19 квітня 2021 року м. Ужгород№ 260/682/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.
за участю:
представник позивача - не з'явився,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, -
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 квітня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 23 квітня 2021 року.
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить: зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення костелу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області у період з 08.02.2021 року по 10.02.2021 року було здійснено позапланову перевірку хостелу "Alina Hotel and Hostel". За наслідками позапланової перевірки складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 10.02.2021 року № 18, яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні. Подальша експлуатація хостелу "Alina Hotel and Hostel" із встановленими порушеннями вимог пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
02 квітня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки. Однак, відповідачем не зазначено питань, які мали стати метою перевірки.
05 квітня 2021 року до суду надійшла заява відповідача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області № НС-44/52 від 29 січня 2021 року "Про проведення позапланових перевірок" проведено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки готелів, пансіонатів, хостелів та будинків розміщення людей похилого віку та осіб з інвалідністю державної та приватної власності.
За результатами перевірки складено Акт від 10 лютого 2021 року за № 18.
Перевіркою встановлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, зокрема:
- п.1. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (Пункт 1.6 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.2. Керівник об'єкта не визначив посадову особу відповідальну за пожежну безпеку та за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту (Пункт 2 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.З. На об'єкті не встановлений протипожежний режим відповідним документом (Пункт З розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.4. Для кожного приміщення об'єкта не розроблені інструкції про забезпечення пожежної безпеки (Пункт 4 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.5. Посадові особи та працівники не пройшли навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки (Пункт 15, 16, 20 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.6. Не розроблена та затверджена керівником об'єкта інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення швидкої та безпечної евакуації людей та інструкції які передбачають дії у нічний час (Абзац 2 пункту 5 розділу III ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.7. Розроблений наявний план евакуації не відповідає вимогам (Пункт 5 розділу III ГІПБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.8. У приміщенні на видимих місцях не вивішені біля телефону таблички із зазначенням номеру телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (Пункт 7 розділу III ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.9. Будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки (Пункт 8 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п. 10 Допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (Пункт 1.8 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.11.Підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ не здійснюється відповідно до вимог технічної документації (Пункт 1.4 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.12. Приміщення електрощитової не обладнано протипожежними дверима (Абзац другий пункту 2.3 глави 2 розділу III ПГІБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.13.Дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (Абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.14. Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання не проводиться (Пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.15. Електрощити, групові електрощитки не оснащення схемою підключення споживачів із пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (Пункт 1.16 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.16. Під час вибору первинних засобів пожежогасіння не враховано фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин і матеріалів, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також площу виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок (Пункт 3.7 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.17. Вогнегасники не встановлено (вивішено) в легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі (Пункт 3.15 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.18. Приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно вимог (Пункт 3.8 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.19. Технічне обслуговування вогнегасників не здійснено (Пункт 3.17 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.20. У всіх, незалежно від призначення, приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (Пункт 1.19 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.21. Допускається захаращування шляхів евакуації меблями, різними матеріалами (Абзац другий пункту 2.37 глави 2 розділу III ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.22. Усі громадяни, котрі прибувають до будинків для тимчасового проживання людей повинні бути ознайомлені адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки (під розпис) (Пункт 5.1 глави 5 Розділу VI ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.23. У житлових номерах, кімнатах будинків для тимчасового проживання людей не вивішені на видимих місцях пам'ятки та плани евакуації (Абзац 2 пункту 5.1 глави 5 Розділу VI ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.24. Черговий персонал з кількістю місць для проживання 50 осіб і більше, а також мешканці цих об'єктів не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання (Пункт 5.6 глави 5 Розділу VI ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.25. Використання суб'єктом господарювання об'єкта нерухомості розпочато без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (Абзац перший частини другої статті 57 КЦЗУ);
п.26. Інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку в разі виникнення аварії не розміщено (Пункт 3 частини першої статті 20 КЦЗУ);
п.27. Не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (Пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);
п.28. Працівників об'єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено (Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ).
Відповідач на підтвердження усунення виявлених порушень надав суду: копію наказу про призначення відповідального за пожежну безпеку в приміщенні об'єкту тимчасового розміщення "Alina Hotel and Hostel" за № 1/К від 27.02.2021 року, копію договору на профілактичне обслуговування систем пожежної та охоронної сигналізації від 18.02.2021 року з додатками, копію акту виконаних робіт з вогнезахисного обробляння від 24.02.2021 року, копію посвідчення про проходження навчання та перевірки знань з пожежної безпеки серії 06 № 002410 від 26.02.2021 року та посвідчення про функціональне навчання у сфері цивільного захисту за № 06000830 від 12.03.2021 року; копію протоколу електротехнічних вимірювань, які були проведені в "Alina Hotel and Hostel", копія робочої документації "Проведення робіт з вогнегасного обробляння дерев'яних конструкцій даху" БНМ-011/ВГ-2021.
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Пунктом 7 вказаного Положення визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пп. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей
Згідно з ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Як визначено ч.1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Відповідно до ч.2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд визначені Правилами пожежної безпеки України, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі -ППБУ).
Суд звертає увагу, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження усунення, виявлених перевіркою порушень в повному обсязі, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог Управління ДСНС України у Закарпатській області.
На переконання суду, зазначені в акті перевірки порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об'єкта у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.
Суд також виходить з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об'єкта є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Таким чином, оскільки на час розгляду справи порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки відповідачем повністю не усунуто, суд вважає обґрунтованим твердження позивача про існування обставин, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Крім того, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 823/589/16, та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковими для суду при розгляді даної справи.
За таких обставин, зупинення роботи відповідача, шляхом опечатування входу та відключення від енергоживлення є пропорційною та повною мірою реагування з огляду на виявлені порушення, а відтак, необхідно зупинити роботу хостелу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", шляхом опечатування входу відключення від джерел енергоживлення вказаного закладу, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. З урахуванням вищевикладеного, виходячи з того, що обставини, які стали підставою для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування не перестали існувати та не усунуті відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 2, код ЄДРПОУ 38629032) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити.
2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи, шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення хостелу "Alina Hotel and Hostel", розташованого за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Фединця, 23а-25 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
СуддяН.Д. Маєцька