Справа № 132/944/21
Ухвала
Іменем України
20.04.2021р. місто КАЛИНІВКА
Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 та її представника - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020020160000386 від 16 вересня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
02.04.2021р. відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Калинівського районного суду Вінницької області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12020020160000386 від 16.09.2020р., за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, передані на розгляд судді ОСОБА_10 , який своєю ухвалою від 05.04.2021р. призначив судову справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 20.04.2021р. на 10.00год.
20.04.2021р. під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 заявила клопотання про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12020020160000386 від 16.09.2020р., за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, з підстав, які зазначені нею в цьому процесуальному документі.
Обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 , потерпіла ОСОБА_12 , її представник - адвокат ОСОБА_13 заперечували проти задоволення поданого клопотання та закриття провадження у справі через відсутність правових підстав для цього.
Ознайомившись із доводами поданого клопотання, вислухавши думку всіх учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали клопотання та кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків:
Згідно з вимогами ч.1 ст.42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до положень ст.277, ч.1 ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором, а також визначено вимоги, яким це повідомлення має відповідати та вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадках неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
За правилами, встановленими ч.ч.1, 2 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до з п.10 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо, після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2020р. в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020020160000386 від 16 вересня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Дана підозра була оскаржена в апеляційному порядку, та за наслідками апеляційного перегляду, на підставі ухвали Вінницького апеляційного суду від 29.12.2020р. скасоване повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, у зв'язку із чим останній втратив статус підозрюваної особи.
05.03.2021р. ОСОБА_8 у передбаченому законом порядку, в межах строку досудового розслідування, передбаченого ст.219 КПК України, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, а тому саме від 05.03.2021р. ОСОБА_8 набув статус підозрюваного в кримінальному провадженні №12020020160000386 від 16.09.2020р., і саме від цієї дати, у розумінні ч.2 ст.219 КПК України, розпочав перебіг двомісячний строк досудового розслідування, граничним терміном якого було 05.05.2021р.
Обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні надійшов до Калинівського районного суду Вінницької області 29.03.2021р., тобто до завершення двомісячного строку досудового розслідування, у зв'язку із чим відсутні правові підстави для закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, а відтак у задоволенні поданого клопотання заявнику необхідно відмовити.
Доводи заявника ОСОБА_9 , які викладені у поданому клопотанні, з приводу обрахування строку досудового розслідування виходячи виключно із попереднього повідомлення про підозру, суд відхиляє, оскільки це повідомлення про підозру в передбаченому законом порядку було скасоване в межах строку досудового розслідування, а відтак ОСОБА_8 втратив статус підозрюваної особи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як зазначено у п.53 рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі»: «право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави».
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані КПК України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
Статтею 392 КПК України передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом. Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Підстави для закриття кримінального провадження, зокрема під час судового розгляду, а також форма рішення, яке приймає суд за наслідками розгляду цього питання, визначені в статті 284 КПК України, яка містить частину 10, згідно якої, апеляційному оскарженню підлягає виключно ухвала суду про закриття кримінального провадження.
Таким чином, можливість оскарження ухвали суду, якою відмовлено у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, зазначеними правовими нормами не передбачена.
За таких обставин, дана ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.
Одночасно із цим, особа не позбавлена можливості викласти свої заперечення проти цієї ухвали в апеляційній скарзі на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284, 294, 369-372, 376, 392, 395 КПК України, суд,
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020020160000386 від 16 вересня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України - залишити без задоволення.
Продовжити підготовче провадження у судовій справі.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя