Справа № 2а-11947/09/1570
19 травня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Завальнюка І.В.,
при секретарі - Катеренчук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправними дій та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової адміністрації в Одеській області щодо складання акту перевірки №004255 від 19.09.2009 року, визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області №0000442370 від 07.10.2009 року в сумі 44256,15 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що акт перевірки складений з порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327. Крім цього, позивач стверджує, що перевірка крамниці за адресою: м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, 5, співробітниками податкового органу взагалі не проводилась, направлення не перевірку останній не отримував, з актом перевірки ознайомлений не був, пояснень по встановленим перевіркою порушенням не надавав. Як зазначено у спірному рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.10.2009 року, останнє винесено на підставі акту перевірки від 07.10.2009 року. Відтак, на думку позивача, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято на підставі неіснуючого акту перевірки, з порушенням порядку його прийняття, в зв'язку із чим останнє є незаконним та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, в задоволенні позову просили відмовити, пояснивши що при проведенні перевірки господарюючого суб'єкта ФОП ОСОБА_1 дії співробітників ДПА в Одеській області вчинені у повній відповідності вимогам діючого законодавства, що регулює порядок проведення перевірок, а рішення про застосування штрафних санкцій прийнято з урахуванням норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Вислухавши пояснення представників сторін, показання свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню. Судом встановлено, що на підставі направлення від 15.09.2009 року №6453/23-7023, виданого ДПА в Одеській області, відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про патентування деяких видів господарської діяльності», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», Указу Президента України від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, відповідно до план-графу проведення перевірок на вересень 2009 року, співробітниками ДПА в Одеській області було проведено перевірку за дотриманням ФОП ОСОБА_2 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складений акт від 19.09.2009 року №1894/15/24/23/2834524019 (зареєстрований а Роздільнянській МДПІ Одеської області 07.10.2009 року за №1894/15/24/23/2834522419).
Перевіркою встановлено незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахункової операції, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 3545,31 гривень, чим порушено п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон). Крім цього, перевіркою встановлено незабезпечення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій протягом трьох років, чим порушено п.6 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». В результаті незабезпечення зберігання контрольних стрічок протягом трьох років порушено п.10 ст. 3 вищевказаного Закону. Також перевіркою встановлено перебування в реалізації матеріальних цінностей на суму 13009,80 гривень, які не обліковані у встановленому порядку, чим порушено п.12 ст.3 Закону.
На підставі зазначеного акту перевірки Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області винесено рішення від 07.10.2009 року №0000442370 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафної санкції у розмірі 44256,15 гривень. Штрафна санкція розрахована у відповідності до п.п.3,5, ст.17, ст.ст.21,22 Закону: за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій - 17726,55 гривень (3545,31 гривень х 5); за наявність товару на загальну суму 13009,80 гривень, що не облікований у встановленому порядку - 26019,60 гривень (13009,80 гривень х 2); за незберігання контрольних стрічок протягом встановленого законом терміну 170,00 гривень (10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); за незберігання розрахункової квитанції протягом встановленого законом терміну 340,00 гривень (20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а всього 44256,15 гривень.
Суд не знаходить підстав для задоволення позову та вважає правомірними дії співробітників ДПА в Одеській області при проведенні перевірки та прийняте рішення Роздільнянської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.10.2009 року №0000442370.
Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» плановою перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби i проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Дана норма пов'язана з п.1 ст. 11 вказаного Закону, де зазначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування i сплати податків та зборів платниками податків.
Разом з тим, згідно ч.7 ст. 11-1 Закону «Про державну податкову службу в Україні» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва i oбiгy спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Дана норма пов'язана з пунктом 2 ст. 11 вказаного Закону, де зазначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, торгових патентів тощо.
Отже, спеціальним законом в даному випадку є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який регулює правовідносини суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 року №355, передбачено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів i ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових ociб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку. Згідно ч. 4 п. 1.13 Методичних рекомендацій, перший примірник направлення (при проведенні позапланових виїзних перевірок -разом з копією наказу) вручається платнику податків під розписку. Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.
Таким чином, підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та розділом 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 року №355.
Суд не бере до уваги, як підставу для скасування спірного податкового рішення, посилання позивача на те, що фактично проведення перевірки не мало місця та на те, що перевіряючими не надано жодного документу на проведення перевірки, оскільки судом встановлено, що перевірка проводилася в присутності ОСОБА_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією направлення від 15.09.2009 року №6453/23-7023 з розпискою ОСОБА_1 про його отримання.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії протоколу про адміністративне правопорушення від 19.09.2009 року №3370 із відповідним додатком, позивач - ОСОБА_1 власноруч надав пояснення, що алкогольні напої, на які були відсутні документи та які не оприбутковані в торговому об'єкті, зняті з вітрини, а документи про їх оприбуткування будуть надані 21.09.2009 року. Зазначений протокол, відповідно до якого встановлено порушення ОСОБА_1 порядку проведення розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, містить підпис позивача.
Однак у зв'язку із тим, що позивач до 21.09.2009 року жодного доказу не надав, до податкового органу не з'явився, 21.09.2009 року перевірку було закінчено, складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 21.09.2009 року №237/23-7017, після ознайомлення з актом №004255 (бланку) від 19.09.2009 року, ОСОБА_1 відмовився від підписання матеріалів перевірки.
Таким чином, твердження позивача про те, що перевірка співробітниками податкового органу взагалі не проводилась, направлення не перевірку останній не отримував, з актом перевірки ознайомлений не був, пояснень по встановленим перевіркою порушенням не надавав не знайшли свого підтвердження та були спростовані показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та матеріалами справи.
Суд критично оцінює посилання позивача, як на підставу для скасування спірного податкового рішення, на порушення порядку проведення перевірки, складання акту перевірки, прийняття спірного рішення, неналежного підпису керівника податкового органу, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та є результатом його хибного тлумачення.
Так, згідно п.4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.
З матеріалів справи вбачається, що спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підписано заступником начальника Роздільнянської МДПІ. Перевірка була проведена згідно Методичних рекомендацій щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання суб'єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), затвердженого наказом ДПА України від 23.04.2009 року №210. Методичні рекомендації розроблено відповідно до ст.8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби України при здійсненні контролю за дотриманням ними встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, порядку проведення розрахунків, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів, а також попередження фактів ухилення від виконання зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами.
Складений за результатами перевірки акт відповідає вимогам Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 року №534. Зазначений акт, який був складений 19.09.2009 року, зареєстрований в органах ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання після закінчення перевірки 21.09.2009 року за №4772/15/32/23/2834524019, а в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання в Роздільнянській МДПІ 07.10.2009 року за №1894/15/24/23/2834524019.
Відтак, доводи позивача щодо порушення перевіряючими вимог п.1.3 ст.1, п.п.2.3.2 п.2.3 ст.2, п.4.1 та п. 4.2 ст.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 25.08.2005 року №327, є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до п.13 ст.3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно ст. 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Як свідчить акт перевірки від 19.09.2009 року №№1894/15/24/23/2834524019, о 16 год. 17 хв. співробітниками податкового органу встановлено незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахункової операції, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 3545,31 гривень. Зазначене підтверджується наявною в матеріалах справи копією х-звіту від 19.09.2009 року, зробленого о 16:17 та описом наявних готівкових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків від 19.09.2009 року. Так, зазначений опис складено касиром ОСОБА_5 власноручно у присутності посадових осіб податкової служби, та відповідно до якого до опису включені готівкові кошти, що належать ФОП ОСОБА_1, в сумі 3769,91 гривень. При цьому, згідно х-звіту від 19.09.2009 року, зробленому о 16:17:58 готівка у сейфі складає 224,60 гривень. Таким чином, відповідачем належними та допустимими доказами доведена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункової операції сумі коштів, яка зазначена в денному звіті. При цьому, суд не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_5 про перерахування нею одночасно двох кас, які знаходилися в одному касовому апараті, та оцінює останні як сприяння ухиленню від відповідальності ФОП ОСОБА_1 за встановлене правопорушення.
Крім того, перевіркою встановлена відсутність обліку товарів та накладних на оприбуткування товару на загальну суму 13009,80 гривень. Так, згідно наявних в матеріалах справи копіях додатків №№2,3 (відомість) до акту перевірки, в реалізації знаходились матеріальні цінності на суму 13009,80 гривень, які не обліковані у встановленому порядку та ведуться з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації.
Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно із статтею 21 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 6 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» платники єдиного податку - юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно із цим указом. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.
Форму Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи та порядок її ведення затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.1998 року №477, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.10.1998 року за №689/3129.
Відповідно до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відтак, враховуючи, що перевіркою встановлена відсутність обліку товарів та накладних на оприбуткування товару на загальну суму 13009,80 гривень, ФОП ОСОБА_1 порушено п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому суд враховує, що на підтвердження зазначеного свідчить власноруч складений ОСОБА_1 додаток до акту перевірки (а.с. 32), відповідно до якого підприємець вказує, що алкогольні напої, на які були відсутні документи та які не оприбутковані в торговому об'єкті, зняті з вітрини, а документи про їх фактичне оприбуткування будуть надані у подальшому. Однак жодного доказу до податкового органу позивачем своєчасно надано не було.
Крім того, перевіркою встановлено незберігання розрахункової квитанції №1513000232/1 ААБК 765502 протягом встановленого терміну, чим порушено п.6 ст.3 Закону, відповідного до якого суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення. Відповідальність за вказане правопорушення встановлена п.3 ст.17 Закону, відповідно до якого у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Посилання позивача на недоведеність зазначеного висновку за актом перевірки та твердження про те, що ФОП ОСОБА_1 забезпечено зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок та друкування на РРО контрольних стрічок не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Вказана розрахункова квитанція на огляд в судовому засідання позивачем не надана, в зв'язку із чим вищевказані доводи не спростовують встановлене перевіркою порушення.
Крім того, перевіркою встановлено незберігання позивачем контрольних стрічок протягом встановленого законом терміну, чим порушено п.10 ст.3 Закону, відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років. Відповідальність за дане правопорушення передбачена п.5 ст.17 закону, відповідно до якого у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, надані в судовому засіданні товарно-транспортні накладні та контрольні стрічки суд оцінює як обраний позивачем спосіб ухилення від відповідальності за допущені правопорушення, в зв'язку із чим судом останні до уваги не приймаються. При цьому позивачем у запропонований перевіряючими термін зазначені документи надані не були.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, враховуючи, що позивачем не доведено протиправність співробітників ДПА в Одеській області та необґрунтованість висновків за актом перевірки, а відповідачем належними та допустимими доказами спростовані доводи представника позивача, суд приходить до висновку про те, що при проведенні перевірки та винесенні спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій співробітники ДПА в Одеській області та Роздільнянської МДПІ діяли на підставі; у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; пропорційно; своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. В судовому засіданні представники відповідача довели суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача. При цьому звернення позивача з даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів суд оцінює як зловживання своїм правом на судовий захист та обраний позивачем спосіб ухилення від відповідальності.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що Державною податковою адміністрацією в Одеській області під час проведення перевірки було дотримано всіх вимог чинного законодавства щодо проведення перевірки, а Роздільнянською МДПІ правомірно винесено рішення від 07.10.2009 року №0000442370 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафної санкції у розмірі 44256,15, у зв'язку із чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11,69,71,86,159-162 КАС України, суд
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправними дій та скасування рішення про застосування штрафних санкцій відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано «27» травня 2010 року.
Суддя ____________________ І.В. Завальнюк
27 травня 2010 року