Ухвала
21 квітня 2021 року
місто Київ
справа № 214/5641/18
провадження № 61-6279ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , законного представника малолітніх: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , законного представника малолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», треті особи: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, про скасування заборгованості за житлово-комунальні послуги,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 , в інтересах: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як споживачів житлово-комунальних послуг, у серпні 2018 року звернулася до суду з позовом, у якому з врахуванням уточнення вимог, просила суд зобов'язати Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»
(далі - АТ «Криворізька теплоцентраль») скасувати з особового рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім'я: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо квартири АДРЕСА_1 , заборгованість за надані послуги з опалення, теплопостачання, підігріву води станом на 01 жовтня 2018 року у розмірі 17 818, 92 грн.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 листопада 2020 року позов задоволено.
Зобов'язано АТ «Криворізька теплоцентраль» скасувати з особового рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім'я: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , щодо квартири АДРЕСА_1 , заборгованість за надані послуги з опалення, постачання теплоенергії, підігріву води станом на 01 жовтня 2018 року у розмірі 17 818, 92 грн.
Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 13 квітня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2021 року, залишити без змін рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 листопада 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справа є Верховний Суд.
Згідно із частиною першою статті 391 ЦПК України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Щодо оцінки судового рішення, яке оскаржуються учасником справи, до категорії тих, що підлягають касаційному оскарженню
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій статті Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилом частини дев'ятої наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 2021 року - 2 270, 00 грн.
ОСОБА_1 звернулася до суду з приводу захисту прав малолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як споживачів житлово-комунальних послуг.
Предметом позову у справі є вимоги про скасування з особового рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім'я: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , щодо квартири АДРЕСА_1 , заборгованості за надані послуги з опалення, постачання теплоенергії, підігріву води станом на 01 жовтня 2018 року у розмірі 17 818, 92 грн. Правові відносини, що виникли з приводу заборгованості за житлово-комунальні послуги, регулюються, зокрема Законом України «Про захист прав споживачів». Ціна позову станом на 01 січня 2021 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270, 00 грн х 250 = 567 500, 00 грн).
Урахувавши предмет позову та його ціну, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270, 00 грн х 250 = 567 500, 00 грн), судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Щодо наявності винятків для допуску оскарження судового рішення у малозначній справі
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судового рішення, ухваленого у малозначній справі, посилається на випадки, визначені підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої
статті 389 ЦПК України, однак заявник, навівши посилання на зазначені норми, не обґрунтовує наявність цих випадків.
Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовані.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Таким чином, конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.
Цьому конституційному принципу відповідає загальне правило пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточними і подальшому оскарженню не підлягають.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), № 40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], № 36760/06, § 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції» (Levages Prestations Services v. France), § 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), § 37; та «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), § 32, від 02 листопада 2006 року, № 29182/03; «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia) § 29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).
Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості
(«Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; рішення у справі «Козліца проти Хорватії», § 33; рішення у справі ««Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, «Добріч проти Сербії» (Dobric v. Serbia), «Зубац проти Хорватії»
(Zubac v. Croatia), № 2611/07 та § 54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07; та «Йовановіч проти Сербії» (Jovanovic v. Serbia), § 48, від 02 жовтня 2012 року, № 32299/08).
При цьому, саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Таким чином, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв'язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (згадане рішення у справі «Добріч проти Сербії», § 54).
Також, ЄСПЛ постановив ухвалу щодо неприйнятності заяви від 09 жовтня 2018 року № 26293/18 у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine), у якій зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
ЄСПЛ у цьому рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.
Отже, за прецедентною практикою ЄСПЛ обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже, не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 5 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої
статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , законного представника малолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», треті особи: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, про скасування заборгованості за житлово-комунальні послуги, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , законного представника малолітніх: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2021 року, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Погрібний
Г. І. Усик
В. В. Яремко