22 квітня 2021 року Справа № 0870/7283/12
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про розподіл судових витрат по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕНЕРГОХІМ»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
26 липня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕНЕРГОХІМ» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (правонаступник - Головне управління ДПС у Запорізькій області), у якому із урахуванням уточнень позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0000181502 від 13.01.2012 та №0000711502 від 25.05.2012.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016, адміністративний позов задоволено:
визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя у відношенні товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕНЕРГОХІМ»:
№0000181502 від 13.01.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 139129 гривень;
№0000711502 від 25.05.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 769965 гривень за основним платежем та 192491 гривню 25 копійок - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Постановою Верховного Суду від 12.01.2021 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2016 та постанову (ухвалу) Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 - без змін.
21 квітня 2021 року представником позивача подано до суду заяву (вх. №22901) про розподіл судових витрат, у якій із посиланням на приписи ст. 132, 135, 139 КАС України просить здійснити розподіл судових витрат - сплаченого позивачем судового збору, а також стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області компенсацію за відрив на протязі 9 років від звичайних занять у розмірі 3 мінімальних заробітних плат - 18000,00 грн.
У зв'язку із припиненням здійснення повноважень судді Запорізького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 12.09.2017 №2763/0/15-17 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Запорізького окружного адміністративного суду у відставку» та на підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.04.2020 №84, проведено повторний розподіл додаткових матеріалів до справи, за результатами якого заява про розподіл судових витрат у справі №0870/7283/12 передана на розгляд судді Батрак І.В.
Розглянувши наявні матеріали справи судом встановлено таке.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Тобто, за приписами статті 132 КАС України судові витрати складаються не тільки із судового збору, але й інших витрат, що пов'язані з розглядом справи. Обов'язок подання доказів щодо розміру судових витрат, які сплачені або ж мають бути сплачені, покладається саме на сторону.
Частиною 7 статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У відповідності до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 3 статті 143 КАС України вказано, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З огляду на приписи частини 3 статті 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення за умови попередньої заяви про це від учасника судового процесу і лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.
Відтак, наведені вище норми передбачають можливість подання доказів понесених судових витрат після ухвалення судового рішення лише у разі, якщо під час судового розгляду до закінчення судових дебатів особа зробила про це відповідну заяву; неможливість подання доказів до вирішення справи по суті обумовлена поважними причинами. При цьому, наслідки неподання у встановлений строк заяви або неподання відповідних доказів передбачені абзацом третім частини 7 статті 139 КАС України.
При цьому, як слідує із постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2016, судом вирішено питання про розподіл судових витрат понесених позивачем у зв'язку зі сплатою судового збору. Присуджено на користь ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області судові витрати у розмірі 2204 гривень.
Водночас, жодних додаткових доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, на час розгляду справи суду надані не були. Крім того, матеріали справи не містили заяви позивача поданої в порядку частини 7 статті 139, частини 3 статті 143 КАС України про подання відповідних доказів після ухвалення рішення по суті вимог.
Таким чином, зважаючи на ту обставину, що під час розгляду справи стороною позивача не було подано доказів понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи, як і під час розгляду справи не подано заяву про надання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення, тому суд дійшов висновку, що заяву представника позивача про розподіл судових витрат на підставі частини 7 статті 139 КАС України слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 243, 248, 256 КАС України, суд -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕНЕРГОХІМ» про розподіл судових витрат по справі №0870/7283/12 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Запорізький окружний адміністративний суд.
Суддя І.В. Батрак