23 квітня 2021 року Справа № 280/3236/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ), яка подана адвокатом Кошліченко Ніною Валеріївною (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, офіс 102)
до - Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ),
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
20 квітня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ,) щодо не виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ), в зв'язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Збройних Сил України код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 . надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ), довідку про вартість неотриманого речового майна станом на 02.11.2018 року, оформлену у відповідності до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії. Служби безпеки. Служби зовнішньої розвідки. Державної прикордонної служби. Державної спеціальної служби транспорту. Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178..
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Збройних Сил України код ЄДРПОУ 08160298. адреса: АДРЕСА_2 . провести розрахунок за неотримане ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . адреса: АДРЕСА_3 ), речове майно станом на 05.06.2019 та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ), грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 05.06.2019.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
1.Статтею 122 КАС України встановлені строки звернення до адміністративного суду.
Так, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України).
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суддя зазначає, що предметом позову у вказаній справі є зокрема, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з відповідача за несвоєчасну виплату, компенсації вартості за неотримане речове майно.
Оскільки виплата компенсації військовослужбовцям за неотримане речове майно є відносинами щодо проходження публічної служби, під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення спеціальної норми - ч.5 ст.122 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178) виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Згідно із п. 15 розділу III Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 №475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.06.2017 за № 797/30665 (далі - Інструкція № 475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в порядку, визначеному Порядком № 178.
Пунктом 4 Порядку №178 визначено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Із вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна.
Таким чином, підставою для реалізації військовослужбовцем свого права на отримання компенсації за неотримане речове майно є відповідна заява (рапорт), яка може бути подана як до, так і після його виключення зі списків особового складу.
Оскільки виплата грошової компенсації за неотримане речове майно здійснюється за заявою (рапортом), яку військовослужбовець може подати й після свого звільнення, строк звернення до суду починається із моменту ознайомлення особи з наслідками розгляду такої заяви (рапорту).
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 11.09.2019 у справі №825/1104/17 та від 09.07.2020 №240/11529/19.
Позивач зазначає, що при звільненні йому не була виплачена компенсація за неотримане під час проходження військової служби речове майно.
Водночас суд встановив і те, що 23.10.2020 на адресу ВЧ НОМЕР_2 позивачем була направлена, зокрема заява від 23.10.2020 про виплату компенсації за неотримане речове майно, на яку відповідачем надана відповідь від 08.12.2020 №6847, №6848 про відмову у такій виплаті.
Суд вважає, що саме із листів ВЧ НОМЕР_4 від 08.12.2020 №6847, №6848 позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, позовну заяву до суду з вимогами компенсації вартості неотриманого речового майна, позивачем подано до суду 19.04.2021 (дата подачі позову до відділення поштового зв'язку), тобто з пропуском місячного терміну звернення до суду.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Виходячи з принципу змагальності у адміністративному судочинстві, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Кодексом, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
В клопотанні про поновлення строку на звернення до суду позивач зазначає, що про своє право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно від ВЧ 1978 дізнався від своїх колишніх товаришів по службі, після чого звернувся за правовою допомогою з метою підготування заяви, після чого отримав відмову від відповідача у задоволенні заяви.
При цьому, будь-яких поважних причин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій (звернення до суду у межах місячного строку після отримання відмови у задоволенні його заяви про виплату компенсації за неотримане речове майно), позивачем не зазначено.
Отже, зазначені позивачем причини пропуску строку звернення з позовом до суду визнаються неповажними. Крім того, судом враховане, що жодних доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не надав.
У відповідності до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності підстав його пропуску та докази поважності причин його пропуску.
2.Згідно з ч. 1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Крім того, у відповідності до п. 4, 5 ч. 5 цієї статті Кодексу у позовній заяві зазначається, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
Так, у прохальній частині позовної заяви позивач, зокрема просить зобов'язати відповідача надати позивачу довідку про вартість неотриманого речового майна станом на 02.11.2018, оформлену у відповідності до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178.
Проте, вказані вимоги позивачем жодним чином не обґрунтовані нормативно. При цьому, позивачем додатково до позовної заяви долучене клопотання про витребування з відповідача такої довідки.
Відповідно до вимог статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ), яка подана адвокатом Кошліченко Ніною Валеріївною (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, офіс 102) до - Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без руху.
2. Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України разом із доказами поважності причин його пропуску/або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений;
- 2-х екземплярів уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, із нормативним обґрунтуванням позовних вимог щодо зобов'язання відповідача надати позивачу довідку про вартість неотриманого речового майна станом на 02.11.2018.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її прийняття.
Суддя Р.В. Сацький