Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 квітня 2021 р. Справа№200/2406/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просила суд:
визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати пенсії за період з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2018 року в сумі 36975,95 грн.,
стягнути заборгованість по пенсії за період з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2018 року в сумі 36975,95 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. На виконання рішення суду в адміністративній справі № 200/2147/19-а позивачу нарахована, але не виплачена пенсія в розмірі 36975,95 грн. Заборгованість не виплачується у зв'язку з відсутністю фінансування територіального управління. Позивач такі дії вважає незаконними, оскільки вони порушують конституційне право на володіння власністю, в зв'язку з чим звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою від 10 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі та відкрито спрощене позовне провадження.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заборгованість з пенсійних виплат за період з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2018 року в сумі 36975,95 грн. позивачу нарахована, проте не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та фактично буде виплачена після отримання додаткового фінансування. З метою дотримання вимог законодавства щодо виконання рішень суду відповідачем надсилається інформація до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо рішень суду, які набрали законної сили та потребують проведення фінансування.
Кошти державного бюджету надходять до управління від Головного управління, а відсутність відповідного фінансування зумовлена дефіцитом бюджетних призначень у загальнодержавному масштабі. Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки невиплата грошових коштів за відсутності фінансування не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин.
З'ясовуючи обставини справи, судом встановлено таке.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у справі № 200/2147/19-а визнано протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2018 року та зобов'язано поновити виплату пенсії та сплатити заборгованість за вказаний період.
Вказане судове рішення набрало законної сили 01 липня 2019 року.
Згідно з наданої відповідачем довідки про нараховану пенсію випливає, що позивачу нарахована, але не виплачена пенсія за період 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2018 року в розмірі 36975,95 грн.
З урахуванням встановлених у справі обставин, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у справі № 200/2147/19-а в частині здійснення ОСОБА_1 фактичної виплати заборгованості з пенсії залишається невиконаним.
Також суд зазначає, що з дати здійснення відповідачем нарахування належної позивачеві пенсії, між сторонами виникли інші правовідносини, а саме щодо невчинення відповідачем дій з фактичної виплати позивачу нарахованих коштів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Преамбулою Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Згідно з частиною 2 статі 13 цього Закону судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі" проти Італії («Immobiliare Saffi «проти Італії»), заява № 22774/93, п. 66.
Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Першого Протоколу (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» від 29.06.2004 № 18966/02).
У справі п. 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04, п. 54) ЄСПЛ, посилаючись на попередню практику, зазначив, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі «Войтенко проти України» від 29.06.2004 № 18966/02; рішення у справі «Ромашов проти України», № 67534/01, від 27 липня 2004 року; у справі «Дубенко проти України», № 74221/01, від 11 січня 2005 року; та у справі «Козачек проти України», № 29508/04, від 7 грудня 2006 року). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі «Шмалько проти України», № 60750/00, п. 44, від 20 липня 2004 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України», № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, і у справі «Крищук проти України», № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).
У цій справі судом встановлено, що остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення, ухвалене на користь позивача, залишається невиконаним, що свідчить про порушення права позивача на виконання судового рішення без зайвих затримок та становить втручання у його право на мирне володіння присудженими грошовими коштами.
Наявність у позивача права на отримання відповідних виплат встановлена рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у справі № 200/2147/19-а, яке набрало законної сили, і це право не може бути скасоване з підстав відсутності фінансування такого виду виплат з державного бюджету.
При цьому суд зауважує, що задоволення заявлених вимог у цій справі не є повторним задоволенням однакових вимог між тими ж сторонами, оскільки на відміну від справи № 200/2147/19-а, де були заявлені вимоги зобов'язального характеру, у цій справі позивач просить стягнути суму наявної заборгованості. Враховуючи, що у цій справі позивачем заявлений інший предмет позову, як матеріально-правова вимога, підстави для закриття провадження у справі відсутні.
Крім того, суд враховує, що до моменту порушення прав позивача, йому була призначена пенсія, отже, витрати на її сплату були заплановані та передбачені відповідним бюджетом Пенсійного фонду. Натомість, заборгованість перед позивачем виникла саме через порушення з боку відповідача, що встановлено рішенням суду у справі № 200/2147/19-а. Вказані обставини спростовують доводи відповідача про відсутність необхідних коштів у Державному бюджеті.
Крім того, ігнорування судових рішень, які набрали законної сили, з боку органу Пенсійного фонду України у сфері функціональних правовідносин порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову, що закріплено у статті 6 Конституції України.
Отже, при розгляді цієї справи судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо невиплати належних позивачеві грошових сум всупереч вимогам закону та судового рішення, яке набрало законної сили.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачеві суми нарахованої пенсії 93188,45 грн.
Відповідно до приписів частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю [...].
При розгляді цієї справи судом встановлений факт протиправної бездіяльності відповідача, який знаходиться у безпосередньому причинному зв'язку з негативними наслідками для позивача, пов'язаними з неотриманням останньою належних йому сум пенсії.
Крім того, судом встановлено, що вказана бездіяльність суперечить встановленим функціональним обов'язкам відповідача та не відповідає спеціальним нормативним актам, які регулюють його діяльність. За вказаних обставин допущені відповідачем порушення виходять за межі його компетенції та містять всі ознаки деліктного правовідношення, що є підставою для застосування пункту 6 частини 2 статті 245 КАС України шляхом стягнення з відповідача шкоди, заподіяної його протиправною бездіяльністю, в розмірі невиплаченої пенсії.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання встановлює Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-VI, який набрав чинності 1 січня 2013 року.
За приписами статті 3 вказаного Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
За таких обставин, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлений спеціальний порядок виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган. Крім того, вказаний Закон визначає доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу під час виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган.
Враховуючи наявність у позивача права на отримання нарахованих відповідачем коштів, суд з метою захисту прав позивача на мирне володіння майном, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 36975,95 грн., оскільки судове рішення зобов'язального характеру з 2019 року не призвело до поновлення вищезазначеного права позивача.
Саме такий спосіб захисту забезпечить можливість позивачу домогтися виконання судового рішення, ухваленого на її користь, та отримання присуджених сум.
З наведених підстав позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 133 КАС якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою суду від 10 березня 2021 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету судовий збір за подання до адміністративного суду позову майнового характеру.
Керуючись статтями 2, 133, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, код ЄДРПОУ 42171400) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 РНОКПП ( НОМЕР_1 ) за період з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2018 року в сумі 36975,95 грн.
Стягнути з Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, код ЄДРПОУ 42171400) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму нарахованої пенсії за період з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2018 року в розмірі 36975 (тридцять шість тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 95 коп.
Стягнути з Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, код ЄДРПОУ 42171400) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України - 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 23 квітня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.А. Чекменьов