23 квітня 2021 року м. Житомир
справа № 240/4618/21
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, клопотання Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення у формі наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №24-ОТГ від 01.12.2020 в частині передачі у комунальну власність Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області земельної ділянки за кадастровим номером 1822583300:02:000:0288;
- зобов"язати Старосілецьку сільську раду Коростишівського району Житомирської області повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1822583300:02:000:0288 Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області;
- зобов"язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 1822583300:02:000:0288 - ОСОБА_1 .
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
14 квітня 2021 року до суду від представника відповідача - Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області надійшло клопотання (за вх.№19146/21) про закриття провадження у справі.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, орган місцевого самоврядування наділений представницькими функціями громади та розпоряджаючись землею, виступає не як суб'єкт владних повноважень. Вказує, що відповідно до судової практики Верховного Суду, якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то в такому випадку спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду у порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб"єктного складу сторін спору.
З огляду на викладене, просить суд закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відповідно до положень ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
19 квітня 2021 року від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі (за вх. №19882/21).
В обґрунтування заявленого клопотання вказує на те, що не кожен спір за участю суб"єкта владних повноважень є публічно-правовим. У даному випадку є наявний майновий спір, оскільки в результаті прийняття наказу №24-ОТГ від 01.12.2020 право власності на спірну земельну ділянку перейшло до Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області, в подальшому Старосілецька сільська рада передала земельну ділянку за кадастровим номером 1822583300:02:000:0288 у власність ОСОБА_2 , тому у третьої особи виникло право власності на вказану земельну ділянку, а отже даний судовий спір має ознаки приварно-правового характеру.
Розглянувши заявлені відповідачами клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Суд, дослідивши предмет позову у даній справі, зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення у формі наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №24-ОТГ від 01.12.2020 в частині передачі у комунальну власність Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області земельної ділянки за кадастровим номером 1822583300:02:000:0288.
Окрім того, судом встановлено, що в подальшому, згідно з рішенням №190 від 19.03.2021 Старосілецька сільська рада передала земельну ділянку за кадастровим номером 1822583300:02:000:0288 у приватну власність ОСОБА_2 (а.с.58).
Статею 15-1 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
В свою чергу ст.117 Земельного кодексу України визначено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.
Отже, прийняті відповідачами рішення про передачу земельної ділянки спочатку в комунальну власність Старосілецькій сільській раді Коростишівського району Житомирської області, а у подальшому в приватну власність - ОСОБА_2 , є актами суб'єктів владних повноважень, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. У такому випадку захист порушеного права, залежно від суб'єктного складу сторін, має вирішуватися за нормами цивільного (господарського) судочинства.
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2018 року та 18 квітня 2018 року у справах №761/33504/14-а та №802/950/17-а, відповідно, та постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №305/216/18.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що даний спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судом за правилами цивільного судочинства.
Крім того суд зазначає, що скасування рішення у формі наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №24-ОТГ від 01.12.2020 в частині передачі у комунальну власність Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області земельної ділянки за кадастровим номером 1822583300:02:000:0288, в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами щодо права на земельну ділянку. Тож не виконується основне завдання судочинства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має розглядатися в порядку цивільного судочинства відповідним судом загальної юрисдикції, визначеним за правилами підсудності, встановленими положеннями Цивільного процесуального кодексу України, оскільки прийняття зазначеним органом оспорюваного рішення не змінює правової природи спірних правовідносин і не перетворює спір на публічно-правовий, а тому, відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.
Частиною 2 ст.239 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
З огляду на викладене, заявлені відповідачами клопотання про закриття провадження у справі підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 19, 32, 238, 239, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. Клопотання Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
2. Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відноситься до юрисдикції місцевого загального суду, визначеного за правилами підсудності, встановленими положеннями Цивільного процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко