Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 квітня 2021 р. Справа№200/11509/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.11.2020, а також зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.11.2020, а також зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 05.11.2020 він звернувся до відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 5 Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок пенсії по стажу, до якої було додано наступні документи: заяву про перерахунок пенсії від 05.11.2020 № 11657, трудову книжку, копію паспорта громадянина України та ідентифікаційний номер, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.02.2017 № 1412-34005; архівну довідку від 31.07.2017 № В-58/06-06, довідку від 31.08.2017№ 7, архівну довідку від 31.07.2017 № В-58/06-06, довідку від 07.08.2017 № 73, довідку від 30.08.2017 № 40, довідку від 06.03.2017 № 75.
Однак, Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення від 26.11.2020 про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що у результаті розгляду наданих документів було виявлено розбіжності в записах № 14, 15, 16, 17 та 18 в трудовій книжці на ім'я ОСОБА_1 , на підставі чого не зараховано до загального страхового стажу періоди роботи в кінотеатрі «Зірочка» з 06.05.1985 по 31.07.1985, з 01.07.1986 по 07.06.2002. Архівні довідки, які були надані позивачем для підтвердження страхового стажу, містять штамп та печатку закладу, який розташований на території тимчасово непідконтрольній українській владі, що унеможливлює здійснити перевірку первинних документів, на підставі яких видана ця довідка, а тому, не взяті Пенсійним фондом до уваги. Тому, у зв'язку з відсутністю підстав для здійснення перерахунку прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Позивач зазначає, що спірне рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на те, що ОСОБА_1 надав до управління належні докази (копію трудової книжки), якими підтверджено період роботи з 06.05.1985 по 31.07.1985 та з 01.07.1986 по 07.06.2002 у кінотеатрі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а тому, на думку позивача, відповідачем неправомірно було відмовлено в перерахунку пенсії.
З огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.11.2020 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати відповідача повторно переглянути заяву від 05.11.2020 про перерахунок пенсії, врахувавши при перерахунку пенсії наступні документи: довідку від 07.08.2017 № 99; довідку від 07.08.2017 № 98; довідку від 06.03.2017 № 75; довідку від 06.03.2017 № 76; довідку від 07.08.2017 № 73; довідку від 28.07.2017 № 109; довідку від 30.08.2017 № 40; довідку від 30.08.2017 № 41; довідку від 31.07.2017 № В-58/06-06; довідку від 31.08.2017 № 7; довідку від 31.07.2017 № В-58/06-06, а також здійснити перерахунок пенсії з моменту звернення із заявою, а саме з 05.11.2020.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву. В обґрунтування незгоди представник Пенсійного органу зазначає, що у результаті розгляду наданих документів ОСОБА_1 відповідачем було прийнято рішення не зараховувати до загального страхового стажу період роботи в кінотеатрі «Зірочка» з 06.05.1985 по 31.07.1985, так як записи № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , які відміняють запис про звільнення № 14, викликають сумніви в їх дійсності. Записи № 15 та № 16 трудової книжки не завірено печаткою підприємства, а запис № 17 не завірено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства.
Також прийнято рішення не зараховувати до загального страхового стажу період роботи з 01.07.1986 по 07.06.2002 згідно з записом № 18 трудової книжки, у зв'язку з тим, що у цьому запису наявна розбіжність дати внесення запису та дати видання наказу більше ніж у тижневий строк.
У зв'язку з чим, управлінням було винесено рішення від 26.11.2020 № 0580-09-8/23410, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, відповідач зазначає, що в разі задоволення позовних вимог про зобов'язання врахувати при перерахунку пенсії певні документи відбудеться втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою від 14.12.2020 Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.11.2020, а також зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи суд вирішив проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
08.02.2021 суд виніс ухвалу, якою витребував у Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області витяги з ВЕБ порталу Пенсійного фонду, в частині звернення ОСОБА_1 з заявою про перерахунок пенсії, а також пояснення з приводу того, що саме слугувало підставою для неврахування спірних довідок при розгляді заяви позивача. Розгляд адміністративної справи визначив проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 10 год 30 хв 03.03.2021. Продовжив строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду.
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 03.03.2021 повторно витребував у Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області витяги з ВЕБ порталу Пенсійного фонду в частині звернення ОСОБА_1 з заявою про перерахунок пенсії, а також пояснення з приводу того, що саме слугувало підставою для неврахування спірних довідок при розгляді заяви позивача. Відклав підготовче засідання по адміністративній справі до 09-30 год. 15.03.2021.
15.03.2021 суд закрив підготовче провадження по даній справі. Призначив розгляд справи по суті на 09-30 год. 14.04.2021, про що виніс відповідну ухвалу.
На судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, а тому згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та є внутрішньо переміщеною особою, згідно з довідкою від 08.02.2017 № 1412-34005 із фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 (а.с.8-9, 68).
05.11.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою № 11657, відповідно до якої просив перерахувати його пенсію з 01.09.1974 по 31.12.2002. При цьому, до заяви позивачем було долучено: копію паспорта, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про прийняття на роботу № 1103/01-36 від 06.05.2020, а також довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру (а.с.62-65).
Водночас, рішенням Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.11.2020 № 0580-09-8/23410 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії. Так, у вказаному рішенні зазначено, що в результаті розгляду наданих документів було виявлено, що у трудовій книжці на ім'я ОСОБА_1 наявний запис № 14 про звільнення з 05.05.1985 (наказ № 17 від 29.04.1985), який завірено печаткою підприємства та підписом відповідальної особи.
Далі у трудовій книжці відповідно внесено записи:
- № 15 05.05.1985 «Запись за № 14 недействительна. Уволен по собственному желанию в связи с вызовом на учебу в СПТУ №101» (російською мовою), наказ № 24 від 20.05.1984;
- № 16 15.05.1985 «Принят на должность ст. инженера» (російською мовою), наказ № 24 від 20.05.1985;
- № 17 21.05.1985 «Приказ № 17 от 29 апреля 1985 г. № 24 от 20 мая п. 4 считать недействительным. Трудовые отношения не прекращал, продолжает работать» (російською мовою), наказ № 26 від 21.05.1985;
- № 18 01.08.1985 «В соответствии со ст. 44 основ исправительно-трудового законодательства Союза ССР и союзных республик с 1 августа 1985 г. по 1 июля 1986 г. в общий трудовой стаж не засчитывать» (російською мовою), наказ № 54 від 28.07.1986.
У зв'язку з вище зазначеним, відповідачем прийнято рішення не зараховувати до загального страхового стажу період роботи позивача в кінотеатрі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 06.05.1985 по 31.07.1985, так як записи № 15, № 16, № 17, які відміняють запис про звільнення, викликають сумніви в їх дійсності. Записи № 15 та №16 трудової книжки не завірено печаткою підприємства, а запис № 17 не завірено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства.
Також відповідачем прийнято рішення не зараховувати до загального страхового стажу період роботи з 01.07.1986 по 07.06.2002 згідно з записом № 18 трудової книжки у зв'язку з тим, що у цьому запису наявна розбіжність дати внесення запису та дати видання наказу більше ніж тижневий строк, що є порушенням п. 2 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях» від 20.06.1974 № 162 (а.с.6-7).
Позивач, не погоджуючись із відмовою у перерахунку пенсії, звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд зазначає, що спірним питанням у даній справі є не здійснення відповідачем перерахунку пенсії на підставі наданих позивачем документів, а саме: довідки від 07.08.2017 № 99; довідки від 07.08.2017 № 98; довідки від 06.03.2017 № 75; довідки від 06.03.2017 № 76; довідки від 07.08.2017 № 73; довідки від 28.07.2017 № 109; довідки від 30.08.2017 № 40; довідки від 30.08.2017 № 41; довідки від 31.07.2017 № В-58/06-06; довідки від 31.08.2017 № 7; довідки від 31.07.2017 № В-58/06-06.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями ст.3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: основи соціального захисту.
Конституційне поняття Закон України, на відміну від поняття законодавство України , не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулює Закон України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058-IV). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.24 цього Закону страховий стаж (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 ст.24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відтак, страховий стаж набутий до 01.01.2004, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Абзацом 1 ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховуються до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.62 Закону від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та ч. 1 ст.48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також тих випадків, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містять неправильні чи неточні записи про періоди роботи для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Крім того, відповідно до п. 2.3 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях», затвердженою постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 № 162 (яка була чинна на момент внесення відомостей до трудової книжки) - всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевод на іншу постійну роботу або звільнення, а також нагородження та заохоченнях вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - у день звільнення та мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Суд зазначає, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи з 06.05.1985 по 31.07.1985 та з 01.07.1986 по 07.06.2002, проте вони дійсно мають суперечності щодо їх внесення.
Отже, для підтвердження своєї роботи на відповідному підприємстві позивач мав би надати уточнюючі довідки. Однак, судом встановлено, що довідка від 07.08.2017 № 99; довідка від 07.08.2017 № 98; довідка від 06.03.2017 № 75; довідка від 06.03.2017 № 76; довідка від 07.08.2017 № 73; довідка від 28.07.2017 № 109; довідка від 30.08.2017 № 40; довідка від 30.08.2017 № 41; довідка від 31.07.2017 № В-58/06-06; довідка від 31.08.2017 № 7; довідка від 31.07.2017 № В-58/06-06 не були надані позивачем пенсійному органу.
Вказане також підтверджує позивач у своїй позовній заяві.
При цьому, суд не вправі досліджувати відомості, які містяться у вказаних архівних довідках, на предмет співпадіння або, навпаки, розбіжності із записами у трудових книжках; наявності відомостей про умови праці та характер виконуваної роботи, оскільки вказані довідки не перебували на розгляді у відповідача.
На переконання суду, основною засадою (принципом) адміністративного судочинства є, зокрема змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Статтею 77 КАС України визначено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За принципом змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, на позивача, поряд із обов'язком довести факт порушення свого суб'єктивного права відповідачем, також покладено обов'язок довести підставу позову, а саме: обставини, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги і з якими закон пов'язує настання певних правових наслідків, тобто можливість задоволення позову.
Із цих положень випливає необхідність доведення для задоволення позову таких фактів: наявність обставин, з якими закон пов'язує настання певних правових наслідків для позивача (тобто доведення заявленої підстави позову) та факт порушення його суб'єктивного права відповідачем. Недоведеність цих фактів є підставою для відмови в позові за недоведеністю (необґрунтованістю) позовних вимог.
Суд звертає увагу, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження надання відповідачу архівних довідок.
На думку суду, наразі вимоги позивача щодо визнання рішення протиправним та зобов'язання переглянути заяву позивача від 05.11.2020 про перерахунок пенсії, врахувавши при перерахунку пенсії наступні документи: довідку від 07.08.2017 № 99; довідку від 07.08.2017 № 98; довідку від 06.03.2017 № 75; довідку від 06.03.2017 № 76; довідку від 07.08.2017 № 73; довідку від 28.07.2017 № 109; довідку від 30.08.2017 № 40; довідку від 30.08.2017 № 41; довідку від 31.07.2017 № В-58/06-06; довідку від 31.08.2017 № 7; довідку від 31.07.2017 № В-58/06-06, а також здійснити перерахунок пенсії з моменту звернення із заявою, а саме з 05.11.2020 є передчасними, адже позивач ще не звертався до Пенсійного орану із вказаними довідками, а тому і не отримував відмову.
Крім того, суд наголошує, що у своїй позовній заяві позивач не просить суд зарахувати певні періоди його роботи до страхового стажу, а отже вказані питання не віднесені до предмету позову.
На думку суду, відповідачем жодним чином не порушено приписів чинного законодавства ані в частині здійснення перевірки відомостей, що були надані позивачем для перерахунку пенсії, ані в частині відмови у здійснені такого перерахунку.
Суд зазначає, що зміст спірного рішення відповідача від 26.11.2020, який є індивідуально-правовим актом і породжує права та обов'язки для позивача, відповідає вимогам, визначеним у ст. 2 КАС України.
На переконання суду, спірне рішення винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації та інше, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню.
Вимога ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача повторно переглянути заяву від 05.11.2020 про перерахунок пенсії, врахувавши при перерахунку пенсії наступні документи: довідку від 07.08.2017 № 99; довідку від 07.08.2017 № 98; довідку від 06.03.2017 № 75; довідку від 06.03.2017 № 76; довідку від 07.08.2017 № 73; довідку від 28.07.2017 № 109; довідку від 30.08.2017 № 40; довідку від 30.08.2017 № 41; довідку від 31.07.2017 № В-58/06-06; довідку від 31.08.2017 № 7; довідку від 31.07.2017 № В-58/06-06, а також здійснити перерахунок пенсії з моменту звернення із заявою, а саме з 05.11.2020 також не підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено правомірність відмови позивачу у перерахунку призначеної пенсії.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судові витрати не підлягають розподілу через відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 2,5-10, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а) про визнання протиправним та скасування рішення від 26.11.2020, а також зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Повний текст рішення складено 23.04.2021.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб