Ухвала
19 квітня 2021року
м. Київ
справа № 309/2630/15-ц
провадження № 61-3970св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частину житлового будинку за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Перегінець Оксани Григорівни на постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2020 року,
У липні 2015 року громадянин Італійської Республіки ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив: встановити факт проживання його та ОСОБА_2 однією сім'єю і ведення ними спільного домашнього господарства в період з 2004 року по 2015 рік включно; визнати за ним і ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ; визнати за ним і ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині вищевказаного житлового будинку.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 20 січня 2016 року позов задоволено. Встановлено факт проживання однією сім'єю та ведення спільного домашнього господарства громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 2004 року по 2015 рік включно. Визнано право спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право власності за кожним по 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 20 січня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Перегінець О. Г. просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2020 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Хустського районного суду Закарпатської області.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Касаційна скарга подана на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частину житлового будинку за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Перегінець Оксани Григорівни на постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2020 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко