Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 квітня 2021 р. Справа№200/10093/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Кульматицькій В.М.,
за участю:
представника позивача - Борозенцева С.В.,
представника відповідача - Винятинської І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
Приватне мале виробничо-впроваджувальне підприємство «Протех» (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови № ДЦ11125/2073/НД/АВ/СПТД-ФС від 24 квітня 2020 року про накладення штрафу у розмірі 75 568 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем було заплановано проведення інспекційного відвідування Приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, однак, інспекційне відвідування проведено не було. Не зважаючи на надання особам контролюючого органу всіх необхідних оригіналів документів, вони відмовились проводити перевірку та склали акт про неможливість проведення інспекційного відвідування. В подальшому на підставі вказаного акту, постановою від 24 квітня 2020 року на позивача накладено штраф у розмірі 75 568 грн.
Позивач вважає постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки посадовим особам контролюючого органу було надано повний доступ до всіх приміщень підприємства, де вони провели бесіди з працівниками підприємства. Також було запропоновано для роботи з документами офісні приміщення та всі необхідні оригінали документів.
Ухвалою суду від 04 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.
11 січня 2021 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Головного управління Держпраці у Донецькій області заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що ані норми Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 823, ані положеннями Конвенції Міжнародної організації «Про інспекцію праці у промисловості і торгівлі» не передбачено імперативного обов'язку інспекторів праці ознайомлення з оригіналами документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування.
Під час проведення інспекційного відвідування, інспектором праці було винесено вимогу про надання завірених належним чином документів у строк до 09 год. 00 хв. 10 березня 2020 року. У зв'язку зі спливом строку для надання документів, інспекторами праці було здійснено вихід за місцезнаходженням юридичної особи, де керівник підприємства повідомив про те, що не зобов'язаний надавати копії документів та про те, що оригінали документів будуть надані після внесення запису про проведення інспекційного відвідування до журналу перевірок. Жодних оригіналів документів інспекторам праці надано не було.
Враховуючи те, що на вимогу про надання документів станом на 12 березня 2020 року підприємством не було надано жодних копій документів, чим було створено перешкоди у діяльності інспектора праці, складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування на підставі якого було винесено постанову про накладення штрафу.
Ухвалою суду від 11 січня 2021 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року задоволено клопотання сторін про зміну відповідача його правонаступником, замінено відповідача Головне управління Держпраці у Донецькій області на правонаступника Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (далі - відповідач).
Ухвалою суду від 02 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - приватне мале виробничо-впроваджувальне підприємство «Протех», код ЄДРПОУ 13540086, місцезнаходження юридичної особи: м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 20.
Судом встановлено, що 27 лютого 2020 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області було сформовано направлення на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин з 02 березня 2020 року. Підстава для здійснення інспекційного відвідування - наказ від 25 лютого 2020 року № 240.
05 березня 2020 року інспектором праці Винятинською І.М. було сформовано вимогу № ДЦ11125/2073/ПД про надання у строк до 09 год. 00 хв. 10 березня 2020 року документів, які необхідні для проведення інспекційного відвідування, які завірені належним чином, а саме: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг зі Статуту підприємства щодо повноважень директора, наказ про призначення директора, витяг з реєстру платників податків, трудові договори (контракти) (оформлені наказом чи розпорядженням) з усіма працівниками, які прийняті з 05 квітня 2019 року по теперішній час та всіма працівниками, які працюють станом на 05 березня 2020 року, повідомлення про прийом на роботу працівників та квитанція № 2 про його отримання органами ДПС, звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (таблиці 5 та 6) за січень 2020 року, табеля обліку робочого часу за період квітень 2019 року по лютий 2020 року, інші документи, які мають суттєве значення щодо оформлення трудових відносин.
Вказана вимога була отримана директором підприємства 05 березня 2020 року, про що свідчить відповідний підпис.
На зазначену вимогу директор підприємства направив на адресу контролюючого органу лист (скаргу) на вимогу інспектора праці, в якій просив вжити заходи щодо припинення незаконних вимог інспекторів праці та повідомив про те, що провівши інспекційне відвідування та отримавши персональні дані, працівників інспектори праці відмовились від фактичної перевірки оформлених трудових відносин підприємства з цими працівниками, а також відмовились реєструвати в книзі перевірок, яка була надана для обов'язкової реєстрації згідно діючого законодавства. Також у листі зазначено про те, що інспектори праці вимагали велику кількість копій документів, надання яких виходить за рамки повноважень інспектора.
На вказаний лист відповідач надав відповідь листом від 06 березня 2020 року № 04.2-16-9/1434/20, який був вручений директору підприємства 12 березня 2020 року, що підтверджується дослідженим судом відеозаписом. Крім того, вказаний лист надійшов на адресу підприємства засобами поштового зв'язку 13 березня 2020 року.
У зазначеному листі зазначено про додержання інспекторами праці вимог чинного законодавства під час проведення інспекційного відвідування.
12 березня 2020 року інспекторами праці було здійснено вихід за адресою місцезнаходження підприємства, а саме: м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 20, під час якого, уповноваженими особами контролюючого органу було запропоновано надати копії документів, які зазначені у вимозі.
У зв'язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та у зв'язку з ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів: п. 1.7 вимоги про надання документів від 05 березня 2020 року ДЦ 11125/2073/ПД, 12 березня 2020 року інспектором праці було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ДЦ11125/2073/НД/АВ.
Директор підприємства відмовився від підпису у вказаному акті.
На вказаний акт позивач листом від 13 березня 2020 року № 1303/-1 повідомив про не погодження з висновками акту про неможливість проведення інспекційного відвідування. В листі роз'яснено, що на вимогу інспекторів праці, їм було надано для проведення перевірки всі необхідні оригінали документів та роз'яснено про неможливість надати копії бажаних документів в тому числі з організаційно-матеріальних причин.
На вказаний лист відповідач надав відповідь листом від 06 квітня 2020 року №04.2-11-8/2154/20, в якому роз'яснено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю та зазначено, що на вимогу про надання документів від 05 березня 2020 року підприємством не було надано жодних копій документів зазначених у її пунктах, а отже висновки акту відповідають обставинам та вимогам чинного законодавства.
На адресу позивача було направлено повідомлення про дату одержання документів, а саме акта про неможливість проведення інспекційного відвідування №ДЦ11125/2073/НД/АВ від 12 березня 2020 року. У повідомленні роз'яснено про порядок накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Відповідно до листа від 03 квітня 2020 року № 0304/-1на «Повідомлення про дату одержання документів № 04.2-16-9/1525/20 від 13.03.2020 р.» позивач просив розглянути «Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування» №ДЦ11125/2073/НД/АВ від 12.03.2020 р. разом з листом №1303/1 від 13 березня 2020 та надав копії документів, а саме: копії трудових договорів, копію рішення власника про призначення директора, копію виписки з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію звіту прос уми нарахованої заробітної плати за страхових осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, копію довідки про взяття на облік платника податків, копію повідомлення про прийняття працівника на роботу.
24 квітня 2020 року відповідачем було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ДЦ11125/2073/НД/АВ/СПТД-ФС якою на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 75 568 грн.
Відповідно до платіжного доручення від 05 травня 2020 року №2054 згідно вказаної постанови було сплачено 50% суми штрафу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 затверджено Порядок здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 5 Порядку № 823 Підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, доручення Прем'єр-міністра України.
Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів (п. 9 Порядку № 823).
Відповідно до п. 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:
1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;
3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7) отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Пунктом 11 Порядку № 823 встановлено, що вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Відповідно до п.п. 14, 15 Порядку № 823 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
Копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
Як вже зазначалось раніше, судом встановлено, що 05 березня 2020 року інспектором праці була сформована вимога про надання завірених належним чином копій документів у строк до 10 березня 2020 року об 09 год. 00 хв., яка отримана директором підприємства 05 березня 2020 року.
На вказану вимогу позивач надав відповідь № 2003/2020 (скаргу) в якій просив вжити заходи для припинення незаконних дій інспекторів праці.
Відповідно до п. 26 Порядку № 823 Припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені відповідно у десятиденний та одноденний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.
У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до Голови або заступника Голови Держпраці.
Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги інспектора праці.
Скарга розглядається у 30-денний строк після дня її надходження, якщо інше не встановлено законом.
На час розгляду скарги рішенням керівника або заступника органу контролю проведення інспекційного відвідування зупиняється.
Відповідач листом від 06 березня 2020 року № 04.2-16-9/1434/20 надав відповідь на скаргу позивача, після чого 12 березня 2020 року інспекторами праці було здійснено вихід за місцезнаходженням юридичної особи, під час якого позивача було повідомлено про продовження строку проведення інспекційного відвідування та надання витребуваних у вимозі документів, який був призупинений у зв'язку з поданням скарги на вимогу.
Суд звертає увагу позивача, що повідомлення про продовження строку проведення інспекційного відвідування безпосередньо під час проведення такого відвідування не нівелює обов'язку суб'єкта господарювання надати копії документів, які зазначені у вимозі інспектора праці.
У судовому засіданні судом досліджено відеозапис виходу інспекторів праці за місцезнаходженням юридичної особи 12 березня 2020 року, з якого вбачається, що керівник підприємства відмовився надавати копії документів, які зазначені у вимозі інспектора праці та запропонував інспекторам праці оглянути оригінали документів за умови внесення запису про проведення інспекційного відвідування до журналу перевірок. Інспектор праці відмовилась від внесення такого запису, у зв'язку з чим оригінали документів надані не були.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 8 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Разом з цим, в даному випадку інспекційне відвідування не було проведено, про що складено відповідний акт. Зазначене виключає обов'язок інспектора вносити запис про його проведення до журналу реєстрації заходів державного нагляду.
Для всебічного з'ясування всіх обставин по справі судом допитано свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
У відповідності до приписів КАС України, вони склали присяги свідків та попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Свідкам роз'яснено приписи ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Про вказані обставини зазначеними особами складено розписки.
Свідок ОСОБА_1 , директор приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» у судовому засіданні пояснив, що інспектора праці вимагали копії документів, однак у зв'язку з великою кількістю документів та тим, що на його думку, працівниками відповідача були перевищені межі наданих їм повноважень, копії документів інспекторам праці надані не були. 12 березня 2020 року інспекторам праці було знову запропоновано надати оригінали документів.
Свідок ОСОБА_3 , бухгалтер на приватному малому виробничо-впроваджувальному підприємстві «Протех» у судовому засіданні пояснила, що копії документів, що визначені у вимозі не були надані у зв'язку з тим, що виготовлення таких копій вимагало багато часу. Працівникам відповідача було запропоновано дослідити оригінали запитуваних у вимозі документів, однак останні відмовились оглядати оригінали документів.
Свідок ОСОБА_2 , яка приймала участь у проведенні інспекційного відвідування у якості інспектора праці у судовому засіданні пояснила, що 05 березня 2020 року директором підприємства було отриману вимогу. 05 березня 2020 року позивачем було надано скаргу на вимогу, у зв'язку з чим строк виконання вимоги був призупинений. Після надання відповіді на скаргу позивача, строк виконання вимоги був поновлений та 12 березня 2020 року працівниками контролюючого органу було здійснено вихід за місцезнаходженням юридичної особи. Пояснила, що керівник підприємства запропоновував ознайомитись із оригіналами документів, однак відмовився надати копії документів в подальшому.
Оцінуючи у сукупності вищенаведені докази та показання свідків, суд приходить до висновку про наявність факту створення позивачем перешкод у проведенні інспекційного відвідування шляхом ненадання документів, зазначених у вимозі інспектора праці, які необхідні для проведення інспекційного відвідування, а тому інспекторами праці правомірно складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування.
Відповідно до ч.1 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абз. 7,8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).
Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі:
рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису;
акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;
акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;
акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Відповідно до п. 3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Судом встановлено, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 12 березня 2020 року № ДЦ11125/2073/НД/АВ був складний у присутності керівника суб'єкта господарювання, від підпису якого він відмовився, що підтверджено відповідним записом у акті.
24 квітня 2020 року, тобто у межах встановленого Порядком № 509 строку, відповідачем було винесено постанову № ДЦ11125/2073/НД/АВ/СПТД-ФС.
Враховуючи факт здійснення перешкод Приватним малим виробничо-впроваджувальним підприємством «Протех» у проведені інспекційного відвідування, суд приходить до висновку, що притягуючи позивача до відповідальності за ч.2 ст. 265 КЗпП України, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством. Доводи позивача не спростовують правомірності спірної постанови, не дають суду підстав для визнання її протиправною та скасування.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати не відшкодовуються.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.
Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 12 квітня 2021 року.
Повний текст рішення складено 22 квітня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Є.І. Грищенко