м. Львів
25.05.2010 р. № 2а-4067/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Кравчука В.М.,
при секретарі судового засідання Ганачівській Л.Ю.
представника позивача Яворського В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом
ПП "ТрастТер"
до Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції
про про спонукання до вчинення дій ,
12 травня 2010 р. ПП «ТрастТер»звернувся до суду із позовом до Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про зобов'язання до вчинення дій, а саме надати відповідь на звернення.
В обґрунтування позову покликається на те, що відділом державної виконавчої служби не надано відповідь на звернення підприємства з проханням надати інформацію про найменування і кількість всіх документів, які знаходяться в матеріалах виконавчого провадження. Вважає, що така відповідь повинна бути надана у строк, передбачений ст..20 Закону України «Про звернення громадян». Однак письмова відповідь не була надана, а тому такі дії відповідача, вважає, неправомірними та просить суд зобов'язати відповідача надати відповідь на звернення № ю-214 від 23.03.2010 р.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Уточнив, що просить визнати протиправною бездіяльність Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо не розгляду звернення приватного підприємства «ТрастТер»№ ю-214 від 23 березня 2010 року та зобов'язати надати відповідь на це звернення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, заперечень по суті спору та доказів на їх обґрунтування не надав, причини неявки суду не повідомив. Оскільки процесуальні права відповідача на участь у судовому засіданні були забезпечені, Суд розцінює його неявку як небажання користуватися процесуальними правами, а тому вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України).
Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши надані докази в межах заявлених вимог, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:
Державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 17681475. ПП «ТрастТер»є стороною у виконавчому провадженні.
Керуючись Законом України «Про звернення громадян», ПП «ТрастТер»звернулося із зверненням № ю-214 від 23.03.2010 р. до Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції з проханням повідомити кількість всіх документів, які знаходяться в матеріалах виконавчого провадження станом на 24.03.2010 р. та повідомити найменування всіх документів, які знаходяться в матеріалах виконавчого провадження. Відповідь просив йому надіслати.
Звернення отримано Залізничним відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції 24.03.2010 року, про що свідчить відтиск печатки відповідача на самому зверненні від 23.03.2010 р.
Однак відповідь на вказане звернення не було надано. Доказів зворотнього відповідач не надав.
В судовому засіданні представник позивача також пояснив, що жодної офіційної відповіді за його зверненням не прийнято.
Спір виник щодо правомірності дій відповідача з приводу не надання відповіді на звернення, що надаються відповідно до Законом України «Про звернення громадян».
Оцінюючи дії відповідача, Суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996, № 393/96-ВР регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Таким чином, вказаний Закон регулює правовідносини, що виникли мім сторонами. Відповідно до ст. 1 Закон України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 3 цього ж Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Так, ст. 5 Закону встановлено вимоги щодо звернення, зокрема, такі адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Оскільки, звернення позивача не було йому повернено, то вважається, що таке оформлено відповідно до встановлених вимог.
Згідно з ст. 14 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Статтею 20 Закону передбачено терміни розгляду звернень. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із зверненням 23.03.2010 р. (отримано 24.03.2010 р.). Жодної відповіді позивачу не надано. Таким чином, Суд встановив порушення прав позивача, які пов'язанні з отриманням інформації стороною у виконавчому провадженні.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з пояснень позивача та змісту звернення, позивач вважає, що надання йому відповіді на звернення № ю-214 від 23.03.2010 р. є способом захисту його прав. Натомість, відповідач не навів жодних доводів щодо правомірності ненадання відповіді на звернення, а тому Суд вважає, що має місце порушення ним вимог Закон України "Про звернення громадян".
Суд звертає увагу, що захист прав та інтересів особи відбувається у встановленому законом порядку. Цей порядок передбачає, зокрема, розгляд звернення та надання письмової відповіді.
Зазначені положення у спірних правовідносинах, пов'язаних із наданням відповіді на звернення, відповідачем порушені. За таких обставин Суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а позов слід задовольнити повністю.
Судові витрати у вигляді судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо не розгляду звернення приватного підприємства «ТрастТер»№ ю-214 від 23 березня 2010 року.
3. Зобов'язати Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції надати відповідь на звернення приватного підприємства «ТрастТер»№ ю-214 від 23 березня 2010 року.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ТрастТер»судові витрати у розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 травня 2010 р. о 12:50
Суддя Кравчук В.М.