Ухвала
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 175/4316/17
провадження № 61-5865ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (в частині підстави касаційного оскарження, зазначеній у пункті 3 частини другої статті 389 ЦПК України) на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Наталія Валентинівна про визнання рішення, дій незаконними, скасування державної реєстрації та визнання правочину недійсним,
07 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2021 року у вказаній справі, яка за своїм змістом не відповідає вимогам статей 389, 392 ЦПК України.
13 квітня 2021 року ОСОБА_1 надіслав доповнення до касаційної скарги.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , серед іншого, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, зазначає підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, без зазначення щодо застосування якої конкретно норми права відсутній такий висновок.
Таке обґрунтування не можна визнати належним, оскільки касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України має містити посилання на конкретну норму права, яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні, з приводу застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Особі, яка подала касаційну скаргу необхідно подати уточнену касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами, відповідно до кількості учасників справи, яка має відповідати вимогам статей 389, 392 ЦПК України.
Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 (в частині підстави касаційного оскарження, зазначеній у пункті 3 частини другої статті 389 ЦПК України)на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2021 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначеного недоліку касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Русинчук