Справа № 127/13697/16-ц
"22" квітня 2021 р.
Літинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Желіховського В.М.
секретаря судових засідань Голоти О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Літин в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в смт.Літин цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
30.06.2016 року АТ КБ «Приватбанк» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому зазначають, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 05.10.2007 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2200 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до умов кредитного договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконав свої зобов'язання з надання кредиту, проте ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань не виконав, тому станом на 30.04.2016 року виникла заборгованість в сумі 16881,91 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 1605,91 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 11192,91 грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 2800 грн., а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг 500 грн. штраф (фіксована частина) та 780,09 грн. штраф (процентна складова).
Відповідач зобов'язався здійснювати повернення кредиту зі сплатою процентів за користування кредитними коштами щомісячно, але він добровільно не розрахувався. Тому змушені звернутися до суду з вказаним позовом та просять стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість по кредиту в розмірі 16881,91 гривень і витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 1378 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у відсутність представника. Позовні вимоги підтримують повністю і просять їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги визнає частково, а саме в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 1605,91 гривень та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 11192,91 грн. В іншій частині позовних вимог не визнає.
Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку. Судом встановлено, що станом на 30.04.2016 року у відповідача виникла заборгованість за договором б/н від 05.10.2007 року, яка згідно розрахунку наданих позивачем (а.с. 4) становить 16881,91 гривень.
Відповідно до заяви (а.с.5) та Умов та правил надання банківських послуг (а.с.6-11) відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2200 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до ст.ст. 526,530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.526 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.526 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому, суд враховує, що у відповідності до положень ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Відповідно до статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.
Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.
У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - стаття 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.
Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.
Відповідно до вимог статті 266, частини другої статті 258 ЦК України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду та починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
Відповідно до ст.258 ч.2 п. 1) позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором б/н від 05.10.2007 року на загальну суму 12801,82 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 1605,91 гривень та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 11192,91 гривень.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Розмір судових витрат, понесених позивачем, складає 1378 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судових витрат по сплаті судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на 12801,82 грн. х 100% : 16881,91 грн. ціни позову = 75,83 %), тобто 75,83 % від суми сплаченого судового збору (75,83 % х 1378 грн:/100% = грн), що складає 1044,96 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 263-265, 273, 353-355, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 30.05.2007 р. Замостянським РВ УМВС у Вінницькій області, жителя АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (рахунок № НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість в розмірі 12801,82 грн., з яких заборгованість, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 1605,91 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 11192,91 грн. згідно кредитного договору б/н від 05.10.2007 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 30.05.2007 р. Замостянським РВ УМВС у Вінницькій області, жителя АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (рахунок № НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 1044,96 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Желіховський В. М.