Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 квітня 2021 р. Справа№200/11700/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Сафронової Ю.Л. та учасників справи:
позивача - ОСОБА_1 ;
відповідача - Сельської О.З.;
третіх осіб - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про визнання протиправним та скасування наказу і зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Донецької обласної прокуратури (далі - відповідач), відповідно до якого, з урахуванням заяви про зміну предмету позовних вимог від 09 лютого 2021 року, яка була прийнята судом, просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури № 1264-к від 28.09.2020 про скасування з 11.09.2020 начальникам управлінь, відділів, їх заступникам, прокурорам прокуратури Донецької області надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, встановлену на підставі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури» та наказів прокурора Донецької області, яким їй скасовано надбавку, що є частиною її заробітної плати;
- визнати протиправним та скасувати в частині наказ виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури № 1264-к від 28.09.2020 щодо позбавлення її надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, яка є частиною її заробітної плати.
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу частину недоотриманої неюю заробітної плати у вигляді надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, яка виплачувалася їй до її звільнення з посади прокурора відділу на підставі наказу прокурора Донецької області №333-к від 22.04.2020, що не виплачено з 18.11.2020 після поновлення на посаді наказом № 1602-к від 10.11.2020 по теперішній час.
Позовні вимоги, серед іншого, мотивовані тим, що з розрахункового листа за листопад 2020 року позивачу стало відомо, що за відсутності законних підстав надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та інші премії, які складають 70% від її заробітної плати, вже не виплачуються.
Позивач вважає, що метою зазначеного є фінансовий тиск, що створює умови для звільнення за власним бажанням, що у свою чергу позбавить її у подальшому, права звернення до суду.
Позивач зазначає, що грубо порушуючи основоположні принципи Конституції України, рішення Конституційного Суду України виконувач обов'язків керівника обласного прокурора видав спірний наказ, яким позбавив її надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, встановлених на підставі п. 2 ПКМУ № 505 від 31.05.2012, тобто своїм наказом він допустив зворотну дію в часі нормативно- правового акту, який безпідставно погіршує матеріальне становище працівників прокуратури зазначених в наказі, що є неприпустимим.
Позбавлення її надбавки відбулося 11.09.2020, незважаючи на те, що на цей час вона не працювала в органах прокуратури, її поновлено на посаді наказом виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури №1602-к від 10.11.2020, за рішенням Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 200/4456/20-а.
Зазначає про те, що у спірному наказі не зазначено індивідуальних анкетних даних працівників прокуратури Донецької області, яких саме позбавлено надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, що взагалі є нонсенсом, так як виходячи зі змісту наказу не зрозуміло: якого саме працівника прокуратури позбавлено надбавки, у зв'язку з тим, що у наказі анкетні дані працівника прокуратури; конкретні підстави скасування надбавки щодо кожного працівника прокуратури, так як ці підстави не можуть бути узагальнені для всіх зазначених посад; повна назва посади працівників прокуратури, яких позбавлено надбавки. Вказує, що це робить для неї незрозумілим зміст зазначеного наказу в частині його юридичної сили щодо позбавлення її надбавки та його оскарження в судовому порядку, так як наказ не має індивідуальної дії щодо неї.
Вказує, що після її поновлення з 18.11.2020 року, на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області заробітну плату на тій же посаді їй зменшено більш ніж у 3,6 рази.
Стверджує, що скасована надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, згідно спірного наказу, що виданий виконувачем обов'язків керівника Донецької обласної прокуратури, не можуть бути скасовані ОСОБА_19 як посадовою особою, яка є правосуб'єктною посадовою особою іншого органу, а саме, виконувачем обов'язків керівника Донецької обласної прокуратури (діючого органу з 11.09.2020) не має законних підстав та повноважень для скасування наказу прокурора Донецької області (не діючий орган з 10.09.2020).
Вказує, що у порушення вимог ПКМУ № 505 від 31.05.2012 позивача позбавлено надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи без встановлення будь-яких фактів порушення трудової або виконавчої дисципліни.
Поряд з цим, прокурором Донецької області не видавалося жодного наказу щодо неналежного виконання позивачем обов'язків, передбачених наказом про розподіл обов'язків між працівниками відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області. Жодних порушень, виконавчої або трудової дисципліни нею не допущено.
Вважає, що невиплата суб'єктом владних повноважень позивачу частини заробітної плати, з 18.11.2020 по теперішній час, є незаконною, порушує її конституційні права на оплату праці, вимоги ст. 16 Закону України «Про прокуратуру», якою регламентовано гарантії незалежності прокурора, серед яких визначено належне матеріальне, соціальне забезпечення прокурора.
Відповідач проти позову заперечує, надав письмовий відзив на позов, відповідно до якого, серед іншого, зазначає про те, що всім прокурорам органів прокуратури, які переведені до обласної прокуратури, нарахування заробітної плати здійснюється на підставі та за нормами ст. 81 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурорам, які на теперішній час не переведені до обласної прокуратури, заробітна плата виплачується на підставі та за нормами постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 3 1.05.2012.
Вказує, що позивач не може бути переведена до Донецької обласної прокуратури на посаду прокурора через непроходження атестації, оплата її праці здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Зазначає, що виконувач обов'язків керівника прокуратури не погіршував умови оплати праці позивача, передбачені законом, а лише реалізував дискреційне право на встановлення (зняття) надбавки, яке йому надано законом.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу законів України про працю, ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Вважає, що підстав для виплати позивачу надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи не вбачається, з огляду на те, що позивач фактично не виконує функціональні обов'язки прокурора, що виключає інтенсивність, складність та напруженість у роботі.
У такій ситуації виконувач обов'язків керівника Донецької обласної прокуратури мав обгрунтовані підстави не виплачувати позивачеві надбавку за виконання особливо важливої роботи, яку їй було встановлено раніше.
Вказує, що наказом Генерального прокурора № 46ш від 08.09.2020 затверджено структуру та штатну чисельність апарату Донецької обласної прокуратури, якою не передбачено посаду прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області, яку обіймала позивач.
Від третьої особи ОСОБА_10 надійшли пояснення, відповідно до яких, серед іншого, зазначено, що за аналогічним предметом спору, нею було подано адміністративний позов, за яким відкрита справа № 200/10537/20-а, в якій рішенням від 02.03.2021 р. було повністю відмовлено у задоволені позовних вимог.
Із зазначеним рішенням третя особа не згодна та станом на теперішній час готується апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції.
У зв'язку з тим, що вона вважає, що в державі Україна немає чесного, безпринципного, об'єктивного судочинства і для отримання дійсно законного, справедливого рішення потрібно звертатись до Європейського суду з прав людини, тому вважає, що її пояснення взагалі не вплинуть будь-яким чином на ухвалення рішення у даній справі.
Приймаючи до уваги наведене, третя особа підтримує позовні вимоги та просить суд розглянути в розумні строки адміністративний позов та ухвалене рішення надіслати на її адресу для подальшого апеляційного, касаційного оскарження та звернення до Європейського суду з прав людини для отримання законного рішення.
Від третьої особи ОСОБА_2 надійшли пояснення, відповідно до яких, серед іншого, зазначено, що позовні вимоги обґрунтовані та законні.
18 січня 2021 року відкладено підготовче судове засідання до 01 лютого 2021 року.
01 лютого 2021 року відкладено підготовче судове засідання до 15 лютого 2021 року.
15 лютого 2021 року ухвалою суду, без виходу до нарадчої кімнати, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 09 березня 2021 року.
Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року відкладено судове засідання у даній справі на 09 березня 2021 року та залучено до участі у справі, у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 09 березня 2021 року відкладено судове засідання у даній справі на 29 березня 2021 року та залучено до участі у справі, у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
Ухвалою суду від 29.03.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 13 квітня 2021 року о 14 год. 00 хв.
Представники третіх осіб у призначене судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 року по справі №200/4456/20-а задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Донецької області № 333-к від 22.04.2020 про звільнення її з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області та органів прокуратури області.
У вказаній постанові судом встановлені такі обставини.
Позивач - ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури України на прокурорсько-слідчих посадах з серпня 2004 року.
Наказом прокурора Донецької області № 159-к від 13.02.2008 року ОСОБА_1 призначено прокурором відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури (Донецької) області.
Наказом прокурора Донецької області 22.04.2020 року № 333-к, керуючись ст. 11 Закону України «Про прокуратуру», п. 3, пп. 1 п.19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури області та органів прокуратури Донецької області на підставі п. 9 ч. 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 27 квітня 2020 року; підстава: лист в.о. начальника Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України від 01.11.2019 року №11/1/1-2417вих19.
Вказаною постановою апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі № 200/4456/20-а за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасовано. Прийнято нову постанову.
Позов ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Донецької області № 333-к від 22.04.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області та органів прокуратури області.
Зобов'язано Донецьку обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області з 28.04.2020 року.
Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28.04.2020 року по 12.10.2020 року в сумі 126403,40 грн. (сто двадцять шість тисяч чотириста три гривні 40 копійок).
На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 року у справі № 200/4456/20-а, наказом виконувача обов'язків керівника Донецької обласної прокуратури № 1602-к від 10.11.2020 року ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області.
Наказом Генерального прокурора від 03.09.2020 року №410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» перейменовано юридичну особу «Прокуратура Донецької області» в «Донецьку обласну прокуратуру» без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Цей наказ набирає чинності з дня початку роботи обласних прокуратур відповідно до рішення Генерального прокурора, прийнятого в порядку, визначеному пунктом 4 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 року №113-ІХ .
Відповідно до вимог підпункту 1.5. пункту 1 Наказу Генерального прокурорах» 45ш від 19.08.2020 року «Про встановлення граничної штатної чисельності обласних прокуратур та спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)» встановлено граничну штатну чисельність апарату Донецької обласної прокуратури не більше 360 посад, у тому числі 191 посада прокурорів.
Наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 року №414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» визначено днем початку роботи обласних прокуратур, у тому числі Донецької обласної прокуратури 11.09.2020 року (опубліковано у газеті Голос України 08.09.2020 року).
Також, наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 року №46ш затверджено нову структуру та штатну чисельність апарату Донецької обласної прокуратури .
Наказом Генерального прокурора № 293к від 11.09.2020 року виконання обов'язків керівника Донецької обласної прокуратури з 14.09.2020 року тимчасово покладено на першого заступника керівника Донецької обласної прокуратури Білоусова Євгена Олександровича.
Наказом виконувача обов'язків керівника Донецької обласної прокуратури обласного прокурора Є.Білоусова №1264-к від 28.09.2020 року, у зв'язку з початком роботи обласних прокуратур, згідно з наказами Генерального прокурора від 03.09. 2020 року №410 та від 08.09.2020 року №414, керуючись частиною 2 статті 11 Закону України «Про Прокуратуру», пунктом 3 розділу 11 «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», скасовано з 11.09.2020 року начальникам управлінь, відділів, їх заступникам, прокурорам прокуратури Донецької області надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої робити, встановлену на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури» та наказів прокурора Донецької області» (далі - постанова № 505).
Донецька обласна прокуратура, листом від 19.10.2020 року №07-211вих-20 звернулась до Генерального прокурора за роз'ясненням щодо врегулювання трудових відносин з особами, які не пройшли атестацію та мають статус одиноких матерів, питання виплати їх заробітної плати, тощо.
Відповідно до Закону України “Про прокуратуру” (далі - Закон № 1697) організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно о до частини першої статті 81 Закону № 1697 заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
За частиною другою статті 81 Закону № 1697 заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 505 керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці надано право установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи: прокурорам та слідчим органів прокуратури, а також іншим працівникам прокуратури, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи) - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за класний чин та вислугу років.
Згідно з пунктом 2.8 Положення про порядок встановлення і виплати надбавок і доплат до посадових окладів працівників органів прокуратури України, затвердженим наказом Генерального прокурора України № 85 від 18 червня 2015 року (далі - Положення № 85) при визначенні розміру надбавки повинні бути враховані: 1) функціональне навантаження та особистий внесок працівника у загальні результати роботи; 2) термін перебування на займаній посаді; 3) стан дотримання службової та трудової дисципліни; 4) своєчасність і якість виконання завдань та особливих доручень; 5) інтенсивність та напруженість у роботі; 6) рівень ініціативності і творчого підходу до виконання службових обов'язків; 7) складність виконуваної роботи; 8) участь у нормотворчій діяльності.
Надбавка встановлюється та виплачується на підставі наказів керівників прокуратури, зокрема, прокурорів обласного рівня.
Відповідно до пункту 1.4 Положення № 85 встановлені надбавки та доплати працівникам виплачуються щомісячно пропорційно відпрацьованому часу.
Судом встановлено, що наказом прокурора Донецької області № 674-к від 26.05.2015 року позивачу була встановлена надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи з урахуванням надбавок за класний чин, ранг державного службовця та вислугу років у розмірі 70% з 01 червня 2015 року (а.с.19).
Згідно з п.7 Прикінцевих і перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” (далі - Закон № 113) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Враховуючи, що позивач рішенням суду була поновлена на посаді відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області та не пройшла відповідну атестацію (предметом якої відповідно до п.12 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 113, є оцінка професійної компетентності, професійної етики та доброчесності прокурора), її не було переведено на посаду прокурора Донецької обласної прокуратури.
Крім цього, судом встановлено, що наказом Генерального прокурора № 46ш від 08.09.2020 року затверджено структуру та штатну чисельність апарату Донецької обласної прокуратури, якою не передбачено посаду прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області, яку обіймала позивач до звільнення та на яку її було поновлено рішенням суду.
Таким чином, у штатному розкладі структурного підрозділу, в якому позивачу визначено робоче місце, позивач не перебуває, у зв'язку з чим до виконання завдань не залучається, попередні посадові обов'язки позивачем не виконуються, обсяг її обов'язків на теперішній час не визначений, отже вона не виконувала і об'єктивно не могла виконувати функціональних обов'язків за посадою.
Надбавка за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи охоплюється заробітною платою прокурора, але її встановлення є правом прокурора, для реалізації якого має бути певне об'єктивне підґрунтя. Тобто право отримати таку надбавку не може бути безумовним і пов'язуватися лише з фактом перебування на посаді в органі прокуратури.
Надбавка за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи передбачає виконання хоча б певного обсягу роботи.
У судовому засіданні позивач підтвердила що жодної роботи фактично не виконує, оскільки її функціональні обов'язки визначено не було.
У такій ситуації відповідач мав обґрунтовані підстави не виплачувати позивачу надбавки за виконання особливо важливої роботи, яку їй було встановлено раніше.
Тут не йдеться про вчинення нею винних чи протиправних дій, які б дискредитували її як працівника прокуратури.
Безперечно, що припинення виплати такої надбавки вплинуло на матеріальне становище позивача, але це не свідчить про протиправність дій відповідача.
У цьому зв'язку треба додати, що положення КЗпП мають субсидіарне застосування до спірних правовідносин і, позаяк, заробітна плата прокурора є предметом спеціального правового регулювання, то норми статті 97 КЗпП, до яких апелює позивач, застосуванню в цій частині не підлягають.
До аналогічних висновків щодо застосування норм права, які суд враховує в силу ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, дійшов Верховний Суд у постанові від 25 березня 2020 року по справі № 805/3983/17-а.
Суд не приймає доводи позивача щодо штучного погіршення її матеріального стану відповідачем, оскільки законодавством не передбачено, що позивачу має бути обов'язково встановлено надбавку у певному розмірі, навпаки, це є правом керівника.
У даному випадку керівник прокуратури не погіршував умови оплати праці позивача, передбачені законом, а лише, враховуючи реформування органів прокуратури і затвердження нового штатного розпису обласних прокуратур у межах відповідної реформи реалізував своє дискреційне право на встановлення чи скасування відповідної надбавки, яке надано відповідачу законом.
Щодо доводів позивача про скасування надбавки посадовою особою іншого органу - виконуючим обов'язки керівника Донецької обласної прокуратури, а не прокуратури Донецької області, то, як було зазначено раніше, наказом Генерального прокурора від 03.09.2020 №410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» перейменовано юридичну особу - «Прокуратура Донецької області», на «Донецька обласна прокуратура» без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тобто, без фактичної реорганізації.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що спірний наказ виконувача обов'язків керівника Донецької обласної прокуратури №1264-к від 28.09.2020 №1390-к від 04.08.2017 прийнято, уповноваженою особою відповідача, у межах його дискреційних повноважень, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Решта позовних вимог є похідними від вимоги про скасування спірного наказу і не підлягають задоволенню, оскільки у задоволенні вимог позивача про скасування вказаного наказу судом відмовлено.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29)
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, відповідно до вимог ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись Законами України “Про прокуратуру”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, Положенням про порядок встановлення і виплати надбавок і доплат до посадових окладів працівників органів прокуратури України, затвердженим наказом Генерального прокурора України № 85 від 18 червня 2015 року, постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури», Кодексом адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про визнання протиправним та скасування наказу і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 13 квітня 2021 року.
Повне рішення складено 23 квітня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч