Справа № 2а-11447/09/1570
17 травня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Завальнюка І.В.,
при секретарі - Катеренчук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Одеського міського центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод «Строммашина», за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси, про стягнення штрафу,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод «Строммашина» на користь Одеського міського центру зайнятості штраф у розмірі 13467,99 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення п. 5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон) відповідач при звільненні бухгалтера ОСОБА_1 та майстра транспортної дільниці ОСОБА_2 не повідомив у письмовій формі державну службу зайнятості за два місяці про заплановане вивільнення працівників, що відповідно до абз. 2 п. 5 ст. 20 Закону передбачає стягнення штрафу у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Згідно акту №12-14/46 від 10.09.2009 року ВАТ «Одеський завод «Строммашина» було запропоновано в десятиденний термін сплатити штраф, але в добровільному порядку заборгованість відповідачем погашена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги із викладених вище підстав, просив суд позов задовольнити.
Представник прокуратури, який виступив на боці позивача, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні позову, пояснивши, що фактично бухгалтера ОСОБА_1 та майстра транспортної дільниці ОСОБА_2 було звільнено 23.07.2009 року та 21.07.2009 року, відповідно. У зв'язку із цим, порушення строків подання даних підприємством не допущено. Зважаючи на правомірність дій ВАТ «Одеський завод «Строммашина», просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В останнє судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідка та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню. Судом встановлено, що ВАТ «Одеський завод «Строммашина» є страхувальником (платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На товаристві 10.09.2009 року була проведена перевірка додержання законодавства України про зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та складено акт №12-19/61 від 10.09.2009 року, в якому зазначено порушення ВАТ «Одеський завод «Строммашина» п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», а саме при вивільненні 20.07.2009 року бухгалтера ОСОБА_1 та майстра транспортної дільниці ОСОБА_2 (наказ №31-ок від 20.07.2009 року) за п. 1 ст. 40 КЗпП України, ВАТ «Одеський завод «Строммашина» не повідомило у письмовій формі державну службу зайнятості за два місяці про заплановане вивільнення працівників.
На підставі вищевказаного акту прийнятий акт від 10.09.2009 року №12-14/46, яким відповідачу запропоновано добровільно у десятиденний строк внески штраф у розмірі річної заробітної плати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у загальній сумі 13467,99 гривень.
Як вбачається з матеріалів перевірки, на підставі наказу від 14.05.2009 року №19-ок «Про зміну штатного розкладу та майбутнє звільнення працівників» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були вивільнені з 20.07.2009 року. При цьому звіт по формі №40ПН (план) до Одеського міського центру зайнятості був поданий 21.05.2009 року (№2909/02-10).
Крім того, судом встановлено, що 20.07.2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали заяви на ім'я голови правління ВАТ «Одеський завод «Строммашина» Шкурупійя В.Г. про відстрочення вивільнення до 21.07.2009 року та до 23.07.2009 року, відповідно. Наказом від 21.07.2009 року №33-ок дата звільнення ОСОБА_2 з 20.07.2009 року змінена на 21.07.2009 року, ОСОБА_1 - з 20.07.2009 року на 23.07.2009 року. Зазначені обставини підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (вхід №3448 від 05.02.2010 року; вхід.№3450 від 05.02.2010 року), наданими до суду, та копіями трудових книжок, в яких зроблені відповідні записи. За відпрацьовані дні вказаним робітникам нарахована і сплачена заробітна плата. Таким чином, фактичною датою звільнення ОСОБА_1 є 23.07.2009 року, а ОСОБА_2 - 21.07.2009 року.
Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці. У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не пропущений встановлений п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» двомісячний строк для повідомлення Одеського міського центру зайнятості про вивільнення працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що на час проведення перевірки мало місце порушення п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», оскільки це спростовується матеріалами справи, зокрема, копіями наказу від 21.07.2009 року №33-ок, трудових книжок ОСОБА_2 та ОСОБА_1, поясненнями зазначених осіб.
Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим в їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог Одеського міського центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод «Строммашина», за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси, про стягнення штрафу відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі або з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано «25» травня 2010 року.
Суддя ______________________ І.В. Завальнюк
25 травня 2010 року