Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 квітня 2021 р. Справа№200/9368/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., за участю
секретаря судового засідання Картавих Г.В. та представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - Голуба М.І.
розглянувши у судовому заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі № 200/9368/20-а адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 25.09.2020 року № 0000700505 про застосування суми штрафних санкцій та/або пені в сумі 2720,00 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 43142826) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 179 (сто сімдесят дев'ять) гривень 79 копійок.
15 березня 2021 року адміністративна справа № 200/9368/20-а була надіслана до Першого апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року.
16 березня 2021 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої просив суд ухвалити додаткове рішення у справі № 200/9368/20-а про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі № 200/9368/20-а повернуто апелянту.
15 квітня 2021 року вищезазначена адміністративна була повернена до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року призначено розгляд заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 200/9368/20-а на 22 квітня 2021 року та запропоновано ОСОБА_1 , у строк до 21 квітня 2021 року, надати суду - детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
21 квітня 2021 року від представника відповідача до суду надійшло заперечення щодо витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката, відповідно до яких, серед іншого зазначив, що витрати на послуги адвоката, заявлені до стягнення відповідачем є завищеним та не спір розмірним зі складністю справи, витраченим часом (враховуючи кількість документів та об'єм поданих доказів), а також об'ємом наданих послуг.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення заяви щодо вирішення питання про судові витрати заперечував та просив відмовити у її задоволенні.
На виконання вимог ухвали суду від 16 квітня 2021 року представник позивача 22 квітня 2021 року надав додаткові пояснення по справі, детальний опис робіт (наданих послуг) та квитанцію про оплату допомоги.
Представник позивача у судове засідання, призначене на 21 квітня 2021 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
При цьому, згідно з частинами 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частин 3-5 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
За змістом частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Поряд з цим, відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI (далі - Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі № 826/2689/15.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 72 КАС України).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (далі - клієнт) та адвокатом Криворучко Віктором Жоржовичем (далі - адвокат), що діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП 002546 виданого 18 березня 2020 року Радою адвокатів Запорізької області, було укладено договір про надання правової допомоги від 05 жовтня 2020 року.
За змістом пункту 1 вказаного договору, адвокат зобов'язується здійснити консультування клієнта та його представництво, що вказане в цьому договорі на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. Безпосередній зміст правничої допомоги адвоката за цим договором полягає в тому, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання, яке надалі іменується доручення, під час строку дії цього Договору підготувати та спрямувати у відповідний адміністративний суд позовну заяву про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Донецькій області від 25.09.2020 року, за необхідністю здійснити представництво (представити) клієнта в суді у справі за вказаним позовом.
Пунктом 3 вказаного договору встановлено, що за надання адвокатом правничої допомоги за цим договором, що вказана в пункті 1 договору, клієнт зобов'язаний виплатити гонорар в 4000,00 гривень (а.с. 16-18).
Судом встановлено, що копію вказаного договору позивачем було подано суду разом із позовною заявою.
Крім цього, 22.04.2021 року, на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу, представником позивача надано:
- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом з калькуляцією погодинних витрат, відповідно до яких узгоджена вартість послуг складала 4000,00 грн.(а.с. 159);
- копію квитанції № 1 від 08 лютого 2021 року на суму 4000,00 грн. за оплату послуг за договором № б/н від 05 жовтня 2020 року (а.с. 160)
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним відповідних витрат, а саме: представником позивача складено та підписано такі документи: позовну заяву з додатками; клопотання визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним, клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, додаткові пояснення, а позивачем оплачено 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.
Отже, позивачем, фактично, станом на момент прийняття даного додаткового рішення, понесено 4000,00 грн. витрат на витрат на правничу допомогу адвоката.
Суд також враховує положення ч. 7 ст. 134 КАС України, відповідно до якого обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у запереченні на заяву представника позивача зазначив, що відповідно до частини 4 статті 134 КАС України у випадку наявності витрат на оплату послуг адвоката позивач повинен подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи представництво позивача у суді, дійшов висновку, що у даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 гривень є реальними, підтвердженими матеріалами справи.
Суд що вказана норма запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі (4000 грн.), не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а, отже, є визначеним.
Аналогічного висновку дійшов Верховних Суд у постанові від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 12720,00 грн.
Позовні вимоги задоволені частково, скасовано податкове повідомлення - рішення на суму 2720,00 грн.
Під час звернення до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення адміністративного позову на суму 2 720,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 855,35 гривень (пропорційно задоволеному розміру позовних вимог - 2 720,00 грн., від заявленої загальної ціни позову - 12720,00 грн.)..
Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 43142826) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 855 (вісімсот п'ятдесят п'ять) гривень 35 (тридцять п'ять) копійок.
Додаткове рішення складено 22 квітня 2021 року.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч