(про передачу адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду)
22 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/6335/21
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши питання про передачу на розгляд до іншого адміністративного суду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду 15 квітня 2021 року звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо зменшення йому розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату йому пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Цього ж дня було здійснено реєстрацію позовної заяви ОСОБА_1 в автоматизованій системі документообігу суду із присвоєнням їй єдиного уніфікованого номеру 240/6335/21.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2021 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/6335/21 було визначено суддю Черняхович Ірину Едуардівну.
Пунктом 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Перевіривши дотримання ОСОБА_1 правил підсудності при зверненні з даним позовом до суду, суд встановив наступне.
Питання територіальної юрисдикції адміністративних судів врегульовано нормами параграфу 3 глави 2 розділу І КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З аналізу вищенаведеної правової норми вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи встановлює альтернативну підсудність (за вибором позивача).
Тобто, такий спір за вибором позивача може бути розглянуто адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) знаходження фізичної особи - позивача або ж за місцезнаходженням відповідача - суб'єкта владних повноважень.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що його адресою є: АДРЕСА_1 , а адресою місцезнаходження відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ.
Таким чином, звертаючись з даним позовом до Житомирського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 обрав альтернативний вид територіальної підсудності за своїм місцем проживання.
Водночас, суд наголошує, що стаття 25 КАС України пов'язує підсудність справи за вибором позивача саме із зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання цієї фізичної особи - позивача, а не з її фактичним місцем проживання.
В даному випадку суд зазначає, що фактична адреса фізичної особи - позивача не може вважатися місцем проживання такого позивача "зареєстрованим у встановленому законом порядку" для цілей застосування статті 25 КАС України при визначені підсудності такої справи.
З відмітки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , зазначеної в його паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , копія якого наявна у матеріалах справи, вбачається, що зареєстрованим в установленому законом порядку місцем його проживання є АДРЕСА_2 .
В той же час, з інформації зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) є: вул.Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ.
За таких обставин суд приходить до висновку, що згідно статті 25 КАС України дана справа не підсудна Житомирському окружному адміністративному суду, а її розгляд за правилами територіальної підсудності має здійснюватись окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (Окружним адміністративним судом міста Києва).
Суд наголошує, що розгляд і вирішення адміністративної справи із недотримання судом правил територіальної підсудності є порушенням як норм вітчизняного законодавства, так і приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, в частині гарантування позивачу права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Таким чином порушення адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративному суду розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно з пунктом другим частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частин 6 та 8 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Враховуючи вищевикладене та з метою недопущення порушень правил територіальної підсудності, суд вважає за необхідне передати матеріали адміністративної справи №240/6335/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Керуючись статтями 29, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Передати матеріали адміністративної справи №240/6335/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.Е.Черняхович