Ухвала
19 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 265/4940/20
провадження № 61-5431ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу Департамента по роботі з активами Маріупольської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради, Маріупольської міської ради Донецької області, за участю третьої особи - Державної іпотечної установи, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, яка не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскарженому судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради зазначає неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17; від 02 травня 2018 року у справі № 914/904/17, від 27 червня 2018 року у справі № 904/8186/17, від 11 квітня 2019 року у справі № 910/8880/18, 21 березня 2019 року у справі № 909/175/18; постановах Великої Палати Верховного Суду: від 23 червня 2020 року у справі № 909/337/19, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18.
Разом з тим, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати, щодо застосування яких саме норм права у подібних правовідносинах викладені висновки Верховного Суду, які не враховані судами попередніх інстанцій.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Департамента по роботі з активами Маріупольської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 березня 2021 року залишити без руху.
Надати Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради строк для усунення зазначеного вище недоліку касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута з підстав, визначених статтями 185, 392 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Мартєв