Ухвала
08 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 757/47698/19-ц
провадження № 61-4890ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу адвоката Глушпенка Віталія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення суми заборгованості,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») про стягнення суми заборгованості із заробітної плати в сумі 32 346,05 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку при переведенні - 153 882,96 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - 233 267,20 грн, а також компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 8 172,24 грн.
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 32 345,59 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 153 882,96 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 233 267,20 грн, а також компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 8 172, 24 грн.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 2 305,20 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2020 року в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів виплати, середнього заробітку за час розрахунку при звільненні, розподілу судових витрат скасовано та в цій частині прийнято нове рішення.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» компенсацію втрати частини заробітної плати у розмірі 5 454,11 грн.
У частині стягнення заборгованості із заробітної плати у розмірі 3 234,59 грн залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Українська залізниця» судові витрати у розмірі 5 807,25 грн.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» в дохід держави 768,40 грн. Судові витрати понесені АТ «Українська залізниця» у розмірі 40,69 грн компенсовано за рахунок держави.
У березні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Глушпенка В. О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року.
Положенням пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України закріплено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Однак, таке право на касаційне оскарження не є абсолютним та безумовним, скаржник зобов'язаний обґрунтувати причини такого звернення, що дозволяють ініціювати проведення судового розгляду справи в третій раз.
Так, у положенні частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, акцентується увага на тому, що скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ціна позову у цій справі становить 427 668,45 грн, що є меншим, ніж двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2021 року.
Адвокат Глушпенко В. О. який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилається на те, що справа має виняткове значення для позивача.
Рекомендація № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року рекомендує державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи те, що предметом позову є стягнення заборгованості у розмірі 427 668,45 грн, а виняткове значення справи особою, яка подала касаційну скаргу, об'єктивно не підтверджено, Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.
Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для обов'язкового скасування судового рішення, що оскаржене, у касаційній скарзі не зазначені.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що ціна позову у цій справі не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою адвоката Глушпенка Віталія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення суми заборгованості.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська