Справа № 128/3128/20
Іменем України
23 квітня 2021 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи тим, що 25.06.2014 року зареєструвала шлюб з відповідачем по справі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька, ОСОБА_3 .
На даний час шлюб між сторонами розірвано, дитина проживає з позивачем, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, хоча має таку можливість, так як фізично здоровий, інших утриманців не має.
За наведених обставин позивач звертається до суду з позовом, в якому просить стягувати з відповідача на свою користь аліменти утримання доньки в розмірі 1/4 частки зі всіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення донькою повноліття.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просить справу розглянути в її відсутність, позов підтримує та просить його задоволити; в разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, згідно ч.11 ст. 128 ЦПК України, шляхом оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.
Згідно п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов; відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Як встановлено по справі, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої являються: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 від 02.01.2015 року (а.с. 4).
Згідно довідки Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 3013 від 16.11.2020 року, позивач разом з донькою ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3).
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
В частині 2 цієї статті зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).
Також, частинами 1 та 2 ст.27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
При визначенні розміру аліментів суд врахував стан здоров'я дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який працездатного віку, за станом свого здоров'я має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об'єктивності та справедливості, суд вважає позов обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне з метою забезпечення інтересів дитини, допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 180, 183 СК України, ст. ст. 4, 10, 76, 141, 247, 264, 265, 268, 273, 280 - 283, 430 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниці, ІПН НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 щомісячно аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки зі всіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення донькою повноліття, починаючи з 17.11.2020 року.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.
Судові витрати по сплаті судового збору компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бондаренко