Судді Верховного Суду Ткачука О. С. щодо можливості оскарження у касаційному порядку постанов апеляційного суду, якими скасовано ухвали суду першої інстанцій про відмову у відкритті провадження у справі
З приводу ухвали Верховного Суду у складі у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2021 року у справі № 523/2530/20 (провадження № 61-3982св21) за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», третя особа - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», про стягнення коштів, пені, трьох відсотків річних за невиплату депозитного вкладу, за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року, вважаю за необхідне, на підставі частини третьої статті 35 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), висловити окрему думку наступного змісту.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», про стягнення коштів, пені, трьох відсотків річних за невиплату депозитного вкладу.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 березня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у вказаній справі. Роз'яснено позивачу про право на звернення з вказаним позовом до суду у порядку адміністративного судочинства
Постановою Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 17 березня 2020 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
У березні 2021 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. Заявник посилається на те, що суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Зазначає, що на його думку, спірні правовідносини у цій справі мають розглядатися судами за правилами адміністративного судочинства, а не цивільного, як вказав у своїй постанові суд апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2021 року за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу з Суворовського районного суду м. Одеси.
Вважаю, що касаційне провадження за скаргою Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року, якою було скасовано ухвалу суду про відмову у відкритті провадження у справі, не підлягало відкриттю виходячи з наступних причин.
Згідно з частиною першою статті 389 ЦПК України у касаційному порядку, можуть бути оскаржені, зокрема, ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, а також деякі інші ухвали суду другої інстанції.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 353 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Таким чином, закон не надає нікому право на оскарження у касаційному порядку рішення апеляційного суду, якими скасовано рішення суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Такі рішення не входять до предмету касаційного оскарження і Верховний Суд немає повноважень на їх перегляд.
Разом із тим, критерієм оцінки при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за скаргою на постанову апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі є зміст самого рішення апеляційного суду, а саме те, чи підтримав він висновки суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження чи скасував таку ухвалу.
Якщо ухвала суду першої інстанції залишилася чинною після перегляду в апеляційному порядку, вона, разом із відповідною постановою апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України. Вказана норма визначає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження , після її перегляду в апеляційному порядку.
Ці та інші обмеження права на касаційне оскарження не нівелюють для учасника справи можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ настільки, щоби завдати шкоди самій суті цього права. Навпаки, цим забезпечується доступ до правосуддя.
У той же час, неспівмірне розширення касаційним судом меж оскарження таких і подібних судових рішень може призвести до поширення практики зловживання процесуальним правом, адже, відповідно до пункту першого частини другої статті 44 ЦПК України, подання скарги на судове рішення, яке втратило чинність містить ознаки зловживання процесуальним правом і такі дії суперечать завданню цивільного судочинства.
Оцінюючи приписи процесуального закону у сукупності, приходжу до висновку, що у тому випадку, коли апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження і вона втратила чинність, така ухвала у касаційному порядку не підлягає оскарженню.
Суддя О. С. Ткачук