Ухвала
23 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 591/692/19
провадження № 61-6245ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 січня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 25 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності
на 1/2 частину житлового приміщення,
У лютому 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_1 , в якому просив визнати за ним право власності
на 1/2 частину житлового приміщення, а саме: квартири
АДРЕСА_1 .
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 15 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду
від 25 березня 2021 року, позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового приміщення, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
09 квітня 2021 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 січня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 25 березня 2021 року і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 .
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень особа,
яка подала касаційну скаргу, зазначила неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року
у справі № 404/1515/16-ц, від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17, від 24 жовтня 2018 року у справі № 214/1520/15-ц, від 21 листопада
2018 року у справі № 372/504/17, від 24 січня 2020 року у справі
№ 546/912/16-ц, від 19 березня 2020 року у справі № 471/497/19,
від 21 травня 2020 року у справі № 751/2857/19, від 17 червня 2020 року
у справі № 320/2297/17 та постановах Верховного Суду України
від 25 грудня 2013 року у справі № 6-135цс13, від 11 березня 2015 року
у справі № 6-211цс14, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2641цс15,
від 22 лютого 2017 року у справі № 6-17цс17, від 24 травня 2017 року
у справі № 6-843цс17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Посилання заявника на неврахування судом апеляційної інстанції
при ухваленні оскаржуваного судового рішення роз'яснень, які містяться
у постановах Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року
№ 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» та від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,
не є визначеною частиною другою статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 січня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 25 березня 2021 року подана
у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої
статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, а також відсутності достовірних відомостей
про вартість спірного майна, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2
просить зупинити дію рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 січня 2021 року та постанови Сумського апеляційного суду від 25 березня
2021 року.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду
або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання).
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду
в касаційному порядку.
Оскільки заявником не наведено обґрунтованих доводів щодо необхідності зупинення дії рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанції
і не надано доказів на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання про зупинення дії рішення Зарічного районного суду м. Суми
від 15 січня 2021 року та постанови Сумського апеляційного суду
від 25 березня 2021 року задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину житлового приміщення, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 січня 2021 року
та постанову Сумського апеляційного суду від 25 березня 2021 року.
Витребувати з Зарічного районного суду м. Суми вищезазначену цивільну справу (№ 591/692/19).
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення дії рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 січня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 25 березня 2021 року відмовити.
Надіслати позивачу копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити йому право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою
і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк
до 07 травня 2021 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншому учаснику справи.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. В. Білоконь
В. В. Шипович