Ухвала
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 520/97/18
провадження № 61-6410ск21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 28 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «АРС», Національного банку України, публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Міністерства фінансів України, Кролл Ассошіетс ЮК ЛІМІТЕД (Kroll Associates U.K. LIMITED), АЛІКСПАРТНЕРС СЕРВІСЕЗ ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP), Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP), товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС КОНСАЛТ», товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною інформації, визнання відсутнім права та припинення дій,
04 січня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним вище позовом.
08 жовтня 2018 року у підготовчому судовому засіданні представник позивача подав клопотанням про доповнення позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною інформації, зобов'язання спростувати інформацію, поширену 21 грудня 2016 року ТОВ «Телекомпанія «АРС».
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 08 жовтня 2018 року клопотання представника позивача про прийняття заяви про зміну предмета позову задоволено. Прийнято до провадження суду заяву ОСОБА_2 про зміну предмета позову в редакції 05 жовтня 2018 року в указаній справі.
08 жовтня 2018 року до суду звернулось ТОВ «АСТЕРС» з клопотанням про залишення вимог позивача без розгляду у зв'язку з його зловживанням процесуальними правами з підстав частини третьої статті 44 ЦПК України.
Клопотання представника ТОВ «АСТЕРС» про зловживання позивачем процесуальними правами та залишення вимог без розгляду з підстав частини третьої статті 44 ЦПК України розглянуто та задоволено судом першої інстанції 18 жовтня 2018 року. Вимоги позивача до ТОВ «Телекомпанія «АРС», Національного банку України, ПАТ КБ «ПриватБанк», Міністерства фінансів України, Кролл Ассошіетс ЮК ЛІМІТЕД (Kroll Associates U.K. LIMITED), АЛІКСПАРТНЕРС СЕРВІСЕЗ ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP), Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP), ТОВ «АСТЕРС КОНСАЛТ», ТОВ «АСТЕРС» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною інформації, визнання відсутнім права та припинення дій залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив суд апеляційної інстанції прийняти та задовольнити його апеляційну скаргу, доповнивши мотивувальну частину ухвали Київського районного суду міста Одеси від 08 жовтня 2018 року.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 28 листопада 2018 року відмовлено ОСОБА_1 в допуску до Апеляційного суду Одеської області, оскільки він не є суб'єктом оскарження ухвали Київського районного суду міста Одеси від 08 жовтня 2018 року про доповнення вимог по вказаній цивільній справі та повернуто апеляційну скаргу заявнику.
19 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 28 листопада 2018 року в указаній вище справі.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Апеляційного суду Одеської області постановлено 28 листопада 2018 року та оприлюднено 30 листопада 2018 року.
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Зазначений строк є присічним (преклюзивним), який не підлягає поновленню. З його спливом особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, за виключенням випадку виникнення обставин непереборної сили та неповідомлення особи про розгляд справи.
Виключні випадки, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України для поновлення строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 у касаційній скарзі не обґрунтовані та не підтверджені відповідними доказами.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана після спливу одного року з дня постановлення оскаржуваного судового рішення, наявні правові підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою.
Керуючись частиною третьою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 28 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «АРС», Національного банку України, публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Міністерства фінансів України, Кролл Ассошіетс ЮК ЛІМІТЕД (Kroll Associates U.K. LIMITED), АЛІКСПАРТНЕРС СЕРВІСЕЗ ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP), Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP), товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС КОНСАЛТ», товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною інформації, визнання відсутнім права та припинення дій.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
В. С. Висоцька
І. В. Литвиненко