Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 квітня 2021 р. Справа№200/2704/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, управління) про:
- визнання дій щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправними, зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах з урахуванням даних: виписка із наказу ОБ №411 від 27 вересня 1995 року; виписка із наказу ОБ № 534 від 16 листопада 2001 року; виписка із наказу ОД № 494 від 15 листопада 2006 року; виписка із наказу ОД № 7 від 28 березня 2005 року; довідка про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній № 375 від 27 травня 2020 року; довідка про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній № 376 від 27 травня 2020 року; довідка про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній № 701 від 22 вересня 2020 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 19 жовтня 2020 року про призначення пенсії за віком з урахуванням до пільгового стажу періодів роботи, які зазначено у документах: виписка із наказу ОБ №411 від 27 вересня 1995 року; виписка із наказу ОБ № 534 від 16 листопада 2001 року; виписка із наказу ОД № 494 від 15 листопада 2006 року; виписка із наказу ОД № 7 від 28 березня 2005 року; довідка про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній № 375 від 27 травня 2020 року; довідка про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній № 376 від 27 травня 2020 року; довідка про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній № 701 від 22 вересня 2020 року.
Станом на дату подання позову до суду, тобто, на 10 березня 2021 року жодної відповіді від управління позивач не отримав.
Вважає, що вказані вище документи не прийнято до розгляду відповідачем, оскільки вони видані окупаційною владою так званої «ДНР». Такі дії вважає протиправними та просить суд зобов'язати відповідача врахувати вказані документи при розрахунку пільгового стажу при призначенні пенсії за віком.
Ухвалою суду від 19 березня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
19 квітня 2021 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що 17 січня 2020 року позивач особисто звернувся до управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
До заяви було додано трудові книжки АД № 819776 від 01 грудня 2017 року та НОМЕР_1 від 20 липня 1988 року, військовий квиток, диплом про навчання, довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу, паспорт, індивідуальний податковий номер.
Рішенням від 23 січня 2020 року позивачеві призначено пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 11 січня 2020 року.
Крім того, у відзиві відповідач наголосив, що у своїй заяві від 17 січня 2020 року позивач власноруч зазначив щодо прийняття заяви та призначенні пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи за даними трудової книжки та персоніфікованого обліку, у зв'язку із чим, пільговий стаж позивача зараховано з 01 січня 1999 року по 31 грудня 2008 року на підставі відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Також відповідачем зазначено, що у розписці-повідомленні позивачеві повідомлено про необхідність надання додаткових довідок про підтвердження пільгового стажу протягом трьох місяців із дня повідомлення. У вказаний строк жодних додаткових документів від відповідача не надходило.
27 жовтня 2020 року управлінням отримано від позивача заяву від 19 жовтня 2020 року про призначення пенсії за віком з урахуванням документів, які було подано у копіях.
У відзиві управлінням наголошено, що документи про стаж у відповідності до чинного законодавства подаються лише в оригіналі.
Листом від 06 листопада 2020 року позивачеві роз'яснено, що він вже є отримувачем пенсії та роз'яснено порядок звернення до Пенсійного фонду.
Жодних рішень щодо прийняття або неприйняття спірних довідок та наказів про атестацію робочих місць управлінням не приймалось, оскільки вказані документи подано у незасвідчених копіях, а повторне призначення пенсії чинним законодавством не передбачено.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Судом встановлено, що 17 січня 2020 року позивач звернувся до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 947 про призначення пенсії за віком із поміткою «наполягаю на прийнятті заяви».
До заяви було додано довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудову книжку, військовий квиток, диплом, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до розписки-повідомлення, відповідачем зазначено, що позивачеві у строк до 17 квітня 2020 року необхідно надати довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, та заяву про спосіб виплати пенсії.
Рішенням управління від 22 січня 2020 року № 057150005175 позивачеві призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 11 січня 2020 року.
19 жовтня 2020 року позивач звернувся до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком.
До заяви було додано довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудову книжку, військовий квиток, виписку із наказу ОБ №411 від 27 вересня 1995 року, виписку із наказу ОБ № 534 від 16 листопада 2001 року, виписку із наказу ОД № 494 від 15 листопада 2006 року, виписку із наказу ОД № 7 від 28 березня 2005 року, довідку про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній № 375 від 27 травня 2020 року, довідку про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній № 376 від 27 травня 2020 року, довідку про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній № 701 від 22 вересня 2020 року.
На вказану заяву відповідачем у порядку Закону України «Про звернення громадян» надано відповідь від 06 листопада 2020 року № 0580-03-8/20914, відповідно до якої позивачеві необхідно звернутись з документами до управління Пенсійного фонду особисто або надати заяву та скановані документи через засоби Веб-порталу Пенсійного фонду України за допомогою ЕЦП. Крім того вказаним листом роз'яснено порядок звернення до Пенсійного фонду через електронний кабінет та особисто.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних обставин, а також у старості в інших випадках, передбачених законом.
Визначене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон №1058), яким встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.
Відповідно до п. 1 та п. 4 статті 8 Закону України від 09.07.2006 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на рівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надані Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п'ятий пункту 1.9 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку 22-1).
Абзацом першим пункту 2.7 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що у разі звернення пенсіонера з заявою про перерахунок пенсії, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії. При цьому, рішення про відмову в перерахунку пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в адміністративній справі № 541/543/17-а.
Суд вважає за необхідне зазначити, що зміст наданої заяви позивача від 19 жовтня 2020 року очевидно дає змогу оцінити намір останнього щодо перерахунку пенсії.
Разом з тим, відповідачем не надано оцінку наданим документам та не прийнято відповідне рішення щодо врахування або неврахування наявних у них відомостей при перерахунку пенсії позивача.
Суд не погоджується з діями відповідача, викладеними у його листі від 06 листопада 2020 року № 0580-03-8/20914 щодо розгляду заяви позивача в порядку Закону України «Про звернення громадян», оскільки зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, передбаченого Порядком № 22-1, отже, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера.
Крім того, суд не приймає доводів відповідача, викладених у відзиві, щодо надання спірних документів у копіях, які не засвідчено, оскільки, як вже зазначалось судом раніше, у відповідності до Порядку № 22-1 відповідач повинен був надати оцінку поданим документам та винести вмотивоване рішення щодо них.
Разом з цим суд звертає увагу, що відповідно до п. 4.2 Порядку (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків в органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення. Такі повноваження повинні бути використані з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.
Доказів роз'яснення позивачеві недоліків його заяви від 19 жовтня 2020 року та доданих до неї документів відповідачем до суду не надано.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не розгляді заяви позивача від 19 жовтня 2020 року у порядку, визначеному положеннями Закону № 1058 та Порядку № 22-1. При цьому суд звертає увагу позивача, що управлінням не приймалось рішення про відмову у призначенні йому пенсії, а навпаки рішенням від 22 січня 2020 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 11 січня 2020 року, а тому позовні вимоги про визнання дії управління щодо відмови у призначенні пенсії протиправними та зобов'язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах з урахуванням наданих ним документів, задоволенню не підлягають.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v.Ukraine), заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п.158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v.Ukraine), заява №20390/07).
Разом з цим, суд зазначає, що статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і нових.
Суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та встановлювати наявність чи відсутність права на призначення пенсії.
Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у разі помилкового обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права чи неналежного формулювання позовних вимог, адміністративні суди мають право на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.
Враховуючи викладене, суд з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача, вважає за необхідне змінити обраний позивачем спосіб захисту порушеного права на належний шляхом визнання протиправною бездіяльність управління щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 жовтня 2020 року відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 19 жовтня 2020 року та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 11 березня 2021 року № 3017483925, судові витрати у розмірі 454,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 жовтня 2020 року відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87545, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, код ЄДРПОУ 42171861) розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) від 19 жовтня 2020 року та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87545, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, код ЄДРПОУ 42171861) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 19 квітня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Є.І. Грищенко