Ухвала
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 757/51379/17-ц
провадження № 61-6261ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Печерського районного суду м. Києва
від 04 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від
02 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Маматова Вікторія Валеріївна, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння,
15 квітня 2021 року до Верховного Суду, засобами поштового зв'язку, надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у вищевказаній справі. Дана касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
У клопотанні, яке містить касаційна скарга, представником заявника порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки з повним текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції представник заявника ознайомився 17 березня 2021 року, що підтверджується відповідною розпискою, яка є в матеріалах справи. На підтвердження вказаного надано копію заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 17 березня 2021 року.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE,
№ 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Наведені обставини для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки на їх підтвердження не надано належних письмових доказів дати отримання представником заявника копії оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.
Заявником не надано доказів на підтвердження недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного на підтвердження зазначених обставин пропуску строку на касаційне оскарження заявник має надати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, відповідну довідку суду про дату отримання судового рішення апеляційного суду, підтвердження недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші обставини, з наданням відповідних доказів в оригіналах чи належним чином завірені їх копії.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити заявникові строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Печерського районного суду м. Києва
від 04 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від
02 березня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров