125/652/21
1-кс/125/113/2021
про застосування запобіжного заходу
23.04.2021 м. Бар Вінницької області
Слідчий суддя Барського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Барського районного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Барського відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020140000070 від 21.04.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Потоки Немирівського району Вінницької області, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, одруженого, українця, громадянина України, зі слів: працював без оформлення трудового договору різноробочим на підприємстві «Альтаір», раніше притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений:
- вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 27.12.2011 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт 240 год.;
- вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 07.06.2012 за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 04.04.2013 за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років;
- вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 29.07.2013 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки;
- вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 08.06.2017 за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців;
- вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 08.11.2017 за ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 8 місяців позбавлення волі;
- вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 13.12.2017 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років;
- вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 16.07.2018 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 6 років 2 місяці,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
за участі: прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_7 ,
Слідчий СВ Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Клопотання обґрунтоване тим, що 20.04.2021 близько 22.00 год. ОСОБА_5 проник на огороджену приватну територію, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_8 , перелізши через бетонний паркан. Діючи умисно, повторно, підійшов до автомобіля марки "УАЗ", моделі "469", д.н.з НОМЕР_1 , смикнув за ручку дверцят водія, виявив, що вони відчинені. Упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 сів на водійське сидіння автомобіля та завів автомобіль ключем, що був залишений у замку запалювання. Виїхав на автомобілі з території у напрямку вул. Заводської у м. Бар, та у подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
21.04.2021 ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.
22.04.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
У клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 є особою молодого віку, не має постійного місця роботи та постійного прибутку, не має сталих соціальних зв'язків, зареєстрований на території іншої територіальної громади, тому за наявності нагоди може залишити межі Барської ТГ;
- незаконно впливати на свідків, оскільки ОСОБА_5 може бути відомо їх місце проживання;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, які він вчиняв навіть під час адміністративного нагляду, що був встановлений відносно нього.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, оскільки підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри його причетності до вчинення кримінального правопорушення та ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути покарання, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Просив урахувати, що на час вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_5 , він перебував під адміністративним наглядом, оскільки рік тому був звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково, та вказаний злочин вчинив у період умовно-дострокового звільнення.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 пояснив, що він визнає свою причетність до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Заперечив обставину, що він перелазив через паркан, повідомив, що він зайшов через браму, яка була зачинена, однак не замкнена. Хотів повідомити власника про те, що візьме автомобіль, однак у нього розрядився телефон. Пояснив слідчому судді, що взяв авто, бо жінка зателефонувала, що погано почувається. Побув біля неї вдома, їй стало легше, потім приходили працівники поліції, які перевіряли дотримання обмежень, пов'язаних з встановленим адміністративним наглядом. Після цього ОСОБА_5 вирішив повернути авто, однак йому подзвонили знайомі, які знаходилися на річці, щоб він під'їхав до них та допоміг забрати рибу. ОСОБА_5 придбав у магазині "Джила" пиво і поїхав до річки. Там у автомобілі закінчилося пальне, тому він залишив автомобіль, та пішов додому пішки. На зворотному шляху близько 2 год. ночі зайшов у магазин "Джила" придбав та випив пива.
Підозрюваний просив не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повідомив суду, що дійсно неодноразово був судимий, але ніколи не переховувався від суду чи слідства. Зазначив, що дружина має важку хворобу, є інвалідом першої групи, їй необхідно допомагати, так як з ними живуть двоє її неповнолітніх дітей.
На запитання захисника пояснив, що взяв авто без дозволу власника, ключі були у замку запалювання. Підозрюваний зазначив, що усе це йому було відомо, так як він неофіційно близько трьох тижнів працював у потерпілого ОСОБА_8 , машини на території не замикалися, і ключі залишали у автомобілі. Вдень, виконуючи доручення власника, ОСОБА_5 їздив на вказаному автомобілі.
На запитання прокурора підозрюваний пояснив, що в день заволодіння автомобілем він вживав алкоголь.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що відсутні вагомі підстави для обрання найсуворішого запобіжного заходу. Зазначив, що дійсно захист не оспорює обґрунтованість підозри, але для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою сторона обвинувачення повинна довести, що жоден з більш м'яких видів запобіжних заходів не здатен досягти мети кримінального провадження. Захисник звернув увагу слідчого судді на наявність сталих соціальних зв'язків у підозрюваного за місцем останнього проживання: він одружений, у дружини дійсно наявна важка хвороба, що стало підставою для надання їй статусу особи з інвалідністю першої групи, відповідно до довідки МСЕК, остання потребує стороннього догляду, має двох неповнолітніх дітей, які проживають разом з нею та підозрюваним.
На запитання захисника підозрюваний пояснив, що уклав шлюб з ОСОБА_9 , коли відбував покарання, після звільнення одразу приїхав у м. Бар до дружини, і з того часу постійно проживає на території м. Бар. Був офіційно працевлаштований на Барському машинобудівному заводі водієм, однак, близько місяця тому був звільнений у зв'язку зі скороченням фінансування.
Захисник зазначив, що відносно підозрюваного можливо обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час за адресою у м. Бар Вінницької області, щоб у нього була можливість працювати та допомагати дружині. Звернув увагу слідчого судді на те, що підозрюваний визнав свою причетність до вчиненого, тому у нього нема підстав впливати на свідків.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, пояснення підозрюваного, думку захисника, дослідивши клопотання та документи, що долучені до нього, дійшов такого висновку.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам статей 183, 184 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Оскільки сторона захисту не заперечувала обґрунтованість підозри, з урахуванням пояснень ОСОБА_5 у судовому засіданні, даних копій матеріалів клопотання, що були досліджені під час судового засідання, слідчий суддя вважає підозру обґрунтованою.
За вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину, що передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Під час судового засідання захисник зазначив, що подальшому під час призначення покарання ОСОБА_5 суд може застосувати положення ст. 69 КК України та призначити більш м'яке покарання.
Слідчий суддя, не піддаючи сумніву наведене, вважає, що гіпотетичне застосування судом у подальшому при призначенні покарання ст. 69 КК України, не може ураховуватися слідчим суддею як обставина, що впливає на обрання виду запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор довів, що існує ризик незаконно впливати на свідків. Слідчий суддя не приймає заперечення захисту, що полягало у твердженні про те, що підозрюваний визнав свою причетність до вчинення злочину, відтак, у нього нема підстав для впливу на свідків, з огляду на таке.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 193 КПК України, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Таким чином, повідомлена слідчому судді у судовому засіданні позиція підозрюваного не має для нього жодних наслідків, тому, на думку слідчого судді, не може нівелювати ризик можливого незаконного впливу на свідків, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі доведення його вини.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, який, на думку слідчого судді, є дуже високим, з огляду на те, що підозрюваному ще не виповнилося 30 років, а він має вісім судимостей, жодна з яких не погашена, деякі злочини ОСОБА_5 вчиняв під час іспитового строку, під час умовно-дострокового звільнення, а також під час даного судового засідання було встановлено, що ОСОБА_5 свідомо порушив заборону виходити з будинку за місцем проживання з 22.00 год. до 06.00 год., пов'язану з встановленням щодо нього адміністративного нагляду.
Слідчий суддя вважає, що така поведінка ОСОБА_5 свідчить про його безвідповідальне ставлення до процесуальних обов'язків, пов'язаних з кримінальним переслідуванням, відбуванням покарання, оскільки маючи низку судимостей він обізнаний з наслідками своїх дій, однак, це не стало стримуючим фактором.
Зазначене також переконує слідчого суддю у тому, що запропонований стороною захисту запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час (а також і більш м'який запобіжний захід) буде недостатнім для запобігання ризиків, наявність яких доведена. Слідчий суддя погоджується з посиланням захисту на наявність у підозрюваного соціальних зв'язків у місці його тимчасового проживання - він одружений, після звільнення з місць позбавлення волі працював та допомагав дружині, що позитивно характеризує останнього, однак подальша поведінка підозрюваного, наслідки якої відображені у клопотанні та документах, що долучені до нього, переконує слідчого суддю у тому, що дані соціальні зв'язки є недостатньо міцними, щоб позитивно повною мірою впливати на поведінку підозрюваного.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено наявності ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик прокурор обґрунтовував молодим віком підозрюваного, відсутністю сталих соціальних зв'язків, роботи та постійного джерела прибутку, реєстрацією місця проживання підозрюваного на території іншої територіальної громади. Однак, стороною захисту у судовому засіданні спростовано обставини про відсутність соціальних зв'язків та джерел прибутку, а молодий вік та реєстрація місця проживання у іншому районі самі по собі не можуть свідчити про наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування.
На виконання положень ст. 178 КПК України слідчий суддя оцінив у сукупності такі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років); молодий вік та задовільний стан здоров'я підозрюваного, які дозволяють утримувати його під вартою; наявність соціальних зв'язків підозрюваного у місці його постійного проживання, однак, які є недостатньо міцними, відсутність у підозрюваного постійного офіційного місця роботи, негативну репутацію підозрюваного, що пов'язана з неодноразовим вчиненням умисних злочинів, серед яких злочини проти власності, у тому числі вчинений з застосуванням насильства, злочини проти правосуддя, та два - незаконне заволодіння транспортним засобом, а також наявність пов'язаних з наведеним судимостей.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Дане кримінальне провадження не охоплюється випадками, що передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням вимог, встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо підозрюваного ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ч. 2 ст. 289 КК України), визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Слідчий суддя дійшов висновку, що заставу слід визначити у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90800 гривень (2270 грн * 40), та буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислювати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_5 , тобто з 13.47 год. 21.04.2021.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182-184, 186-187, 193, 194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити строк дії ухвали 60 днів, який слід обраховувати з 13.47 год. 21.04.2021.
Закінчення дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 19.06.2021.
Визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 (дев'яносто тисяч вісімсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого та суду;
2) не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.
У разі невиконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя