Справа № 930/698/21
Провадження №2/930/453/21
19.04.2021 року м. Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Царапора О.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову подану по цивільній справі № 930/698/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні транспортним засобом шляхом його повернення,-
В провадженні Немирівського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні транспортним засобом шляхом його повернення.
Ухвалою судді від 25.03.2021 року по даній справі було призначене підготовче судове засідання на 29.04.2021 року о 09-30 год.
19.04.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову.
Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що предметом даного спору у цивільній справі є автомобіль марки «FORD TRANZIT», державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, 1999 року випуску, який є її особистою власністю у відповідності до договору купівлі-продажу, укладеного в ТСЦ № 7441/2017/728194 від 29.11.2017 року який був придбаний нею до шлюбу.
На даний час вказаний транспортний засіб перебуває у розпорядженні відповідача ОСОБА_2 , і позивач взагалі не має до вказаного транспортного засобу доступу.
Відповідач на прохання ОСОБА_1 повернути автомобіль здійснює дії, направлені на переховування автомобіля, а також погрожує взагалі його відчужити на запчастини або пошкодити.
Враховуючи дані обставини, ОСОБА_1 вважає, що у діях відповідача наявна впевненість у вчиненні умисних дій направлених на переховування автомобіля, який є предметом спору за даним позовом. Оскільки, незважаючи на відсутність у відповідача правових підстав утримувати у себе даний автомобіль ОСОБА_2 продовжує здійснювати дії, які у подальшому потягнуть за собою неможливість виконання рішення суду про повернення ОСОБА_1 належного їй автомобіля у належному стані.
Тому просить суд задовольнити заяву та накласти арешт на автомобіль марки «FORD TRANZIT», державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, 1999 року випуску, який перебуває у користуванні відповідача ОСОБА_2 , шляхом поміщення його на зберігання на шрафмайданчик Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області до вирішення даної справи по суті.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та вивчивши матеріали цивільної справи, суддя дійшов до наступного висновку.
Статтею 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Оскільки випадків, передбачених ч. 5 ст. 153 ЦПК України, судом не встановлено, то розгляд заяви позивача про забезпечення позову проведено без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9 роз'яснено, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК (1618-15) позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб у зв'язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що між сторонами дійсно існує спір щодо рухомого майна, на яке ОСОБА_1 просить накласти арешт та яке згідно витягу з Єдиного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, належить саме позивачу ОСОБА_1 .
Заходи забезпечення позову в розумінні норм процесуального закону носять тимчасовий характер і покликані унеможливити настання обставин, за яких виконання ухваленого судом рішення буде утрудненим або взагалі стане неможливим.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Таким чином, за вищевказаних обставин, беручи до уваги характер спірних правовідносин, оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, враховуючи те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає за необхідне захищаючи законні інтереси ОСОБА_1 , задовольнити заяву про забезпечення позову.
Згідно ч.7 ст.153 ЦПК України, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Тому, розглядаючи дану заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність допустити негайне виконання ухвали, про що зазначено в ч.1 ст.157 ЦПК України, згідно якої, ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
При цьому, вжиття зазначених заходів не зумовлює фактичного вирішення спору, а дані заходи спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та забезпечення балансу інтересів учасників спірних правовідносин.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 149,150, 151,153 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову подану у цивільній справі № 930/698/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні транспортним засобом шляхом його повернення, - задовольнити.
В порядку забезпечення позову накласти арешт на автомобіль марки «FORD TRANZIT», державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, 1999 року випуску, який перебуває у розпорядженні ОСОБА_2 , шляхом поміщення його на зберігання на штрафмайданчик Тульчинського РВП ГУПП у Вінницькій області за адресою: (23600, м. Тульчин, вул. Успенська 1Вінницька область).
Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику, направити для негайного виконання до Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області (23600,м. Тульчин, вул. Успенська, 1 Вінницька область.)
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О.П. Царапора