Рішення від 23.04.2021 по справі 300/799/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2021 р. справа № 300/799/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського апеляційного суду про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Івано-Франківського апеляційного суду про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 29.12.1990 по 08.06.2001 працював на посаді судді Івано-Франківського обласного суду, правонаступником якого є Івано-Франківський апеляційний суд, у зв'язку з чим, звернувся до Івано-Франківського апеляційного суду із заявою про видачу довідки про розмір заробітної плати судді. Однак, відповідачем листом від 24.11.2020 №07-06/Р-136/123 протиправно відмовлено у видачі такої довідки, вказавши на неможливість її надати у зв'язку з тим, що згідно норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» довічне грошове утримання судді органами Пенсійного фонду України призначається у випадку набуття ним права на відставку за наявності відповідного стажу роботи. Такі твердження відповідача, вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки наявність або відсутність підстав для призначення пенсії або довічного грошового утримання судді, зумовлює можливість або неможливість призначення саме пенсії або довічного утримання судді Пенсійним фондом України, а не неможливість видачі довідки про розмір заробітної плати Івано-Франківським апеляційним судом. Враховуючи наведене, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і подання всіх письмових та електронних докази, висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Івано-Франківський апеляційний суд ухвалу суду у даній справі отримало 12.03.2021, що підтверджується відміткою на супровідному листі. Однак, своїм правом на подання відзиву чи інших письмових доказів Івано-Франківський апеляційний суд не скористалося.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 29.12.1990 по 08.06.2001 працював на посаді судді Івано-Франківського обласного суду, правонаступником якого є Івано-Франківський апеляційний суд.

На звернення ОСОБА_1 про видачу довідки про заробітну плату судді, відповідачем листом від 24.11.2020 №07-06/Р-136/123 відмовлено у видачі такої довідки, вказавши на неможливість її надати, у зв'язку з тим, що згідно норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» довічне грошове утримання судді органами Пенсійного фонду України призначається у випадку набуття ним права на відставку за наявності відповідного стажу роботи.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Предметом розгляду у цій справі є спірні правовідносини щодо правомірності відмови відповідача у задоволені звернення позивача про видачу довідки про заробітну плату судді на даний час.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян», серед іншого, визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги; заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Статтею 49 Кодексу законів про працю України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Як судом встановлено, позивач у період з 29.12.1990 по 08.06.2001 працював на посаді судді Івано-Франківського обласного суду, правонаступником якого є Івано-Франківський апеляційний суд, у зв'язку з чим, звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про заробітну судді на даний час.

Із наданої відповідачем відповіді вбачається, що позивач просив надати довідку про заробітну плату судді на даний час, визначеної чинним законодавством форми.

Суд зазначає, що форма такої довідки передбачена Додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (пункт 1 розділу ІІ).

Суд, погоджується з твердженнями відповідача щодо відсутності підстав у наданні такої довідки відповідної форми, оскільки позивач не набув статусу судді у відставці.

Водночас, суд вважає, що заява позивача підлягає розгляду в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян», оскільки ОСОБА_1 з 29.12.1990 по 08.06.2001 працював на посаді судді Івано-Франківського обласного суду, правонаступником якого є Івано-Франківський апеляційний суд, відтак має право на отримання довідки про суддівську винагороду судді на даний час, оскільки наявність або відсутність підстав для призначення пенсії або довічного грошового утримання судді, зумовлює можливість або неможливість призначення саме пенсії або довічного утримання судді Пенсійним фондом України. Заява про видачу довідки про розмір заробітної плати судді не містить вимоги про здійснення перерахунок пенсії чи довічного утримання судді.

Суд зазначає, що право на захист це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (ст.55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 етапі 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням , дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

Відповідно до ч.2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу на те, що від відповідача жодних заперечень на адресу суду не надходило.

Крім того, абзацом 9 статті 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

При цьому, в наданій відповіді позивачу не роз'яснено порядок її оскарження.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач обґрунтував позовні вимоги в частині видачі довідки про суддівську винагороду судді на даний час, водночас дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду за відповідною формою встановленою законодавством є правомірними.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає, що квитанцією від 04.03.2021 підтверджується сплата позивачем судового збору у загальному розмірі 908,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського апеляційного суду на користь позивача витрати зі сплати судового збору, пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 454,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Івано-Франківський апеляційний суд видати довідку про суддівську винагороду судді Івано-Франківського апеляційного суду станом на 23.04.2021.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач - Івано-Франківський апеляційний суд, код ЄДРПОУ 42262052 вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Шумей М.В.

Попередній документ
96491618
Наступний документ
96491620
Інформація про рішення:
№ рішення: 96491619
№ справи: 300/799/21
Дата рішення: 23.04.2021
Дата публікації: 27.04.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (28.10.2021)
Дата надходження: 04.03.2021
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії