23 квітня 2021 року Справа № 160/6055/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відповідача-1: Кабінету Міністрів України, до Відповідача-2: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, до Відповідача-3: Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд "Екологія Геос" про визнання протиправними дій чи бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
16.04.2021р. через систему “Електронний суд” ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відповідача-1: Кабінету Міністрів України, до Відповідача-2: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, до Відповідача-3: Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд "Екологія Геос" та просить:
1. Визнати дії чи бездіяльність Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, які є юридичними особами органів державної виконавчої влади, що забезпечують функцію держави, за результатом подання позивачем скарги до Кабінету Міністрів України за № БЛ-11546789/Д1 від 09.11.2020 протиправними.
2. Зобов'язати Державу Україна в особі Кабінету Міністрів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, на підставі частини 1 статті 276 ЦКУ, негайно вчинити дії спрямовані на поновлення:
1) гарантії екологічних прав співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, у відповідності із законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” та статтею 50 Конституції України;
2) гарантії права на захист моральних та матеріальних інтересів пов'язаних із об'єктами інтелектуальної власності співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, у відповідності із статтею 54 Конституції України;
3) гарантії права на звернення щодо реалізації соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 та скаргою про їх порушення, у відповідності із законом України “Про звернення громадян” та статтею 40 Конституції України;
4) гарантії права на вільний розвиток особистості кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, у відповідності із статтею 23 Конституції України;
5) гарантії права на рівність конституційних прав і свобод та рівності перед законом кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, у відповідності із статтею 24 Конституції України;
6) гарантії права на захист життя і здоров'я співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 та життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань посадових осіб державних органів влади, у відповідності із статтею 27 Конституції України;
7) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” брати участь в управлінні державними справам, у відповідності із статтею 38 Конституції України;
8) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, у відповідності із статтею 41 Конституції України;
9) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, у відповідності із статтею 42 Конституції України;
10) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку кожен вільно обирає у відповідності із статтею 43 Конституції України;
11) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, у відповідності із статтею 46 Конституції України;
12) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ” на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, у відповідності із статтею 48 Конституції України;
13) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, у відповідності із статтею 49 Конституції України;
14) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, у відповідності із статтею 56 Конституції України.
3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, на підставі пункту 10-1 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду, яка є гарантією захисту прав фізичних та юридичних осіб від протиправних дій посадових осіб державних органів влади, за порушення:
1) гарантії екологічних прав співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, у відповідності із законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” та статтею 50 Конституції України;
2) гарантії права на захист моральних та матеріальних інтересів пов'язаних із об'єктами інтелектуальної власності співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, у відповідності із статтею 54 Конституції України;
3) гарантії права на звернення щодо реалізації соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 та скаргою про їх порушення, у відповідності із законом України “Про звернення громадян” та статтею 40 Конституції України;
4) гарантії права на вільний розвиток особистості кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, у відповідності із статтею 23 Конституції України;
5) гарантії права на рівність конституційних прав і свобод та рівності перед законом кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, у відповідності із статтею 24 Конституції України;
6) гарантії права на захист життя і здоров'я співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 та життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань посадових осіб державних органів влади, у відповідності із статтею 27 Конституції України;
7) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” брати участь в управлінні державними справам, у відповідності із статтею 38 Конституції України;
8) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, у відповідності із статтею 41 Конституції України;
9) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, у відповідності із статтею 42 Конституції України;
10) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку кожен вільно обирає у відповідності із статтею 43 Конституції України;
11) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, у відповідності із статтею 46 Конституції України;
12) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ” на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло., у відповідності із статтею 48 Конституції України;
13) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, у відповідності із статтею 49 Конституції України;
14) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, у відповідності із статтею 56 Конституції України, на підставі статті 1173, частини 2 статті 276 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України “Про звернення громадян”, статті 56 Конституції України,
- моральну шкоду ОСОБА_1 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб,
- моральну шкоду ОСОБА_2 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб,
- моральну шкоду ОСОБА_3 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб,
- моральну шкоду ОСОБА_4 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
4. Відшкодувати ОСОБА_1 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.
5. Відшкодувати ОСОБА_2 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.,
6. Відшкодувати ОСОБА_3 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн..
7. Відшкодувати ОСОБА_4 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.,
8. Відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду за період з 1 січня 2007 року по дату забезпечення реалізації у виробництво спільної інтелектуальної власності по вказаним заявкам на винаходи у розмірі всіх місячних мінімальних Єдиних соціальних внесків до Пенсійного фонду,
9. Відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду за період з 1 січня 2007 року по дату її виплати шкоду у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
10. Відшкодувати ОСОБА_4 матеріальну шкоду за період з 1 вересня 2015 року по дату забезпечення реалізації у виробництво спільної інтелектуальної власності по вказаним заявкам на винаходи у розмірі всіх місячних мінімальних Єдиних соціальних внесків до Пенсійного фонду.
11. Відшкодувати ОСОБА_4 матеріальну шкоду за період з 1 вересня 2015 року по дату її виплати шкоду у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
12. Відшкодувати ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі вартості газу та електричної енергії за опалювальний період 2020-2021 року.
13. Перерахувати вказані кошти за моральні страждання у розмірі 40 тисяч місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб та упущену вигоду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі 1400 млн. грн., які є коштами платників податків, на рахунок Благодійного фонду “Екологія-Геос”, код отримувача 33474710, АТ КБ “Приватбанк” НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , головним цілями та завданнями якого є:
- сприяння розробці та реалізації загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм спрямованих на поліпшення соціального, економічного і екологічного становища, забезпечення інтересів держави в енергетичній, екологічній, економічній та оборонній сфері, а також забезпечення конституційних прав громадян України на добробут та безпечне для життя і здоров'я довкілля шляхом запровадження у виробництво технології ІНФОРМАЦІЯ_1 з використанням альтернативної сировини для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії за допомогою енергетичних агрегатів Благути з замкненим циклом роботи;
- для запровадження у виробництво, на користь платників податків, проекту програми "Теплоагенти Благути" - енергетична незалежність, екологічна безпека, здоров'я і добробут Українського народу".
Ухвалою суду від 21.04.2021р. позивачеві відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даного адміністративного позову на підставі ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, ухвалою суду від 21.04.2021р. зазначена позовна заява була залишена без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у ньому змісту позовних вимог з урахуванням ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та із зазначенням доказів на підтвердження таких обставин у відповідності до вимог ч.1 ст.5, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із приведенням у відповідність прохальної частини позову та зазначенням у ній позовних вимог звернутих позивачем до кожного з відповідачів у відповідності до вимог ч.1 ст.5, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, які направлені на захист прав, свобод та інтересів інших осіб - співавторів технології ОСОБА_5 " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", які не є позивачами у цій справі, у відповідності до вимог ст.4, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
- із зазначенням у позові викладу обставин щодо порушення відповідачами прав та інтересів позивача саме у сфері публічно-правових відносин, з урахуванням того, що зі змісту позовних вимог вбачається, що вони направлені на захист особистих майнових прав позивача та інших осіб - співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у відповідності вимог ст.2, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові вимог публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи щодо похідних позовних вимог, викладених у пунктах 2-13;
2) доказів на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, копії скарги №БЛ-11546789/Д1 від 09.11.2020р., доказів її направлення відповідачам, доказів отримання такої скарги відповідачами та копії відповіді на таку скаргу, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
4) оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. за подання даного адміністративного позову немайнового характеру у відповідності до вимог ст.Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведену ухвалу суду від 21.04.2021р. позивач отримав 23.04.2021р. засобами електронного зв'язку.
На виконання вимог вказаної вище ухвали, позивачем 22.04.2021р. через систему “Електронний суд” подано заяву про усунення недоліків та заяву про уточнення позовних вимог, яка, на думку позивача, усуває виявлені недоліки визначені ухвалою суду.
Разом з тим, як вбачається із проаналізованого змісту адміністративного позову поданого 16.04.2021р. та змісту позовних вимог, викладених в уточненій позовній заяві від 22.04.2021р. поданій позивачем на усунення недоліків, викладених в ухвалі суду від 21.04.2021р., свідчить про те, що фактично позивачем позовні вимоги викладені аналогічно тим, які зазначені у позові від 16.04.2021р., який судом було залишено без руху, та позивачем на вимогу ухвали суду від 21.04.2021р. не було надано суду адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у ньому змісту позовних вимог з урахуванням ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та із зазначенням доказів на підтвердження таких обставин у відповідності до вимог ч.1 ст.5, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із приведенням у відповідність прохальної частини позову та зазначенням у ній позовних вимог звернутих позивачем до кожного з відповідачів у відповідності до вимог ч.1 ст.5, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, які направлені на захист прав, свобод та інтересів інших осіб - співавторів технології ОСОБА_5 " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", які не є позивачами у цій справі, у відповідності до вимог ст.4, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
- із зазначенням у позові викладу обставин щодо порушення відповідачами прав та інтересів позивача саме у сфері публічно-правових відносин, з урахуванням того, що зі змісту позовних вимог вбачається, що вони направлені на захист особистих майнових прав позивача та інших осіб - співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у відповідності вимог ст.2, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові вимог публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи щодо похідних позовних вимог, викладених у пунктах 2-13;
Тобто, фактично позивачем вимоги ухвали суду від 21.04.2021р. виконані не були, що є підставою для повернення даної позовної заяви виходячи з вимог п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, позивачем 22.04.2021р. через систему “Електронний суд” також подано і клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якому останній повторно просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ст.8 Конституції України, яка гарантує право на звернення до суду без жодних обмежень чи умов, ст.ст. 3, 19, 22, 24, 55 Конституції України посилаючись на незадовільний матеріальний стан та на те, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, при цьому, посилається на Закон України "Про судовий збір".
Розглянувши вказане клопотання та вивчивши докази надані на його підтвердження, суд не вбачає обґрунтованих підстав для його задоволення та звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви у зв'язку із незадовільним матеріальним станом, виходячи з наступного.
Так, за приписами ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення позивача сплати судового збору за подання вищевказаного адміністративного позову, суд з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ “Про судовий збір”, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Так, позивачем на підтвердження скрутного майнового стану та неможливість сплати судового збору на момент подання даного адміністративного позову надано, зокрема, довідку про доходи №8341 2633 2532 1214, сформовану засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 22.01.2021р., про отриману за період з 01.01.2020р. по 31.12.2020р. суму пенсії 34220,42 грн. та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку про суму виплачених позивачеві доходів станом на 22.01.2021р. у розмірі 2300,63 грн., згідно яких за період з січня 2020 року по грудень 2020 року позивач отримав дохід у загальному розмірі 36521,05 грн.
Тобто, сума судового збору за подання даного позову не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (36521,05 грн.*5%=1826,05 грн.).
Проаналізувавши розмір доходу, отриманого позивачем у сукупності з вищевикладеним, суд приходить до висновку про те, що дані обставини не позбавляють позивача можливості сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. у спосіб, визначений Законом України “Про судовий збір” та не є достатніми доказами на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, а, відповідно, і не є достатніми підставами для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову до суду з урахуванням вимог ст.8 Закону України “Про судовий збір” та ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд приходить до висновку подане повторно позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору 22.04.2021р. на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви від 16.04.2021р. без руху, не може свідчити про усунення недоліків позовної заяви у цій частині.
Окрім того, ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, при розгляді клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, судом враховується рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі”, за яким “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуто, ухвала суду від 21.04.2021р. не виконана, відсутність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання позивача звільнення від сплати судового збору від 22.04.2021р., суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення даної позовної заяви позивачеві згідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 49, 133, п.1 ч.4 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі №160/6055/21 від 22.04.2021р. - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відповідача-1: Кабінету Міністрів України, до Відповідача-2: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, до Відповідача-3: Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд "Екологія Геос" про визнання протиправними дій чи бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.
Роз'яснити позивачеві, що згідно ч.8 ст.169 вказаного Кодексу, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва