Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 квітня 2021 р. Справа№200/9108/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, в якому просить суд:
визнати протиправними дії щодо відмови у виплаті заборгованості з травня 2014 року по грудень 2019 року компенсації 25 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я відповідно до пункту 6 статті 21 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
зобов'язати нарахувати та виплатити заборгованість з травня 2014 року по грудень 2019 року компенсації 25 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я відповідно до пункту 6 статті 21 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є отримувачем соціальної допомоги як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи. Одночасно позивач перебуває на обліку у відповідача як внутрішньо переміщена особа. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду відповідач з січня 2020 року поновив нарахування та виплату компенсації 25 процентів вартості продуктів харчування, проте заборгованість з вказаних виплат за період з травня 2014 року по грудень 2019 року не виплачує посилаючись на відсутність порядку здійснення вказаних виплат. Позивач вважає вказані дії протиправними на підставі чого просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 12 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху.
Відповідно до ухвали від 19 листопада 2020 року позовну заяву повернуто разом з усіма доданими до неї документами.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто для продовження розгляду.
Ухвалою від 01 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що виплата компенсації вартості продуктів харчування здійснюється починаючи з місяця звернення. Отже позивачу правомірно призначено вказану компенсацію з дня звернення з заявою від 16 січня 2020 року та продовжує виплачуватись щомісячно. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 .
16 січня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою на отримання компенсаційних виплат згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
30 січня 2020 року Управлінням складено акт № 204 обстеження матеріально-побутових умов сім'ї відповідно до якого 27 січня 2020 року заявник був відсутній за адресою місця проживання.
Комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам відмовлено ОСОБА_1 у призначенні компенсації вартості продуктів харчування відповідно до витягу з протоколу № 9 від 04 лютого 2020 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року в адміністративній справі № 200/3359/20-а задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом:
визнання протиправними дії управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 компенсації 25 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я відповідно до пункту 6 статті 21 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
зобов'язання управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради повторно розглянути заяву про призначення виплати компенсації 25 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я відповідно до пункту 6 статті 21 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням висновків суду.
З 16 січня 2020 року позивачу виплачується компенсація 25 процентів вартості продуктів харчування, що не заперечується сторонами.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати заборгованості з компенсаційних виплат позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам з урахуванням встановлених обставин справи, суд зазначає про таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 21 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 25 процентів вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 3 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 (в редакції від 16.08.2019 року) призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за єдиною заявою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1146 ( 1146-2002-п ) «Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги».
Органи соціального захисту населення, що проводять нарахування та виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12 ) (далі - Закон), звіряють у разі потреби отриману від громадян інформацію щодо правомірності нарахування компенсаційних виплат з відділами персоніфікованого обліку згідно з Єдиним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 ( 117-2003-п ).
Виплата компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг у разі, коли вперше встановлено відповідний статус постраждалої особи і видано відповідне посвідчення, проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення встановленого зразка.
Разом з тим, як слідує з матеріалів адміністративної справи, позивач з відповідною заявою про отримання компенсації 25 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я відповідно до пункту 6 статті 21 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» звернувся до відповідача 16 січня 2020 року.
Позивачем до позовної заяви не долучено жодних доказів того, що ним вживались заходи, визначені Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936, спрямовані на реалізацію свого права на отримання вказаної допомоги. Доказів подання заяви до відповідача про призначення допомоги певних видів та надання пільг, як того вимагає Порядок № 936, до звернення в січні 2020 року, суду не надано.
Підставами для визнання протиправними дій чи скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який вчинив ці дії чи прийняв рішення. При цьому обов'язковою умовою оскарження дій, рішень є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За приписами статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи те, що позивач не перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Костянтинівської міської ради як отримувач компенсації 25 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я відповідно до пункту 6 статті 21 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із відповідною заявою про призначення вказаної допомоги до відповідача не звертався, підстав для зобов'язання провести нарахування та виплати заборгованість з травня 2014 року по грудень 2019 року немає.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність доказів звернення позивача з заявами про призначення допомоги до січня 2020 року, перевіривши дії відповідача на відповідність вказаним критеріям суд не знайшов підстав для задоволення адміністративного позову
Отже суд доходить висновку про необґрунтованість пред'явленого позову та відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», як постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорій, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Громова, 14, код ЄДРПОУ 03197428) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 23 квітня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.А. Чекменьов