження", звернулося із заявою про примусове виконання вказаного виконавчого напису за №266 від 11.03.2020 до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніра Олега Вікторовича, тобто за місцезнаходженням об'єкта фінансового лізингу. Вказану заяву зареєстровано відповідачем 02.03.2021 за №152 (а.с.119-124).
02.03.2021 відповідачем відкрито виконавче провадження №64690183 про примусове виконання виконавчого напису №266 від 11.03.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про повернення боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД" (лізингоодержувачем) на користь стягувача Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"(лізингодавця) об'єкта фінансового лізингу, а саме нерухомого майна: нежитлова будівля (АЗС №11) загальною площею 70,8 кв.м., що знаходиться у селі Борщів, вул. Коломийській, будинок 3, Снятинського району Івано-Франківської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1009592126252), вартістю 32 201 186,00 грн., а також стягнення витрат за вчинення виконавчого напису нотаріуса у розмірі 40 000,00 грн. (а.с.114-115).
Одночасно, 02.03.2021 у межах даного виконавчого провадження №64690183 приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніром Олегом Вікторовичем винесені постанова про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 18 160,00 грн. та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 192,60 грн. (а.с.116-118).
02.03.2021 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніра Олега Вікторовича із заявою про повернення виконавчого документу - виконавчого напису за №266 від 11.03.2020 без виконання. Вказану заяву зареєстровано відповідачем 02.03.2021 за №153 (а.с.110-111).
02.03.2021 відповідачем, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про повернення виконавчого документа виконавчого напису №266 від 11.03.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, стягувачу (а.с.108-109).
Вищевказані постанови у межах виконавчого провадження №64690183 позивачем отримано 09.03.2021, що підтверджується витягом з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення, адресованого рекомендованим листом Товариству з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД", з трек-номером №76011868089325 (а.с.8, 17-18).
Вважаючи, що в рамках вказаного виконавчого провадження №64690183 відповідачем не здійснено всіх дій, передбачених статтею 18 Законом України "Про виконавче провадження", внаслідок чого не було встановлено, що виконавчий напис №266 від 11.03.2020 не підлягає виконанню, оскільки заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД" перед Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" не являється безспірною, позивач оскаржив дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніра Олега Вікторовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64690183 від 02.03.2021, постанови про стягнення з боржника основної суми винагороди ВП №64690183 від 02.03.2021, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №64690183 від 02.03.2021 та, як наслідок, просив скасувати вказані постанови як незаконні.
Суд зазначає, що подальше повернення відповідачем виконавчого документу - виконавчого напису №266 від 11.03.2020 без виконання вичерпало дію самої постанови про відкриття виконавчого провадження №646990183 від 02.03.2021 у даному виконавчому провадженні, однак не є перешкодою для перевірки судом правомірності її винесення. Крім того, у випадку протиправності постанови про відкриття виконавчого провадження №646990183 від 02.03.2021 підлягають скасуванню постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №64690183 від 02.03.2021 та постанови про стягнення з боржника основної суми винагороди ВП №64690183 від 02.03.2021.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон України «Про виконавче провадження») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Частинами 1, 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Частиною 2 статті 24 вказаного Закону встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Частинами першою, другою статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя; приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Як уже з'ясовано судом, об'єктом фінансового лізингу, про повернення якого лізингодавцю - Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" і вчинений виконавчий напис №266 від 11.03.2020, є нерухоме майно: нежитлова будівля (АЗС №11) загальною площею 70,8 кв.м., що знаходиться у селі Борщів, вул. Коломийській, будинок 3, Снятинського району Івано-Франківської області. За таких обставин, суд зазначає, що стягувачем - Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" виконавчий напис нотаріуса №266 від 11.03.2020 пред'явлено відповідачу для виконання з дотриманням вимог частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», а саме за місцезнаходженням нерухомого майна, що підлягає поверненню.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вимоги до виконавчого документа.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5).
Відповідно до пункту1 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів (підпункту 1.1).
Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду(підпункту 1.3).
Згідно пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису (підпункт 2.1).
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача(підпункт 2.2).
Пунктом 4 Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 визначено зміст виконавчого напису, зокрема, дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача;найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);строк, за який провадиться стягнення;суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;номер, під яким виконавчий напис зареєстровано;дату набрання чинності виконавчим написом; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання;підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою; інші відомості, передбачені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до підпунктів 7.1, 7.6 Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 у справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису. Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.
Вирішуючи питання про обґрунтованість позову суд виходить з наступного. Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» дозволяє дійти висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, та при надходженні виконавчого документа - виконавчого напису нотаріуса приватний виконавець зобов'язаний перевірити наявність в ньому всіх обов'язкових реквізитів, визначених частиною 1статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та пунктом 4 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5.
В даній справі судом встановлено, що виконавчий напис №266 від 11.03.2020, який виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, містить всі обов'язкові реквізити, визначені частиною 1статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та пунктом 4 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5.
Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (пункт 6); виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (пункт 10).
Частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» установлено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа у приватного виконавця відсутній обов'язок, а отже і будь-який механізм, спрямований на перевірку законності виконавчого документа. Відповідальність за вчинення виконавчого напису відповідно до вимог Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 несе нотаріус, як особа, яка вчиняє виконавчий напис.
Перевірка ж майнового стану боржника, розшук боржника та/ або його майна здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні (частини друга, четверта статті 13, частина сьома статті 26, стаття 36, частина восьма статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.12.2020 в справі 460/3537/20.
Таким чином, на момент прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №266 від 11.03.2020, що знаходиться в межах відповідного виконавчого округу, у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніра Олега Вікторовича були всі визначені законом підстави для його відкриття.
За таких обставин, твердження позивача про те, що відповідачем на етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження в порушення вимог статті 18 Законом України "Про виконавче провадження" не здійснено всіх дій та не з'ясовано той факт, що виконавчий напис нотаріуса №266 від 11.03.2020 не підлягає виконанню, оскільки заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД" перед Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" не являється безспірною, оскільки Господарським судом Закарпатської області ухвалою від 07.05.2019 відкрито провадження у справі №907/232/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД" про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №4С16080ЛИ від 16.09.2016 у розмірі 14 117 825,24 грн., є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, суд зазначає, що правомірність винесення самого виконавчого документа - виконавчого напису нотаріуса №266 від 11.03.2020 не є предметом оскарження у даній адміністративній справі.
Позивачем також не подано суду доказів скасування виконавчого документа - виконавчого напису №266 від 11.03.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріалдьного округу Остапенко Є.М.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64690183 від 02.03.2021 є правомірними, а тому підстави для її скасування відсутні.
Щодо заявлених позовних вимог про скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №64690183 від 02.03.2021 та постанови про стягнення з боржника основної суми винагороди ВП №64690183 від 02.03.2021.
Частиною 1 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» установлено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Згідно з частиною 3 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №489/20802 від 02.04.2012, встановлено фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» (пункт 1 розділу VI).
Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
Витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку)).
Згідно зі статтею 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода (частина 1).
Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової (частина 2).
Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 3).
У відповідності з частиною 7 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що суд дійшов висновку про правомірність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64690183 від 02.03.2021, суд зазначає, що відповідачем постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №64690183 від 02.03.2021 та постанову про стягнення з боржника основної суми винагороди ВП №64690183 від 02.03.2021 винесено з дотриманням вимог чинного законодавства, а відтак підстави для їх скасування відсутні.
Подальше повернення вичерпало дію постанови про відкриття постанови в даному провадженні , однак не є передшкодою для первірки судом прамірності іі виненсення. З метокрім того увипадку протиправності підлягаєд скасуванню. Щопередбачає скасування
по За наслідками судового дослідження обставин, якими обґрунтовувався позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД" до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніра Олега Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64690183 від 02.03.2021, постанови про стягнення з боржника основної суми винагороди ВП №64690183 від 02.03.2021, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №64690183 від 02.03.2021, визнання протиправними та скасування вказаних постанов правові підстави позову не підтверджені, а в його задоволенні слід відмовити.
Судових витрат, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справі не має.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД" (89412, Закарпатська область,Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Центральна, буд.10, код ЄДРПОУ 39556971) до приватного виконавця виконавчого округу виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніра Олега Вікторовича (76019, м. Івано-Франківськ, вулиця Чорновола,4, офіс 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. М.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64690183 від 02.03.2021, постанови про стягнення з боржника основної суми винагороди ВП №64690183 від 02.03.2021, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №64690183 від 02.03.2021, визнання протиправними та скасування вказаних постанов відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Суддя Главач І.А.